Engineering Manager Ігор Копанєв назвав проблему найму програмістів № 1 в 2025 році. Айтівці обговорюють.
Engineering Manager Ігор Копанєв назвав проблему найму програмістів № 1 в 2025 році. Айтівці обговорюють.
«Як на мене найбільша проблема для найму, так і для тих хто шукає роботу, це багато людей з фейковим досвідом. Це не просто якийсь одиничний кейс, Djinni зараз наповненний кандидатами, які собі в лінкедіні вписують 3-5 років досвіду в різних компаніях, а приходячи на інтервью не можуть і строки коду на Python написати (без перебільшення, реально не можуть dict створити). Що саме цікаве, ти їх попереджаєш що на інтерв’ю буде короткий лайв кодінг, звісно деякі відпадають, але більшість іде на інтерв’ю з надією на щось… В мене таких майже десяток кандидатів на одного нормального за минулий місяць», — розповів він.
Айтівець припускає, що, можливо має якісь занадто високі очікування. «Але ж наче на посаді программіста треба вміти програмувати. Одразу хочу сказати, що нормально не мати досвіду в программуванні і йти на джуніор або трейні посади. Так і треба робити. Не нормально не мати досвіду і розповідати, що він в тебе є», — вважає фахівець.
Ігор описав кейс, який ілюструє його гіпотезу: «Приходить кандидат, скажімо його звати Микола. Вписує собі три роки досвіду в одній топ аутсорс компанії України, і ще рік в якійсь ноунейм компанії. Перед інтервʼю робимо бекграунд чек по відомій компанії — а про нього там і не чули. На інтервʼю він дивиться на задачу, пробує щось згенерувати через chatgpt (ми це дозволяємо), але навіть не може зрозуміти, що то за код перед ним. Тут вже все зрозуміло. Для фіналочки питаю, як там працювалось в топ аутсорсі, і чи можно звернутись до когось за фідбеком, а він у відповідь „та я вже нікого звідки не памятаю, це було майже рік тому“. Через день, мені мій дев скидай лінк на його лінкедін, а там вже не топ аутсорс в досвіді, а якась ноунейм компанія».
За словами Копанєва, така ситуація має три наслідки. По-перше, нормальні кандидати губляться в потоці фейкових, по-друге, витрачається набагато більше часу, ресурсів, нервів для пошуку кандидатів, по-третє, Україна втрачає привабливість в очах зарубіжних роботодавців.
«Як це вирішувати глобально? Я не знаю, але, можливо, Djinni.co або інша платформа пошуку кандидатів знайдуть рішення. Ми вирішуємо цю проблему через лайв кодинг сессією на інтервʼю. При чому, ми з цього починаємо. Дуже коротко розповідаємо про компанію, і погнали писати код, ми ж программісти, ми ж маємо вміти писати код, чи не так?», — пояснює Ігор.
У коментарях до допису айтівця представники індустрії погоджуються із наявністю такої проблеми. Під дописом фахівця — 10+ коментарів.
Android & KMP software engineer Олексій С. вважає, що проблема може критися у відборі резюме. «Ті кандидати які щось знають не можуть зробити гарне резюме. І навпаки ті, хто не знають, звертаються до консультантів, ті їм роблять красиве резюме, яке гарно проскакує через АТС. Я колись стикався з тим, що рекрутер на першій зустрічі одразу ставить декілька технічних питань, щоб відсіяти тих, хто взагалі нічого не розуміє», — розповів він.
«Стикаємось з фейками різних рівнів щоденно, від роздутих сівішок, хелперів на розмовах й до підсадних осіб, які відпрацьовують чи інтервʼю пройти чи референс надати. Для себе виробили ряд чек-лістів для кожного етапу й теж робимо employment verification на ранніх етапах», — каже Recruitment Company Owner Володимир Охотюк.
Олексій Чекалюк, Java Developer, зазначає, що дуже багато людей хейтять підхід з онлайн кодингом. «Але якщо чесно то взагалі не розумію чому. Як на мене то це взагалі найпростіший спосіб перевірити чи людина вміє писати та розуміти код. Нагуглити рішення — це звичайно добре, але якщо є той, хто розуміє, що гуглити і як все працює, і той, хто вміє тільки гуглити, то, мабуть, вибір досить очевидний», — переконаний айтівець.
Роман Манжула, Java Developer, вважає, що така ситуація — це наслідки курсів, де внушають людям «професійність». «Особливо з гарантованим працевлаштуванням, де HR вчить „підкрасити“ резюме, щоб увійти в ІТ легко», — каже він.
На думку Романа, лайвкодинг — це добре, але не зі старту, 20 хвилин для знайомства і адаптації кандидата, далі архітектура по пекеджам і наповнення, бажано з мінімальним дотриманням SOLID з нахилом до тематики вакансії. Інше вже перевіряє випробувальний термін.
«Алгоритми — це складно, якщо не готуєшся. Я через день пишу завчену базу: бінарний пошук у відсортованому масиві, сортування бульбашкою, реверс, число Фібоначчі, факторіал, жадібний пошук, dfs, bfs, сортування в мапі, паліндром — можу сказати, що в жодному проекті це не довелось використати, але розуміння роботи з структурами даних це прояснює. На сьогодні кандидат має володіти структурою, пропозицією для рішення, підставами для вибору технологій і базовими основами безпеки. Все це він має озвучити під час інтерв’ю, як прояв своєї компетентності і підсвічування особистої освіченості», — зазначає Манжула.
Senior Fullstack Developer Артем Богдан натомість розповідає, що має величезний досвід, що дозволяж з нуля будь який проєкт середніх розмірів написати. «Але я не міг написати цикл фор на лайвкодингу. Буквально. Потім через n сессій і тренувань почав проходити лайв кодинг непогано. Нещодавно пройшов на відмінно 1.5 години чистого лайфкоду. Лайвкодинг — це дуже великий стрес і не усі його проходять», — констатує фахівець.
А розробник Віталій Черноокий вважає, що навичка лайв-кодингу ніяк не пов’язана з досвідом роботи. «У мене 5 років досвіду з Python, і я 100% завалю спробу лайв-кодингу. Бо лайв-кодинг — це інше», — зазначає він.
