Марія Бровінська Стартап 24 вересня 2026, 16:15

Айтівець створив застосунок, який сповіщає про повітряні тривоги в режимі реального часу за допомогою віджета. За чотири роки апкою скористалися понад сотні тисяч користувачів.

Український розробник Володимир Ковальчук вже чотири. роки розвиває застосунок «Мапа тривог України. Віджет» (Alarm Map Widget), що дозволяє в режимі реальноого часу дізнаватися про повітряні загрози.

Сьогодні застосунок дозволяє додати карту тривог на головний екран у вигляді віджета, обрати стиль оформлення (кольори мапи, меж областей і районів, вигляд різних станів тривоги) і стежити за ситуацією без зайвих дій — включно з версією для Apple Watch, де можна дивитися на мапу просто на годиннику. Застосунок доступний на App Store та в Google Play.

Розробник розповів dev.ua історію проєкту, від першої версії, зробленої за тиждень на початку повномасштабного вторгнення, до сучасної екосистеми з підтримкою iPhone, iPad, Mac та Apple Watch.

Залишити коментар

Айтівець створив застосунок, який сповіщає про повітряні тривоги в режимі реального часу за допомогою віджета. За чотири роки апкою скористалися понад сотні тисяч користувачів.

Український розробник Володимир Ковальчук вже чотири. роки розвиває застосунок «Мапа тривог України. Віджет» (Alarm Map Widget), що дозволяє в режимі реальноого часу дізнаватися про повітряні загрози.

Сьогодні застосунок дозволяє додати карту тривог на головний екран у вигляді віджета, обрати стиль оформлення (кольори мапи, меж областей і районів, вигляд різних станів тривоги) і стежити за ситуацією без зайвих дій — включно з версією для Apple Watch, де можна дивитися на мапу просто на годиннику. Застосунок доступний на App Store та в Google Play.

Розробник розповів dev.ua історію проєкту, від першої версії, зробленої за тиждень на початку повномасштабного вторгнення, до сучасної екосистеми з підтримкою iPhone, iPad, Mac та Apple Watch.

Ідея з перших тижнів війни

Історія почалась у перші тижні повномасштабного вторгнення. Як і мільйони українців, Ковальчук і його родина ховалися під час тривог, прислухалися до сирен і вибухів, а телефон став одним із головних джерел оперативної інформації.

Ідею підказала дружина Володимира — вона сказала, що було б зручно просто глянути на екран телефону й одразу побачити актуальну ситуацію з тривогами, без потреби щоразу відкривати сайт чи окремий застосунок. На той момент уже існувала карта тривог Вадима Клименка, пізніше з’явився і сервіс alerts.in.ua, але Ковальчуку сподобалась саме ідея карти, постійно доступної на головному екрані смартфона.

Приблизно за тиждень з’явилась перша робоча версія: віджет, який показував зображення актуальної карти тривог і оновлював його кожні 15–30 секунд. Спочатку застосунком користувалась лише родина Ковальчука, потім — друзі й знайомі. Коли стало зрозуміло, що продукт може бути корисним ширшому колу людей, він вирішив зробити його публічним, безкоштовним і без планів на ньому заробляти. Android-версія пройшла тестування в Google Play у квітні 2022 року й вийшла для всіх користувачів улітку, iOS-версія з’явилась в App Store у листопаді 2022-го.

Смартфони замість серверів

За зовнішньою простотою — віджет із картою України, де області змінюють колір залежно від ситуації — ховалась доволі незвична технічна архітектура. У перших версіях карта на віджеті була готовим растровим зображенням, яке потрібно було десь регулярно генерувати й доставляти користувачам.

Для цього використовувався окремий Android-смартфон, який фактично перетворився на маленький спеціалізований сервер: застосунок у фоновому режимі відкривав карту через WebView, робив знімок екрана, обробляв зображення, очищував його від фону, стискав і відправляв на сервер, звідки його вже отримували звичайні користувацькі застосунки.

Коли у віджетів з’явились різні кольорові схеми оформлення, рішення виявилось прямолінійним — для кожної схеми працював окремий екземпляр застосунку на окремому фізичному Android-пристрої. Рішення виглядало екзотично, але дозволило швидко запустити проєкт без побудови складної серверної системи рендерингу графіки — і воно справді працювало, доки кількість функцій, пристроїв і технічних обмежень не почала зростати.

Android, фонова робота і телефони

Окремим викликом стала різна поведінка Android-пристроїв різних виробників щодо фонових процесів: те, що стабільно працювало на одному смартфоні, на іншому могло перестати оновлюватись через агресивнішу економію батареї. Доводилось адаптувати роботу застосунку під особливості конкретних виробників — часто дистанційно, на основі описів користувачів і документації, оскільки моделей телефонів, на яких виникала проблема, у самого Ковальчука не було.

