За даними Нацбанку, у 2023 році українська ІТ-індустрія експортувала послуг на $6,7 млрд. Це на 8,5%, або на $622 млн, менше за показник 2022 року. Внаслідок цього, вперше обсяг річного ІТ-експорту впав, а не виріс. Що про цю ситуацію говорять експерти.
За даними Нацбанку, у 2023 році українська ІТ-індустрія експортувала послуг на $6,7 млрд. Це на 8,5%, або на $622 млн, менше за показник 2022 року. Внаслідок цього, вперше обсяг річного ІТ-експорту впав, а не виріс. Що про цю ситуацію говорять експерти.
Жоден із кварталів 2023 року не перевершив показники 2022-го, а загальний обсяг ІТ-експорту України повернувся до показників 2021 року, пише DOU.
Видання поспілкувалося з лідерами галузі, представниками Львівського й Харківського ІТ-кластерів та асоціації ІТ Ukraine про те, що означають ці цифри для українського IT.
Під час повномасштабної війни місячний обсяг ІТ-експорту тримається на рівні $500–600 млн із незначними коливаннями. Торік найнижчі показники були у вересні ($521 млн), а найвищі — у грудні ($611 млн).
Як і раніше, грудень продемонстрував стрімке зростання в межах року — на десятки мільйонів більший обсяг, аніж у жовтні й листопаді. Водночас якщо порівнювати з даними за грудень 2022 року, обсяг ІТ-експорту зменшився на 18,6%.
Найчастіше серед перешкод для розвитку українського IT звучали: законопроєкт про мобілізацію, проблеми з бронюванням та перешкоди для відряджень за кордон.
Степан Мітіш, віцепрезидент, голова «ЕРАМ Україна» говорить про негативну динаміку в галузі, яку він пояснює глобальним економічним сповільненням та обережним ставленням іноземних замовників до України.
«Серед ключових викликів — тяжіння компаній до оптимізації витрат на розробку й подальший розвиток ШІ, який найближчими роками посилюватиме вплив на індустрію та людство загалом», — каже Мітіш.
Він назвав такі перешкоди для зростання галузі:
«Найімовірніший сценарій для ІТ-галузі України на наступний рік — збереження обсягу експортних IT-послуг на рівні 2023 року. Це буде непоганий результат, зважаючи на всі умови. Збереження обсягів експорту ІТ-послуг — це також великий плюс для економіки країни, ВВП та її експортного потенціалу під час війни», — прогнозує віцепрезидент «ЕРАМ Україна».
Віталій Седлер, CEO та співзасновник Intellias відзначає, що вперше за багато років «масштаби індустрії зменшилися» й серед причин називає деякі «законодавчі рішення або їхній брак», зокрема питання бронювання.
«За нашими оцінками, складна ситуація на глобальних ринках протримається й у 2024 році. Після чого, сподіваємось, зростання світових економік відновиться, а кількість замовлень на послуги українських ІТ-компаній збільшиться. Очікуємо, що зміни показників ІТ-експорту будуть незначними: можливе невелике падіння, зростання або плато», — вважає Седлер.
Марія Шевчук, виконавча директорка IT Ukraine Association, також говорить про негативну тенденцію в розвитку ІТ-індустрії України. Водночас вона відзначає, що експорт комп’ютерних послуг залишається найбільшим серед інших експортованих галузей України.
На її думку, є два головні чинники, які негативно впливають на стан українського ІТ-експорту:
«Важко давати будь-які прогнози, якими будуть показники у 2024 році, адже все залежатиме від ситуації на фронті та темпів відновлення країни після війни. З іншого боку, ІТ — кроссекторальна індустрія і попит на ІТ-послуги у світі тільки зростатиме. Навіть за умов сильної конкуренції Україна помітно зміцнює свої позиції на міжнародних ринках у Defence Tech, CyberSecurity, Industrial Tech, EdTech, MedTech тощо», — відзначає Шевчук.
Ольга Шаповал, директорка Харківського ІТ-кластера, говорить, що найбільший вплив на галузь мають три компоненти:
За її словами, закон про мобілізацію також матиме свій ефект, якщо буде містити значні обмеження щодо консульських дій, доступу до майна, грошових рахунків та високий рівень дискреції. Шаповал стверджує, що прогнози на наступний рік залежатимуть від ключових чинників: доступності бронювання для ІТ-галузі та запуску прозорої системи відряджень.
«Нейтрального результату вже не буде — невирішені питання продовжать впливати на бізнес негативно. Прогнози на 2024 рік — від позитивного сценарію з виходом на плато до негативного сценарію з падінням на 10–12% за результатами року», — ділиться баченням директорка Харківського ІТ-кластера.
Ярина Возняк, керівниця команди досліджень Львівського ІТ-кластера, говорить, що саме останній квартал не дозволив ситуації вирівнятися до кінця року і тому «маємо слабшу позицію, ніж минулого чи позаминулого року». Проте вона вказує, що перше півріччя було більш типовим за сезонними тенденціями останніх пʼяти років, за винятком 2021-го.
«Усі світові тенденції (зокрема й рецесія) впливають і на український ринок. Компанії змушені адаптувати свої стратегії та оптимізувати кошти. Український IT-бізнес також стикається з додатковими ризиками, пов’язаними з повномасштабною війною. І виклики війни впливають на наші компанії гірше, ніж глобальна ситуація на світовому ринку», — каже Возняк.
