«Зараз країна з дуже талановитими людьми де-факто випалює свій потенціал на роздрібні речі, щоб перебиватись фінансовими латками». Інтервʼю з академдиректором Кібербезпеки KSE

Розкажіть про KSE, як проходить навчання з початку повномасштабного вторгнення? Що змінилось?

Kyiv School of Economics (KSE) University — це новий виток Київської школи економіки, яка багато років, починаючи з дати заснування у 1996-му, була магістратурою з економіки. Тепер це повноцінний університет, де є  і магістратура, і бакалаврат. У 2021 році в розпал пандемії ми запустили нові освітні програми та додали напрями бакалаврського рівня з IT-освіти. Другий поточний курс програмних інженерів припав на початок повномасштабної війни. До війни кількість айтівців серед студентів складала близько 30%, цього року мова йде вже про показники на рівні 50%.

Як на нас вплинула повномасштабна війна — складно сказати, бо ми фактично формувалися в цих умовах, адже хоч ми й запустилися у 2021-му році, перший рік не є показником для порівняння.

Повномасштабне вторгнення не зупинило розвиток закладу, але певних складнощів додає страх студентів і батьків за безпеку та майбутнє в Україні. Хоча в закладі побудовані якісні укриття, щоб забезпечити безпечний освітній процес. Також ми даємо фінансову підтримку, житло і допомагаємо з працевлаштуванням. Взагалі університет розширюється, це вже не тільки економіка, з якої починали, не тільки IT, а й психологія, право, штучний інтелект, кібербезпека та багато інших цікавих та актуальних спеціальностей.

Чи співставний диплом KSE з дипломами ВИШів в інших країнах?

Диплом KSE так само визнається і в Україні, і в інших країнах, формально — це такий саме диплом. Проте питання диплому не завжди обмежується лише формальною складовою, ЗВО виступає певних гарантом якості тих знань які надає, а також тих сенсів і цінностей якими наповнює своїх студентів.

З якими ВИШами можна порівняти вартість навчання?

Вартість навчання, якщо порівнювати з іншими ЗВО, співставна з УКУ. Ціни на навчання в закладі змінюються раз на рік. У нас є кількісні показники, якими ми обумовлюємо встановлену ціну.

За які кошти існує заклад, хто його фінансує?

Освіта загалом дотаціна, зокрема в Україні, і навіть ті суми плати за навчання, які комусь можуть здаватися космічними, якщо почати рахувати прибуток повністю зі всіма витратами, викличуть питання, чому так дешево. До того ж комуналка для нас без знижки. Усіх, хто долучався до внесків на роботу нашого університету, на побудову його нового кампусу тощо можна побачити на сайті та заходячі на перший поверх університету.

Як змінилися навчальні програми спочатку повномасштабного вторгнення?

Освітні програми переглядають двічі на рік, щоб адаптуватися до сучасних реалій. Крім того, я впевнений, що необхідна постійна комунікація зі студентами. І щиро вважаю, що другий навчальний курс — мабуть, найскладніший у більшості спеціальностей. З другого курсу навчання продовжується англійською і саме до нього студенти можуть вийти на ватерлінію знання англійської, від якої зможуть відштовхнутися і рухатися далі у вивченні інших дисциплін. 

Якщо говорити про різницю у навчальних програмах із державними ВИШами, то тут є два нюанси. По-перше, є ряд фундаментальних дисциплін для фахівців у напрямі IT, які є обов’язковими, зокрема,  дискретна математика, лінійна алгебра, алгоритми та структури даних та і інші фундаментальні дисципліни. По-друге, реалізація навчального процесу, і тут вже все залежить від стратегічного бачення і починається різниця.

Наша інженерія програмного забезпечення — це програмна інженерія до якої додаються аспекти ведення власного бізнесу. Ми бачимо великий запит не тільки на спеціалістів з хорошими технічними навичками, але й готових брати на себе лідерство та бути візіонерами. Це допоможе Україні з країни, яка постачає IT-ресурси, стати джерелом IT-продуктів. Тому ми ставимо собі за мету навчати розробників, які будуть створювати власні продукти.

