🚀 Trustee Plus - картка європейського банку і криптогаманець. Встанови додаток 👉
Олексій ДзюбаІсторії
3 січня 2025, 13:58
2025-01-03
Навіщо Джиммі Картер першим із президентів США встановив сонячні панелі на Білому домі. Пам'яті глави держави, який прожив 100 років
29 грудня, у віці 100 років помер 39-й президент США Джиммі Картер. Його каденція тривала з 1977 до 1981 року. До посади президента Картер був губернатором штату Джорджія упродовж одного терміну. Колишній офіцер військово-морського флоту й інженер, який пізніше став фермером і вирощував арахіс, він переконав виборців, що має добрі наміри та діятиме чесно після «Вотергейтського скандалу», коли республіканці шпигували за демократами.
Президент Картер мав у своїй біографії як злети, так і падіння. Однією з деталей його каденції являється наказав встановити сонячні панелі на даху Білого дому. Навіщо це було президентові, як це вписувалося в історичний контекст та де зараз знаходяться сонячні панелі президента, читайте далі.
1977 року Картер стикнувся із серйозними викликами. Американці сподівалися, що він відновить репутацію США на міжнародній арені, подолає вперту економічну рецесію і знизить рівень безробіття та інфляції у період, коли промислові держави всього по всьому світу переживали скруту. Крім того, від Картера чекали, що він підніме національний дух, який занепав після «Вотергейтського скандалу».
«Я досить жорстка людина», — визнавав Картер. Він і його найближчі помічники («мафія з Джорджії») прибули до Вашингтона, впевнені, що зможуть розчистити «безлад», що його наробили політики й бюрократи у федеральному уряді.
За перші два роки на посаді президента Картер досягнув кількох успіхів, і символічних, і реальних. Щоби показати всім, який він ощадливий, він зробив символічний крок — продав президентську яхту. Також Картер на третину скоротив персонал Білого дому, сказав працівникам адміністрації відмовитися від службових автомобілів і встановив на даху Білого дому сонячні панелі.
Сонячні панелі
У 1979 році президент Джиммі Картер встановив 32 сонячні панелі на даху Білого дому. Коли панелі вперше встановили на даху західного крила, енергетична незалежність була великою проблемою в Америці. Нафтове ембарго, запроваджене арабськими країнами в 1973 році, частково для того, щоб чинити тиск на США через їхню підтримку Ізраїлю в короткій війні того року, викликало потрясіння в американській економіці.
Експорт нафти арабськими країнами був скорочений на 5% щомісяця, а ціни різко зросли. До кінця 1973 року ціна на нафту зросла з $3 до $12 за барель (у чотири рази). Ембарго на США було найбільш суворим, оскільки ця країна виступила основним союзником Ізраїлю. Штати стикнулися з дефіцитом палива, що призвело до черг на заправках, зростання цін на енергоносії та товарів, а також економічної рецесії.
«Ця залежність від іноземних джерел нафти викликає велике занепокоєння для всіх нас», — сказав Картер під час презентації сонячних батарей. «Ніхто ніколи не може заборонити сонце або перервати його доставку до нас».
Панелі були примітивні, але придатні до експлуатації та гріли воду. Їх встановлення коштувало близько $28 000. За словами людини, яка переконала Картера встановити панелі, Джорджа Сего, панелі були так званими моделями промисловості.
З моменту встановлення сонячних батарей і до перших слухань Конгресу про зміну клімату залишалося десять років. «Безсумнівно, Джиммі Картер значно випередив свій час», — сказав Ернест Моніз, виконавчий директор Energy Futures Initiative, некомерційної групи, що займається відновлюваною енергією.
Амбіційні плани
Картер майже три роки боровся за чисту енергію. Після тривалого впровадження «зелених» податкових пільг, створення департаменту енергетики, він мав суперечки з Конгресом та своїми політичними ворогами через «зелені питання».
Усвідомлюючи свій ідеалізм, президент в якийсь момент висловив сумніви щодо сонячних панелей: «Через покоління цей сонячний обігрівач може бути або цікавою справою, або музейним експонатом, або прикладом шляху, яким не йшли, або це може бути невелика частина однієї з найбільших і найзахопливіших пригод, які будь-коли здійснювалися американським народом».
«Суть усього цього була проста», — казав Картер. Америка повинна була використовувати «силу сонця, щоб збагатити наше життя, коли ми відходимо від нашої руйнівної залежності від іноземної нафти». Через рік він мав вже власні сонячні панелі.
Картер у своїй промові про стан Союзу в рік встановлення панелей представив амбітний план перевести Америку на шлях чистої енергії: 20% енергії з відновлюваних джерел до 2000 року. Частково його ідея полягала в тому, щоб спрямовувати державні дослідницькі кошти на розробку фотоелектричних елементів, які могли б передавати енергію в мережу.
Подальша доля сонячних батарей
У 1986 році адміністрація президента Рональда Рейгана демонтувала панелі під час робіт на даху Білого дому. Вони більше ніколи не перевстановлювалися. Забраковані панелі відправили в передмістя Вашингтона, де вони роками томилися на складі у Вірджинії.
У 1991 році, Пітер Марбах, директор коледжу Unity в штаті Мен, намагався витягнути школу з фінансової ями. Він помітив зображення сонячних панелей Картера у журналі та вирішив, що хоче повернути їх до життя.
«Це була комбінація цілковитої недовіри та гніву через те, що Рейган їх знищив, і одночасно божевільна ідея отримати панелі та привернути увагу до місії Unity як екологічного коледжу», — сказав Марбах. Він написав листа Картеру, щоб попросити його благословення. Колишній президент негайно відповів рукописною запискою, в якій сказав, що йому було б дуже приємно побачити панелі знову в експлуатації.
Пітер Марбах знайшов панелі, безладно складені в кутку серед купи ящиків і зайвих меблів. Деякі були зламані. Він привіз панелі додому в штат Мен. Коледж Unity заплатив уряду США адміністративний збір у розмірі $500 за панелі, які коштували близько $28 000 після першого встановлення.
Половина з них опинилася на даху їдальні коледжу Unity для нагрівання води. Іншу половину, яка не помістилася на будівлі, зберігали в колишньому курнику й використовували як запчастини. Хоча придбання панелей було «більш символічним», сказав пан Марбах, вони допомогли коледжу заощадити гроші. Вони залишалися на місці до 2010 року, після того, як завершився строк їхнього використання.
Музей сонячної науки та техніки в Дечжоу, Китай, придбав ще одну панель у 2010 році. У тому ж році ще одну було передано Асоціації промисловості сонячної енергії. Інші належать NRG Systems, Inc., виробнику чистої енергії у Вермонті, Міністерству енергетики США, а решта все ще належить Unity College, який змінив назву на Unity Environmental University.
«Це було основоположним для розвитку та зростання використання сонячної енергії в США», — сказав Фредерік Морс, виконавчий директор SolStor Energy, компанії з розробки сонячної енергії.