UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Анна НагорнаГаряченьке
27 грудня 2021, 10:00
2021-12-27
Львову потрібен новий герой, і це – електронний квиток. Ми побували в самому серці розробки. Розповідаємо, як і коли це запрацює
Безконтактна оплата проїзду — це зручно і швидко, а головне, що це позбавляє пасажирів від необхідності нескінченно «передавати за проїзд». Неймовірно, але факт: далеко не у всіх країнах Європи існує cashless оплата в транспорті. Зате в Україні таке вже давно є в Києві, Харкові та інших містах. Скоро до них приєднається і Львів. Там наразі тільки тестують електронний квиток, а запустити збираються на початку 2022 року. Цікаво, що це перший е-квиток в Україні, який повністю робиться на гроші інвесторів — проєкт отримав 10 мільйонів євро від ЄБРР.
dev.ua відправився в дивовижне й старовинне місто Лева, щоб дізнатися всю секрети: хто такий Леокарт, навіщо водіям принтери та чому такий масштабний проєкт боїться втратити своїх айтішників?
Безконтактна оплата проїзду — це зручно і швидко, а головне, що це позбавляє пасажирів від необхідності нескінченно «передавати за проїзд». Неймовірно, але факт: далеко не у всіх країнах Європи існує cashless оплата в транспорті. Зате в Україні таке вже давно є в Києві, Харкові та інших містах. Скоро до них приєднається і Львів. Там наразі тільки тестують електронний квиток, а запустити збираються на початку 2022 року. Цікаво, що це перший е-квиток в Україні, який повністю робиться на гроші інвесторів — проєкт отримав 10 мільйонів євро від ЄБРР.
dev.ua відправився в дивовижне й старовинне місто Лева, щоб дізнатися всю секрети: хто такий Леокарт, навіщо водіям принтери та чому такий масштабний проєкт боїться втратити своїх айтішників?
Як працює cashless проїзд у Львові
За задумом — дуже просто: пасажиру потрібно всього лише притулити до валідатора проїзний або смартфон, в якому додаток згенерує QR-квиток і зніме оплату з прив’язаної карти. Потім контролер спеціальним теміналом перевірить QR-код на квитку або штрих-код на картці, щоб упевнитися, що поїздка оплачена.
Термінал інспектора. Тепер у львівському траспорті контролерів стане більше.
Зараз всю екосистему ще тестують розробники: доводять до досконалості мобільний додаток, банківський процесинг і решту софту. А вже пасажири зможуть затестити е-квиток з середини січня.
Що таке «Леокарт»
Це бренд львівського е-квитка. Пластикова картка для безконтактної оплати в автобусах, тролейбусах, трамваях і маршрутках. Їх друкують на спеціальному принтері на підприємстві «Львівавтодор», у маленькому кабінетику на цокольному поверсі. А сортують вручну кілька співробітниць.
Персоналізовані проїзні з фото та ім’ям, прізвищем.
Ось так, вручну, сортують інноваційні проїзні.
Карток є три види.
Загальна
Червона картка для звичайних пасажирів, яку потрібно поповнювати в кіосках, автоматах, додатку чи на сайті. Якщо є бажання, її можна зробити персоналізованою — на картці надрукують ваші ПІБ, фотографію і підв’яжуть документи. Якщо втратили, її відновлять разом з усіма поїздками.
Туристична
Фіолетова картка для гостей Львова. Буде продаватися в спеціальних автоматах, в них же можна її поповнити. Туристичний леокарт — це короткостроковий квиток на необмежену кількість поїздок на ½/3/7 днів, який активується з першої поїздки. По закінченню терміну поїздки згорять.
Така картка може бути чудовим сувеніром зі Львова — краще за магнітики та листівки.