Ви додали до навчального курсу нову навчальну програму штучний інтелект, як його впроваджували?

Цього року ми запровадили нову навчальну програму — бакалаврат «Штучний інтелект», якою керує академічний директор Владислав Гамоля. Ця спеціальність з’явилася довкола зростаючого запиту на штучний інтелект, причому на курсі йдеться про широке значення AI. Програма передбачає як необхідну для розуміння роботи з сучасними методами машинного та глибокого навчання математичну базу, так і практичні навички створення власних інноваційних продуктів.

Чи використовують ChatGPT студенти і викладачі, в яких випадках, як ви це відстежуєте? 

Будемо чесні, кожен розробник так чи інакше догуглює якісь шматки коду, це природньо. Але в цій ситуації умовний сіньйор відрізняється від джуна рівнем знань, навичок, а також вмінням вирішення різної складності проблем. Та ж сама проблема є, якщо вони використовують ChatGPT і просто копіпастять все. Тоді у них немає знань і відповідно вони не будуть розуміти, як це працює.

Крім того, є нюанс, тому що ChatGPT дуже помірний в кібербезпеці, і тут також присутня проблема. Зокрема, з коду, який генерує мовна модель. У спільноті ходило багато жартів, мовляв, хай генерує більше сайтів, більше буде роботи для кібербезпеківців.

ChatGPT використовує ряд типових формулювань для відповідей, за якими можна ловити випадки, коли робота студента згенерована з його допомогою. Це стосується і математичних завдань, участь нейромережі можна побачити, по ходу розв’язання, чи програми по ходу того, як вона реалізована. 

Якщо викладачу трапляються роботи, згенеровані ChatGPT, то він зв’язується зі студентом, пропонує йому добровільно «здаватися», бо буде гірше. Загальне правило у нас наступне: за одне списування — не враховується робота, за друге — виключення з дисципліни, а за третє — ми прощаємось зі студентом з університету. Ми це робимо з тяжким серцем, але з холодним розумом, тому що це дуже важливо. Так ми можемо додатково мотивувати студентів відповідально ставитися до навчання, а також гарантувати якість знань отриманих нашими студентами.

Скільки іноземців працюють у закладі? Розкажіть щодо зарплат і працевлаштування?

У Київській школі економіки викладають здебільшого спеціалісти з України. Ця тенденція зберігається і якщо говорити про бакалаврат та IT-спеціальності, викладачів-іноземців в закладі приблизно 5%, основна частка освітян — місцеві. Викладачі працевлаштовані в штат, нам це важливо. Зараз закордонним викладачам викладати в Україні стало модно і це обумовлює їхній підвищений інтерес, проте вочевидь ризики пов’язані з повномасштабною ескалацією їх спиняють від переїзду в Україну.

Зарплати у нас дійсно дещо інші, ніж в деяких державних закладах вищої освіти. Я не скажу цифру, бо це таємна таємниця, але нормальна адекватна зарплата гарних IT-спеціалістів, співставна з ринковими. У приватних університетах, особливо в молодих, інакше і бути не може, бо ми маємо бути конкурентними. Але якщо душа не лежить до викладання, то і зарплата взагалі нічого не розрулить. Проте, якщо лежить, то вочевидь вона має бути така, щоб людина не сиділа і не підраховувала збитки, які отримує, поки викладає, а могла повністю занурюватись у освітній процес, і творити як зі студентами, так і самих студентів. 

Що ви можете сказати про важливість академічної IT-освіти в Україні, зокрема, про ситуації, коли дуже багато айтівців просто уходили з ВИШу, тому що не бачили для себе сенсу навчатись?

В Україні в якийсь певний момент зʼявився проміжок між наявними крутими технологіями та освітою, яка залишилася в 90-х, на етапі «кібернетика». Тому певний час абітурієнти в університеті на це все дивилися та на другому курсі приймали рішення, що то все дурниця, і уходили. Але другий курс — це саме той курс, коли ти тільки починаєш вчити щось дійсно пов’язане з розробкою. Як в третьому класі музичної школи за класом гітара, коли ти під час вступу очікував, що будеш грати соло партію Guns N' Roses, а в підсумку граєш якісь варіації. І ніби вже шляху назад немає, але це зовсім не те, чого очікував. А якщо ще, не дай Боже, щось де-небудь підівчив, то взагалі маєш супер високі очікування, на кшталт тих, що зараз тут напишеш Google, Facebook та все підряд, а тут виявляється, що тебе вчать якоїсь математики. І все це тому, що ЗВО не комунікують правильно зі студентами. У підсумку почалася ера, так би мовити, антипопулярності цієї освіти, коли студенти вважали, що можна кинути навчання, почати робити сайти і заробляти «велику купу» грошей.