Хостинги, які зникали, і кібератаки

За роки роботи над проєктом кілька разів доводилось змінювати хостинг-провайдерів: один відмовив в обслуговуванні через навантаження від зображень (і, за спостереженням Ковальчука, мав сторінку в російській соцмережі «ВКонтакте»), інший — європейський — згодом збанкрутував. Кілька разів сервери зазнавали кібератак, після яких частину інфраструктури доводилось відновлювати заново — попри те, що серверне адміністрування не є основною спеціалізацією Ковальчука, який за фахом мобільний розробник.

iOS: інша гра за іншими правилами

На iOS основною проблемою була не різниця між виробниками, а жорсткий контроль Apple над фоновою активністю застосунків — розробник не може просто наказати системі запускати код кожні 30 секунд. Для карти тривог, де актуальність інформації критична, це означало експерименти з різними системними механізмами: реакцією на активацію пристрою користувачем, а також опційною геолокацією, яка в цьому сценарії не накопичувала історію пересувань, а виконувала суто технічну функцію — додаткового тригера для фонового оновлення.

Окремим постійним компромісом стало планування фонових задач між трьома факторами: актуальністю даних, обмеженнями ОС і енергоспоживанням.

Перехід на векторну карту

З часом стара архітектура з готовими зображеннями почала показувати межі можливостей, а фізичним поштовхом до змін стало те, що в Ковальчука буквально закінчились Android-телефони, які використовувались як інфраструктура для генерації карт. Перші експерименти з векторною картою почались на початку 2026 року, а у вересні відбувся масовий перехід на нову реалізацію: застосунок більше не отримує готове зображення, а сам будує карту на основі даних про стан територій. Це відкрило більше можливостей для кастомізації й зменшило трафік застосунку більш ніж у 50 разів.

Сьогодні в Android-версії користувач може налаштувати колір фону, кольори районів і областей залежно від рівня загрози (окремо для жовтого й червоного) та увімкнути відображення причин тривоги. Окрема частина функціоналу використовує API сервісу neptun.in.ua, що дозволяє відстежувати повітряні цілі майже в реальному часі.

Від віджета до маленької екосистеми

iOS-версія також виросла за межі початкового віджета: зараз доступні кілька віджетів різного розміру, окремі варіанти для екрана блокування та режиму StandBy під час заряджання, а також застосунок для Apple Watch — щоб побачити ситуацію, користувачу достатньо глянути на зап’ястя. iOS-версію можна також запускати на MacBook.

Скільки це коштує і хто цим користується

За словами Ковальчука, підтримка проєкту в середньому обходилась приблизно у 1500 грн на місяць, зараз витрати трохи менші завдяки оптимізації бекенду. Власний час розробки він спочатку рахував, а потім перестав, але постфактум оцінює приблизно так: близько 20 годин на розробку бекенду, стільки ж — на налаштування серверів, а більшість часу забрали мобільні застосунки — приблизно 350 годин на Android-версію і ще близько 300 годин на iOS.

На піку застосунок фіксував близько 100 тисяч користувачів на тиждень за даними Firebase Analytics, зараз Google Play показує близько 70 тисяч встановлень, і приблизно стільки ж — кількість оновлень в App Store. Автор зазначає, що ці метрики не зовсім коректно відображають реальне використання: на Android застосунок здебільшого працює у фоні через віджет, і користувач може майже не відкривати сам застосунок.

Монетизація мінімальна: банерну рекламу додали приблизно через півтора року після запуску, дохід від неї — близько $100 за п’ять-шість місяців. Частину витрат частково компенсують добровільні донати користувачів. Витрати при цьому не обмежуються орендою серверів — за час існування проєкту вийшли з ладу чотири Android-смартфони, які працювали як інфраструктура для генерації карт, а також дві зарядні станції, які підтримували цю «інфраструктуру» під час відключень електроенергії.

Останнім часом проєкт став сімейним — у розробці беруть участь сини Ковальчука, поєднуючи це з навчанням в університеті: старший займається налаштуванням і підтримкою серверів, молодший — бекендом.

Що далі

Основний напрям розвитку — пошук нових API та надійних джерел даних, які могли б покращити інформування користувачів про загрози. Автор принципово підкреслює: застосунок не замінює офіційні системи оповіщення про повітряну тривогу, а працює як додатковий інформаційний інструмент паралельно з ними. Частина функціоналу з’явилась завдяки зворотному зв’язку від користувачів — так, зокрема, з’явилась інтеграція з API Neptun.

Остаточного списку функцій, після якого проєкт можна було б вважати завершеним, Ковальчук не має: поки застосунок потрібен людям, він продовжуватиме його розвивати.

Технічні деталі За даними App Store, застосунок важить 52,9 МБ, підтримує українську та англійську мови й вікову категорію 4+. Він потребує iOS/iPadOS 15.0+ для iPhone та iPad, macOS 12.0+ на Mac з чипом Apple Silicon та watchOS 9.0+ для Apple Watch. Застосунок безкоштовний, містить рекламу та необов’язкові покупки на підтримку розробника — від «кави» за $0,99 до «енергії для розробки» за $1,99.