Пільгова
Синя іменна картка для безкоштовного проїзду пенсіонерів, ветеранів та ще двох десятків пільгових категорій. Для школярів і студентів — зі 50% знижкою. Щоб її оформити, потрібно подати документи (паспорт, код і пільгове посвідчення) в центр обслуговування клієнтів, після чого вам надрукують карту з ім’ям і фото. Поповнювати пільгову карту не потрібно.
З січня проєкт тестуватиме саме пільгові картки: їх видано вже 26 000, ще 100 000 заявок знаходяться на розгляді. Всього у Львові близько 250 000 жителів мають право безкоштовного проїзду.
Читайте головні ІТ-новини країни в нашому телеграмі
Хто робить технічну начинку
За технічну сторону відповідають досить серйозні компанії. Весь hardware робить Чеська Mikroelektronika, яка поставляє валідатори, бортові комп’ютери для кабіни водія і принтери для QR-квитків.
Валідатори (з боків) і бортовий комп’ютер. Валідатори будуть кріпитися на жердину в тролейбусі.
Також компанія поставляє автомати для продажу і поповнення карток. Їх буде всього 5 на весь Львів, вони будуть приймати готівку, навіть монетки, банківські карти й оплату через NFC. Інтерфейс відображається чотирма мовами: англійською, німецькою, українською та польською.
Автомат для продажу та поповнення проїзних
Так він виглядає зсередини. В автоматі зберігаються кілька сотень карт для продажу, а також сотруються купюри й монети.
Софт робить український SoftServe, а хмарним зберіганням даних займається GigaCloud. Для цього компанія побудувала в своєму львівському дата-центрі спеціальний хмарний кластер.
Власні айтішники проєкту (їх близько десятка) роблять додаток «Леокарт». Поки він є тільки у розробників і тестувальників. За допомогою додатку можна буде купити квитки й поповнити Леокарт. Ще в ньому можна подивитися карту міста, схему маршрутів, графік транспорту і приблизний час прибуття транспорту.
Додаток з картою, квитками і графіком руху транспорту.
Що буде з готівкою
Поки оплату готівкою не прибиратимуть повністю, але її обіг мінімізують. Бортовий комп’ютер водія буде фіксувати кожну поїздку за готівку, а спеціальний принтер буде друкувати квитки з QR-кодом. Коштувати такий квиток буде в півтора раза дорожче — 15 гривень замість 10 гривень за електронний.
Принтер для квитків
Ще консоль водія рахуватиме, скільки кілометрів проїхала маршрутка, і «Львівавтодор» платитиме водієві саме за кілометраж. Таким способом у Львові хочуть побороти неконтрольований обіг готівки, де точно не відомо, скільки пасажирів за день перевіз водій і скільки грошей отримав. Ця проблема існує у всіх містах України.
Великі челенджі
Керує проєктом «Леокарт» Роман Лев, який поєднує купу менеджерських та організаційних питань. Найскладніше в його роботі — вести справи відразу з чотирма різними сторонами.
Перша — це бюрократичний ЄБРР, який дав гроші й потребує звітності. Друга — міська влада, з якою теж потрібно про все домовлятися і все пояснювати. Третя — IT-компанії, з ними важливо підтримувати хороші відносини й контролювати розробку. І четверта — транспортні підприємства, куди це все потрібно впроваджувати.
Але найбільший челендж, каже Роман, — це зібрати та утримати хороший штат, особливо IT-фахівців.
«З одного боку, їх мотивує те, що вони роблять, можливо, найскладніший проєкт в Україні. І зможуть через багато років похвалитися онукам, що саме вони впроваджували електронний квиток у Львові. А з іншого боку, ми ризикуємо їх втратити через зарплати, які є на ринку, і які в п’ять разів вищі, ніж тут, на держслужбі».
Команда сподівається, що їхній проєкт буде першим е-квитком, який запрацює без факапів та багів, як це досі трапляється у Києві. А ще вся інфраструктура зроблена так, щоб стати частиною системи єдиного квитка, який уряд обіцяє запровадити в Україні, але все ніяк не береться.
