💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Дмитро БунецькийГаряченьке
16 серпня 2022, 20:04
2022-08-16
Венесуела-стайл: CEO Ajax Systems Олександр Конотопський розгромив ідею ввести 10%-й податок на валюту для імпортерів
Курс гривні — це компас для українського бізнесу, який вказує, що вигідніше: виробляти чи завозити, вважає СЕО Ajax Systems Олександр Конотопський. Зараз, каже бізнесмен, вигідно виробляти в Україні і продавати за кордон. Та податок на імпорт може зарізати намагання українського бізнесу створити індустріальні парки, тому що здорожчають джерела виробництва.
«Ідея 10% податку на імпорт, щоб стабілізувати національну валюту, — погана. Парадигма: ми зробимо товар на 10% дорожчим, щоб відбити у вас бажання його імпортувати, і розвивати у вас бажання його виробляти. Венесуела-стайл, — пише Конотопський, якого цитує AIN. — Підкажу ще більш ох*єнну ідею: дозвольте імпортувати рівно стільки, скільки компанія експортувала. Латинська Америка все спробувала. Тоді буде повний баланс!»
За словами підприємця, 10% зростання податку на імпорт підвищує ціну не лише на умовний імпортний телевізор. «Ви піднімаєте ціну на імпортну сировину для виробників. На засоби виробництва. Що зробить багато виробництв нерентабельними в Україні. Їх закриють. І відкриють через дорогу в Польщі. Країна втратить робочі місця. За ними людей, які за бізнесом виїдуть в ту ж Польщу. І дірок в бюджеті ще побільшає. А людей та бізнес повернути вкрай складно», — пояснює Олександр Конотопський.
На його думку, падіння гривні можна сприймати позитивно, як поштовх для української економіки.
«Економіка України має трансформуватися з імпортера в експортера. Падіння гривні робить вартість праці та сервісів в Україні дешевшою, тож виробляти в Україні вигідніше. Саме падіння гривні втричі в 2014 році переорієнтувало Ajax з внутрішнього ринку на зовнішній. Якби не було тоді цієї курсової пі*дюліни, я не думаю, що спішив би трансформувати бізнес на імпорті в експортний», — каже бізнесмен.
Зараз, каже Конотопський, чимало бізнесменів переорієнтовують свій бізнес на зовнішній ринок, щоб отримати стабільний збут і, як наслідок, стабільну зайнятість команді.
Нагадаємо, Національний банк та влада в цілому підготували введення 10%-го податку на купівлю валюти для імпортерів. Після цього курс для них зросте з 36,57 грн до 40,23 грн за дол, з яких 3,66 грн піде до бюджету. Регулятор вважає, що таким чином зможе зберегти золотовалютні резерви країни, які на 1 серпня становили $22,4 млрд. За останній місяць вони зменшилися на 2%, а з початку року — на 28% або $8,65 млрд. Бізнес, в свою чергу, максимально проти введення нового податку — і зараз законопроєкт «стопиться» Мінфіном. Як пише «Економічна правда», саме через спротив бізнесу.
Які візи за кордоном можуть оформити цифрові кочівники: великий гайд по Digital Nomad у 30+ країнах світу
Адвокат, старший партнер Адвокатського об’єднання OfficiumLaw, Костянтин Буяло, написав докладну статтю про те, де айтішники можуть отримати Digital Nomand — візу для фрилансерів та робітників, які працюють віддалено, що надає її власнику право на проживання у певній країні протягом тривалого періоду. Розповідаємо найважливіше зі статті Костянтина на DOU.
Які податки платять за кордоном айтішники з України, змінюючи податкове резидентство. Приклади Польщі, Швеції, Литви та Хорватії
Після закінчення 6 місяців безвізового перебування в Європі релоковані IT-спеціалісти, які здебільшого не оформляли посвідку на проживання в іншій країні, або ж навіть із нею, мають змінити податкове резидентство та платити податки в країні перебування (тільки Польща зробила виняток для України за бажанням). Звісно, компанії, що мають офіси за кордоном, оформлюють працівників у свої підрозділи там. А інші? Ми запитали про це айтішників. Кілька IT-спеціалістів розповіли, які податки платять у різних країнах.