В Україні з'явиться новий телеком-регулятор за пів мільярда гривень. Головне питання: чи стане зв'язок кращим?

Передбачається, що нова Національна комісія, яка здійснює регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (далі — орган) повинна стати правонаступником нинішньої Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

Як повідомили в Мінцифрі, завдяки такій трансформації покриття швидкісного інтернету і мобільного зв’язку в Україні покращиться, адже комісія буде моніторити якість телеком-послуг.

Редакція dev.ua вирішила розібратися, що означає така реформа для кожного користувача мобільного зв’язку та інтернету в Україні.

Почнемо з історії

Перша версія телеком-регулятора в Україні (Національна комісія з питань регулювання зв’язку) була створена за Указом президента у 2004 році. Регулювати телеком в той час було особливо актуально, оскільки на той момент активно будувалися мережі мобільного зв’язку і поступово відходили в минуле голосові послуги «Укртелекому».

Друга ітерація регулятора з’явилася у 2011. Тоді активно розвивалися інтернет-сервіси й до назви комісії тоді додали «і інформатизації». Втім, було не дуже зрозуміло, як регулятор збирається регулювати цю саму інформатизацію. Адже повноважень у нього таких не було.

Що тепер?

У нинішній ітерації закону функції регулятора депутати пропонують розширити. Ось його кілька нових обов’язків.

1. Орган повинен буде визначати населені пункти без інтернету, мобільного зв’язку та забезпечувати надання таких послуг. Для цього регуляторний орган проводить «географічні огляди» доступності на всій території України мереж швидкісного доступу (фіксованих і мобільних) в фіксованих місцях, а також оновлює їх не менше ніж раз на рік. А потім — має спробувати примусити операторів покрити ці місця якомога швидше.

2. Орган гарантуватиме більшу кількість параметрів якості мобільного зв’язку. Наприклад, забезпечення мобільними операторами мінімально гарантованої швидкості доступу до інтернету. 

Зараз у регулятора не вистачає ресурсів для такого нагляду.

Тільки цього літа Український державний центр радіочастот (підконтрольний органу регулювання) оголосив, що уклав з «Альфа-Банком» договір фінансового лізингу на закупівлю системи моніторингу якості надання послуг мобільного зв’язку. Виконавчий директор Центру Вадим Гулько повідомив dev.ua, що в цілому було закуплено 5 мобільних комплексів і один переносний комплекс.

На запитання, чи вистачить цього, щоб вимірювати по всій країні, Вадим відповів відкрито: «Ми ще точно не знаємо». За діючою методикою — не вистачить».

3. Новий регулятор, згідно з новим законом «Про електронні комунікації», матиме право регулювати роздрібні тарифи, попередньо визначивши на ринку операторів з істотною ринковою силою. Наприклад, він зможе встановлювати максимально граничні ціни на роздрібні послуги або прив’язувати тарифи до собівартості.

Багато грошей

Набагато чіткіше прописана фінансова мотивація реформи. Як сказано в пояснювальній записці до проєкту закону, його реалізація потребуватиме додаткових витрат з держбюджету «на підвищення фінансової, адміністративної спроможності регуляторного органу».

Для цього потрібно збільшити штат, а загальна сума витрат на відомство складе 570 млн грн. У записці не вказано, на який час розрахована ця сума. Але, швидше за все, на рік.

Примітно, що в проєкті бюджету на 2021 рік на витрати Нацкомісії було закладено всього 95,7 млн ​​грн. Іншими словами, бюджет органу передбачається збільшити майже у 6 разів.

Втім, як припускають автори закону, зазначені витрати будуть нівельовані внаслідок ефекту поліпшення якості регулювання. Зокрема, протягом 2022 — 2024 років від розподілу радіочастотного ресурсу в держбюджет, на їхню думку, реально очікувати додаткові надходження — від 7,8 до 11,8 млрд грн. А також додаткові надходження від рентної плати за користування радіочастотним спектром в розмірі 3 млрд грн.

Якщо депутати підтримають проєкт і в другому читанні, а президент його підпише — він набере чинності з першого січня.

Причому президент вже не самостійно призначатиме нових членів регулятора. Буде відкритий конкурс.

У підсумку, після всього перерахованого, напрошується одне питання. Якщо з бюджету виділяється стільки грошей на контроль якості зв’язку, а також вартості послуг, то чи стане зв’язок від цього кращим?

Напевно, воно поки риторичне.