Китай розпочав реалізацію масштабного проєкту зі створення космічної суперкомп’ютерної мережі, запустивши 12 супутників, які стануть частиною майбутнього сузір’я з 2800 апаратів. Це початок формування першої у світі орбітальної ШІ-інфраструктури, здатної обробляти дані безпосередньо в космосі.
Китай розпочав реалізацію масштабного проєкту зі створення космічної суперкомп’ютерної мережі, запустивши 12 супутників, які стануть частиною майбутнього сузір’я з 2800 апаратів. Це початок формування першої у світі орбітальної ШІ-інфраструктури, здатної обробляти дані безпосередньо в космосі.
За даними SpaceNews, запуск відбувся 14 травня 2025 року з космодрому Цзюцюань за допомогою ракети Long March 2D. Супутники, розроблені компанією ADA Space у співпраці з Zhejiang Lab, утворюють так зване «Триєдине обчислювальне сузір’я» (Three-Body Computing Constellation). Ці апарати оснащені потужними ШІ-процесорами, що дозволяє їм обробляти дані безпосередньо на орбіті, зменшуючи залежність від наземної інфраструктури.
Кожен супутник має обчислювальну потужність 744 трлн операцій за секунду (TOPS), а загальна потужність запущених апаратів становить п’ять петаоперацій за секунду (POPS). Супутники з'єднані між собою лазерними каналами зв’язку зі швидкістю до 100 Гбіт/с і мають загальний обсяг пам’яті 30 терабайтів. Один із супутників оснащений космічним рентгенівським поляриметром для виявлення та класифікації небезпечних космічних явищ, таких як гамма-сплески.
Цей проєкт є частиною ширшої ініціативи «Star-Compute Program», яка передбачає створення мережі з 2800 супутників, що забезпечать реальний час обробки даних в космосі. Мета програми — досягти загальної обчислювальної потужності в 1000 POPS, що зробить її однією з найпотужніших суперкомп’ютерних систем у світі.
Розгортання такої мережі має стратегічне значення для Китаю, оскільки дозволить країні зміцнити свої позиції в галузі штучного інтелекту та космічних технологій. Крім того, це може сприяти зменшенню енергоспоживання та викидів вуглецю, оскільки орбітальні дата-центри можуть використовувати сонячну енергію та ефективно відводити тепло в космос.
За словами Джонатана Макдуелла, астронома з Гарвардського університету, ідея хмарних обчислень у космосі зараз є дуже актуальною, і подібні проєкти можуть з’явитися також у США та Європі.
Так, Китай робить значний крок у напрямку створення глобальної орбітальної AI-інфраструктури, яка може змінити правила гри в обробці даних та розвитку штучного інтелекту.
КНР успішно освоюють не лише космос, але й глибини океану. Нещодавно стало відомо, що китайські вчені розробили найточніший у світі симулятор океану під назвою LICOMK++, який моделює глобальні водні процеси з роздільною здатністю 1 км.