Але в якийсь момент, здається з 2015–2016 року, така тенденція  почала змінюватись. Наші заклади вищої освіти почали адаптуватися до нових викликів, робити нові програми. І це почало певним чином аукатися в очах роботодавців, тому що вони з дивом для себе відкрили, що виявляється, можна взяти не тільки студента на другому курсі, якого треба всього навчати, а людину після бакалавра, яку тоді й донавчати не треба взагалі, бо, о боже, в нього тоді є освіта.

Якщо спробувати порівняти державні і приватні ВИШі, яку основну відмінність ви бачите? Хто конкурує напряму з KSE, зокрема, в IT?

Якщо говорити про основні відмінності між приватними та державними закладами вищої освіти, то я бачу основну — в моделі фінансування.

У нашому баченні бакалаврату KSE не конкурує ніхто з українських ВИШів. Якщо казати про напрям ІТ, я ще ніде не бачив, щоб штучний інтелект так цілеспрямовано вчили на бакалаврі. У кібербезпеці ми, вочевидь, конкуруємо з ФТІ КПІ, з КНУ, КПІ, НАУ, ХНУРЕ. Але це умовно, бо ці заклади вищої освіти, які мають свої певні специфіки. Аналогічно і в напрямах програмної інженерії та бізнес-аналізу — є подібні програми в інших ВИШах, але нас не правильно порівнювати, у кожного ЗВО своє бачення своїх програм і це — чарівно.

Інколи, коли обирають безплатне навчання, то тут перевагу віддають державним ВИШам, але гранти є і у приватних?

У KSE є гранти та декілька програм, за якими ми набираємо абітурієнтів на безплатне навчання, зокрема, це фінансова допомога внутрішньопереміщеним особам, захисникам нашої країни та їхнім дітям, а також академічні гранти за успіхи в навчанні тощо. Крім того, є програма Comeback Home,  яка дозволяє повернутися на грантових умовах тим, хто виїхав після початку повномасштабної ескалації. Це теж дуже важливо для України з однієї простої причини,  тому що зараз вже йде так званий ефект втрати кадрів. Біженці як соціальне явище — це сумно, але не менш боляче ще й з точки зору економіки. Водночас, яке б навантаження не впало на країни, які нас підтримують, за що я їм дуже вдячний, але разом з тим до них їдуть гарні кваліфіковані спеціалісти. І тому нам важливо почати працювати на майбутній кадровий потенціал. 

Що ви скажете з приводу дистанційного навчання і як підходять до вибору методу навчання в KSE?

На мою думку, дистанційна освіта — це однозначно погано, бо університет — це про щось більше, ніж просто лекційний, практичний та домашній матеріал, це насамперед про спільноту, проєктну роботу, пошук нових друзів і т. д.  А всю цю цінність дистанційка вбиває. Крім того, тут ще вочевидь виступають множники коефіцієнта корисної дії, а онлайн-навчання — це втрата в якості просто по самому формату. Коли викладач наживо дивиться в очі студентів, то одразу бачить є контакт чи вони десь там загубились і може на це зреагувати. А в онлайні перед тобою складний, морально-етичний вибір чи виводити їх із зони комфорту, змушуючи їх всіх вмикати камеру. А тим паче як можна конкурувати з бутербродом та чаєм, якщо ти є в записі.

І наступний множник — це безпосередня реалізація і підготовленість. Тому що не всіх пандемія підготувала, і я бачив жахливі речі дистанційки. Тут і небажання нових методологій з однієї сторони та перенос офлайн-методів в онлайн, який потребує дещо інших підходів. 

