Ігор Вишневський Історії
8 вересня 2026, 09:00
2026-09-08
«Уже апробовуємо певні ШІ-інструменти безпосередньо в медзакладах». CDTO МОЗ розповіла про складнощі цифровізації і роль ШІ в сфері охорони здоров'я
Коли говорять, що тема цифровізації сфери охорони здоров’я є дуже болючою для українців, то тут маємо справу не тільки з переносним, а і прямим значенням цього слова. Адже паперова бюрократія величезної і погано керованої системи, що дісталася в спадок від радянського союзу, довгий час змушувала страждати людей з дуже різними діагнозами, зокрема і небезпечними для життя.
Коли говорять, що тема цифровізації сфери охорони здоров’я є дуже болючою для українців, то тут маємо справу не тільки з переносним, а і прямим значенням цього слова. Адже паперова бюрократія величезної і погано керованої системи, що дісталася в спадок від радянського союзу, довгий час змушувала страждати людей з дуже різними діагнозами, зокрема і небезпечними для життя.
Втім, останні реформи і цифровізація повільно, але невпинно змінюють стан справ — і CDTO Міністерства охорони здоров’я Марія Карчевич розповіла, як саме. Ми запитали у заступниці міністра з цифрового розвитку про ключові цифрові проєкти МОЗ, блокери цифрової трансформації у цій сфері і процедури, які виявляють впертий супротив «цифрі», застосування ШІ у роботі міністерства та підпорядкованих йому структур, проблеми кіберзахисту, а також її особисту мотивацію на посаді. Про все це — у інтерв’ю з Марією Карчевич, яке виходить у рамках нашого циклу матеріалів про роботу CDTO.
— Посада CDTO — порівняно нова для держорганів. Якою була ваша особиста мотивація, аби працювати саме в цій ролі?
— Українська цифрова система охорони здоров’я на зараз є однією з найбільш розвинених систем у Європі. Вона об’єднує мільйони українців, сотні тисяч медичних працівників та десятки тисяч закладів охорони здоров’я. Долучитись до розвитку проєкту такого масштабу, доводячи на практиці можливість реалізувати ідеї, які здаються складними, було й залишається для мене ключовим мотиваційним чинником.
Ми не просто цифровізуємо процеси в системі охорони здоров’я, забезпечуючи прозорість та створюючи сервіси для українців. У багатьох напрямках завдяки цифровізації змінюємо підходи до надання послуг, навіть за найскладніших умов, як-от пандемія, війна чи блекаути. Ми побудували систему, що демонструє стійкість до викликів, і при цьому здатність розвиватися та інтегруватися у глобальний простір.
— Які ключові цифрові проєкти/сервіси/продукти впроваджуються за вашої безпосередньої участі? Який їх функціонал?
— Цифровізація в охороні здоров’я — процес багатовекторний. Ключова мета — зробити медичну допомогу для українців більш доступною, якісною. І ми поетапно рухаємось до неї, запроваджуючи цифрові рішення в різних напрямках.
До прикладу, облік наданих медичних послуг пацієнтам, їх оплата та моніторинг відбувається з використанням електронної системи охорони здоров’я, яка сьогодні є однією з найбільших державних систем у нашій країні.
У цій системі уже накопичено 6 млрд медичних записів про здоров’я майже 35 млн українців.
У ній впроваджено кабінет пацієнта, декларації з лікарем, медичні записи, плани лікування, електронні направлення та рецепти, різні види медичних висновків, облік реабілітаційних втручань, модуль імунізації тощо.
Крім цього, минулого року провели одну з масштабних реформ — ліквідували застарілі медико-експертні комісії та запровадили цифрову систему оцінювання повсякденного функціонування, де весь процес від направлення людини на оцінювання до ухвалення рішення відбувається в електронній системі. На сьогодні експертні команди з оцінювання ухвалили вже майже 1 млн рішень.
Швидкість процесу оцінювання для людини скоротилась в рази — нині шлях від електронної подачі документів до отримання рішення займає в середньому менше 15 днів. У той час як раніше могли розглядати справу місяцями.
Також другий рік поспіль розподіл випускників медичних вишів відбувся за електронної рейтингової системи. За зрозумілими правилами і абсолютно прозоро. Система забезпечує рівний доступ майбутніх медиків до інтернатури, базуючись на показниках їхньої успішності за всі роки навчання. Цього року 95% з понад 2500 майбутніх медиків, які взяли участь у розподілі, отримали бажані місця в інтернатурі в першому етапі.
Запрацювала електронна черга на ендопротезування і лікарі вже провели 26 000 операцій з безоплатної заміни суглобів українцям, які перебували в черзі. Ця медична послуга стала доступнішою для людей.
З минулого року діє система електронної нотифікації косметичної продукції, що підвищує рівень прозорості на ринку косметики.
З’явились й інші нові реєстри, наприклад, ліцензійний реєстр з медичної практики. Уже маємо першу видану ліцензію за поданою онлайн заявою через ліцензійний реєстр — її отримала молода лікарка-ФОП з Черкащини.
— Назвіть, будь ласка, три чинники, які, на вашу думку, гальмують цифровізацію у вашому напрямі роботи?
— Маємо кілька викликів, на які потрібно зважати та враховувати, щоб забезпечити сталий розвиток та надійне функціонування цифрової системи. Зокрема, постійну увагу приділяємо питанням кібербезпеки та захисту даних, їх якості. А це не завжди зручно для користувачів.
