У Києві перед судом постане 21-річний юнак, який через популярний Telegram-бот для знайомств виманив понад 1,6 млн грн у доньки загиблого українського військовослужбовця. Зловмисник прикривався обіцянками навчити дівчину заробляти на криптовалюті, щоб отримати повний доступ до її фінансів.
У Києві перед судом постане 21-річний юнак, який через популярний Telegram-бот для знайомств виманив понад 1,6 млн грн у доньки загиблого українського військовослужбовця. Зловмисник прикривався обіцянками навчити дівчину заробляти на криптовалюті, щоб отримати повний доступ до її фінансів.
Як повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури, обвинувальний акт за фактом шахрайства в особливо великих розмірах вже скеровано до суду. Досудове розслідування проводили слідчі Святошинського управління поліції за оперативного супроводу Департаменту кіберполіції.
За даними слідства, схема почалася зі спілкування з 20-річною одеситкою у віртуальному боті. Згодом хлопець запропонував новій знайомій допомогу із заробітком на крипторинку. Для цього він хитрощами виманив у неї паролі до онлайн-банкінгу, переконавши, що отримує доступ лише до порожньої картки. Натомість шахрай побачив усі рахунки жертви, на яких зберігалися виплати від держави за загибель батька-військового.
Зловмисник почав поступово виводити кошти. Спочатку він щодня знімав по 6 000 гривень через каси супермаркетів, а пізніше перейшов до більших транзакцій, купуючи криптовалюту та переказуючи гроші на підставні картки. Коли дівчина помітила зникнення коштів і звернулася до банку, фігурант застосував психологічний тиск та переконав її не довіряти банківським працівникам. У підсумку він повністю спустошив рахунок на 1,6 млн грн, після чого закрив його.
Під час розслідування також з’ясувалося, що потерпіла ніколи не бачилася з хлопцем наживо, а фотографії, які він їй надсилав, належали іншій людині. Тепер за скоєне йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Нагадаємо Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 10190 про боротьбу з електронно-комунікаційним шахрайством і шахрайськими «кол-центрами».
Раніше dev.ua розповідав, як українські розробники ледь не потрапляли на роботу до шахрайських кол-центрів, які маскували вакансії під звичайні IT-позиції