У нас очна форма навчання, в цьому також наша цінність. Ми використовуємо так званий blended learning (змішане навчання) — навчальні матеріали, домашні завдання розміщені на навчальній платформі, щоб студенти могли зручно зайти й подивитись, але основою є очні пари.

Що ви можете сказати про стан IT-ринку в Україні?

Говорячи про український IT-ринок, згадую, як правильно сказав декан факультету інформатики Могилянки, що ринок потребує мідлів і ми на це реагуємо так само. Тому що джуни — це не випускники. Нормальний випускник — це людина з певним набором технічних знань та навичок, тому мідли — це наша ціль. Також має місце Problem Solving — зараз, на жаль, в компаній не має бюджетів, і мало кому потрібен спеціаліст, на якого ще треба щось витрачати.  

Так, IT зараз в Україні одна з тих галузей, що вистояли, і світчери туди рвонули,  бо всім здалося, що це вікно можливостей. Ринок перенаситився джунами, їх зараз ніхто не потребує, бо грати в експерименти довкола того, а чи зможе ця людина розв’язувати мої задачі чи ні, немає ресурсу, треба зібратися і працювати.

Розкажіть про програми по працевлаштуванню? Які перспективи у студентів закладу щодо працевлаштування в майбутньому? Можливо, є приклади дуальної освіти?

Ми активно кооперуємося з Genesis та іншими партнерами щодо відправки наших студентів до них на практику, щоб вони отримали реальний практичний досвід, а не здавали нам твори на 20 сторінок «як я провів літо». З одного боку, наші студенти отримують безпосередній досвід роботи, а з іншого — компанії отримують собі студентів, які надалі можуть продовжити там роботу, тому що у студентів дуже тендітні та сакральні стосунки з першою компанією.

У нас є студенти, які класно себе показали і компанії роблять їм офери. На жаль, дуальна освіта тяжко лягає в законодавство, адже потрібне офіційне працевлаштування, на яке компанії часто не готові йти заради практики на декілька місяців зі студентами.

Розкажіть плани та перспективи розвитку української IT-індустрії?

Щоб рухатися у напрямку розвитку української тех-індустрії, важливо підтримувати все, що змінить вектор розвитку України з аутсорсингової сервісної компанії до продуктової. Це важливо просто ідеологічно, тому що зараз країна з дуже талановитими людьми де-факто випалює свій потенціал на роздрібні речі, щоб перебиватись фінансовими латками. А продуктова країна — це вже зовсім інша історія. Так, це не на завтра, і навіть не на післязавтра, але це те, що дуже критичне для майбутнього України. 

На питання, скільки потрібно часу українському IT, щоб перейти від аутсорс до продуктів, зараз не має точної відповіді, я не володію достатньою кількістю даних для цього. 

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

«Раніше ми заявляли, що навчимо 10 000 людей. Ні, не навчимо, бо в цьому немає потреби на ринку». Велике інтервʼю з президенткою SET University

По темi

«Раніше ми заявляли, що навчимо 10 000 людей. Ні, не навчимо, бо в цьому немає потреби на ринку». Велике інтервʼю з президенткою SET University

Трирічний бакалаврат та гнучкість у виборі навчальних програм. Федоров вважає, що внаслідок реформи IT-освіти збільшиться кількість кваліфікованих айтівців

По темi

Трирічний бакалаврат та гнучкість у виборі навчальних програм. Федоров вважає, що внаслідок реформи IT-освіти збільшиться кількість кваліфікованих айтівців

Незнання англійської, цифрові навички та контент. Заступник міністра освіти з питань цифровізації назвав ключові проблеми української освіти та шляхи їхнього вирішення

По темi

Незнання англійської, цифрові навички та контент. Заступник міністра освіти з питань цифровізації назвав ключові проблеми української освіти та шляхи їхнього вирішення

Освіта «Кіберспорт» — що про неї варто знати!

По темi

Освіта «Кіберспорт» — що про неї варто знати!

Які заклади освіти найбільш забезпечені девайсами на сьогодні. Мапа МОН і Мінцифри

По темi

Які заклади освіти найбільш забезпечені девайсами на сьогодні. Мапа МОН і Мінцифри