Викликом є також необхідність забезпечити стабільну роботу в умовах стрімкого зростання кількості користувачів та обсягів даних. Не менш важливим напрямом є і адаптація медичних працівників до нових інструментів та процесів, зокрема враховуючи нинішнє навантаження на них. І, звісно, при цьому розуміємо, що на місцях може бути різний рівень цифрових навичок та стан матеріально-технічного забезпечення закладів.
Та останній аспект, про який хочу зазначити — це необхідність постійної адаптації плану до викликів війни, блекаутів тощо.
— Які сервіси чи процедури у вашій сфері досі залишаються повністю паперовими, і створюють найбільше проблем? Що саме стримує їх перехід в «цифру»?
— Це медична статистика. Нинішні підходи є застарілими і не відповідають сучасним вимогам та більше того — створюють додаткове навантаження на медичні заклади. Мова іде про десятки звітних форм. При цьому сам процес збору, внесення даних частково дублюється в паперовій та електронній документації. Хоча більшість даних уже є в цифровому вигляді.
Ми розпочали реформування і наша мета — побудувати цілісну, інтегровану, методологічно узгоджену систему медичної статистики, що відповідатиме міжнародним підходам. Це великий і нелегкий процес.
Але він точно дасть плідні результати і зменшить бюрократію у сфері.
— Чи використовуєте ви інструменти штучного інтелекту або автоматичного аналізу даних у роботі вашого міністерства? Що це за рішення? Як контролюєте ризики помилок алгоритмів?
— Наразі опрацьовуємо підходи щодо використання ШІ в медицині, враховуючи міжнародні практики.
Готуємо нормативне регулювання та запуск MedTech Sandbox для тестування і масштабування інновацій.
Також уже апробовуємо певні ШІ-інструменти безпосередньо в медзакладах — у реальних робочих процесах і відповідно до потреб медиків. Звісно, що і для підтримки роботи систем у нас також є рішення, що використовуються.
З цікавого — нещодавно ми провелиопитування щодо використання технологій ШІ в охороні здоров’я, щоб з’ясувати очікування та бачення медиків, пацієнтів і представників бізнесу.
Але основне, що варто сказати — рішення щодо лікування пацієнта завжди залишається за медичним працівником, а штучний інтелект може бути інструментом підтримки прийняття клінічних рішень, а не заміною.
— Як ви вирішуєте проблему кадрового голоду в державному секторі щодо ІТ-спеціалістів, враховуючи різницю в зарплатах IT-фахівців у приватному та державному секторах?
— Ми розуміємо, що державному сектору важко конкурувати з приватним за ІТ-спеціалістів виключно розміром заробітної плати, і не намагаємось цього робити.
Мотивуємо фахівців можливостями і досвідом, який вони отримають, працюючи та розвиваючи великі цифрові системи, державні реєстри в масштабах країни. Це цінний досвід, здобуваючи який, фахівець значно підвищує свій професійний рівень.
— В умовах постійних кібератак з боку рф, чи приділяєте ви увагу захисту реєстрів, інформаційних систем, електронної документації вашого відомства? Які саме зусилля здійснюються на цьому шляху?
— Так, захист даних та посилення безпеки цифрових ресурсів були і є топ-пріоритетом.
Зокрема зараз працюємо по таких напрямах — продовжуємо проводити навчання та масштабні фішингові симуляції, щоб оцінити поведінкові фактори користувачів. Крім цього, впроваджуються і технічні заходи, проводяться регулярні тестування на безпеку і вразливість.
Готуємось до запуску Галузевого центру кібербезпеки для всієї сфери охорони здоров’я.
Це технічні та організаційні рішення для того, щоб можна було отримувати в режимі реального часу оповіщення про кіберінциденти, моніторити їх, прогнозувати та вживати певних превентивних заходів. Тож зараз триває підключення різних інституцій до кіберцентру, усього буде підключено біля 1000 ключових інституцій. І таким чином матимемо змогу більш якісно управляти цифровими подіями.
— Які три основні завдання ви собі ставите у цифровізації вашого сектору діяльності?
— Одне з ключових завдань — інтеграція української електронної системи охорони здоров’я до європейського цифрового простору. Наразі активно готуємось до цього та вже реалізуємо пілотний проект з обміну даними з Естонією. Це комплексний процес, який охоплює не лише технічну інтеграцію, а й гармонізацію нормативної бази. І він буде критично важливим для запровадження транскордонної медицини після вступу України до ЄС.
Друге — те, що згадувала вже — реформа медичної статистики та скасування кількох десятків паперових звітних форм, перехід на використання виключно цифрових даних.
Третє — це розширення кабінету пацієнта та сервісів для пацієнтів. Уже зараз готуємо технічне завдання на доступ пацієнта до своєї електронної медичної карти, що зберігається централізовано і незалежно від закладу, де людина обслуговується.
«В команді це назвали „корабель Excel“, тому що дані дуже довго до нас пливли». CDTO Мінветеранів — про те, що гальмує цифровізацію ветеранських послуг і як з цим боротися
«Цукерки набагато зручніші». На що схожі канабісні маркетплейси США та чому Україні так важко дається шлях легалізації
В Україні було немало спроб легалізації медканабісу: у 2016, 2019, 2020 і 2021 роках. Усі вони виявилися провальними. У червні 2022 року Кабмін підтримав законопроєкт, який дає змогу купувати та виробляти канабіс для медичних і наукових цілей. Найуспішніше канабісна індустрія сьогодні розвивається в США. Там ринок легального канабісу до 2030 року становитиме $40 млрд. Журналісти dev.ua Дмитро Бунецький та Олексій Дзюба розбиралися, що відбувається з легалайзом в Україні, як працює канабісний ринок США та чи зможе наша країна піти стежкою західного партнера.
