Підсумки року. 5 перемог і 5 факапів Міністерства цифрової трансформації

5 перемог Мінцифри

Команда

Михайло Федоров вже більш ніж два роки очолює Міністерство цифрової трансформації. Своїх заступників і найближчих соратників в політиці він знаходив через соцмережі. Федоров розповідав, що 70% правління Мінцифри — люди з бізнесу. Міністр каже, що шукав професіоналів своєї справи. І, здається, справді їх знайшов. Тому що за час, поки він знаходиться при владі, не було чути про гучні звільнення чи скандали його відомства. Олексій Вискуб, Олександр Борняков, Олександр Шелест, Валерія Іонан — це ті люди, які найчастіше, після самого Федорова, з’являються в ЗМІ та розповідають про свою роботу. 

Виявляється, що можна зробити своїми соратниками не лише «потужних людей, яких не можна втрачати», як вважає президент Зеленський, а і незнайомців, з якими знайдеться спільна мова. Є думка, що Федоров — це всього лише smm–фахівець, мовляв, він не повинен займатися такими серйозними справами як цифровізація цілої країни. Але в того ж таки Федорова, в кабінеті, висить портрет футбольного тренера Клаудіо Раньєрі, який в 2015–16 роках зробив нікому невідомий Лестер чемпіоном Англії. Іноді не обов’язково бути супекодером чи геніальним коучем по фізпідготовці, а варто лише якісно виконувати свою роботу.

Дія City

Поки що рано щось говорити про новий правовий режим для айтішників, адже він повноцінно запрацює лише в січні 2022–го року. Але вже зараз міжнародні компанії, готові приєднатися до Дія City. Це один з лідерів серед перевізників — транспортна компанія Lyft та сервіс доставки їжі Glovo. Ось ще кілька імен, які його підтримують і розглядають можливість вступу до спецрежиму: Київстар, AJAX Systems, EPAM Україна, Датагруп та інші. Повний список є тут.

В момент коли Дія City могли «відкинути» назад, топи IT–компаній були впевнені в просуванні справи, тому що «працювали з Мінцифрою протягом двох років і знали про що домовилися». При цьому Федоров присвячував вихідні роботи з депутатами, які вносили правки. «Законопроєкт в тому вигляді, в якому він зареєстрований, повністю відповідає позиції, консолідованій з IT-бізнесом. Ми зацікавлені, щоб все було в цьому вигляді інтегровано й надалі», — говорив заступник міністра по роботі з IT Олександр Борняков.

COVID–сертифікати

Ще наприкінці літа 2021–го року, ЄС визнав українські COVID-сертифікати в додатку Дія. Таким чином українці змогли подорожувати, не складаючи тестів. «Перевірити дійсність документа можна буде по QR-коду. Рішення вже опубліковано на офіційному сайті ЄС. Воно говорить про те, що всі країни симетрично визнають COVID-сертифікати, які підключені до промислового середовища ЄС», — писав тоді Федоров. 

Сьогодні в Дії 8 млн+ електронних сертифікатів. Міністр відмітив, що у відомстві виправили всі помилки, які виникали під час запуску сертифікатів. Він пояснив це тим, що «було дуже багато людського фактору і лікарі не встигали вносити інформацію». На сьогодні контакт–центр розвантажений, громадяни звертаються по мінімуму щодо COVID–сертифікатів, підсумував Федоров.

Bug Bounty

Влітку Мінцифра запустила другий етап багбаунті додатку Дія. Головні 2 відмінності від попереднього — відкритість програми і термін дії. «Коли проводиться закрита перевірка, то більше довіряють платформі, на якій вона відбувається. Там вже давно є база зареєстрованих „етичних“ хакерів, яким довіряють. У кожного з них є власна спеціалізація», — розповідав dev.ua заступник міністра Олексій Вискуб.  Його головне побоювання полягало в тому, що на багбаунті 2.0 «може прийти менше професійних експертів». 

Відкрите багбаунті завжди робиться довше, і тому нова версія буде тривати півроку, до 27 січня 2022 року. На особисту думку Вискуба, закритий варіант багбаунті «є більш професійним», а відкритий «більш хайповий, із  заграванням до суспільства». При цьому сам процес є елементом підвищення довіри суспільства, вважають в Мінцифрі. Заступник міністра уточнював, що мова йде «не про недовіру Мінцифрі, а про недовіру державі загалом». Чиновник відзначив, що це навіть «не стільки питання довіри», це питання «невисокої цифрової грамотності і питання непорозуміння».

IT–освіта

Один з найбільших проєктів Мінцифри, запланований на 2022–й рік. Згідно дорожньої карти, реформування матиме декілька етапів. В пріоритеті — розвиток неформальної освіти, підвищення якості та статусності освіти в університетах та ставка на вивчення математики як основної науки, що дає доступ в IT. Також Федоров має намір звільнити освітні стартапи від ПДВ та визнавати результати неформальних освітніх закладів для вступу до вишів. 

В 2021–му році IT-сектор показав зростання в 38%, кількість ФОПів зросла на 40%, а ринок нині вимагає більше 50 000 IT-фахівців. Серед завдань, які ставить перед собою Федоров і команда — зростання частки IT в загальному обсязі експорту послуг до 10%, зростання галузі до $17 млрд. Він повідомив, що кількість робочих місць зросте до 450 000 і спрогнозував збільшення потреби в кадрах до 500 000 — 600 000 айтішників до 2030 року. Таким чином в Мінцифрі планують тісну співпрацю з бізнесом та ВНЗ України в 2022–му році.

«Зекономили 3 млрд грн, рівень задоволеності людей 97%». Мінцифра відзвітувала за 100 перемог в 2021 році

По темi

«Зекономили 3 млрд грн, рівень задоволеності людей 97%». Мінцифра відзвітувала за 100 перемог в 2021 році

5 факапів Мінцифри

Команда

Міністерство оборони, міністерство економіки, міністерство внутрішніх справ. Ось лише декілька прикладів відомств, в яких Володимир Зеленський змінив глав за час свого президентства. Іноді по декілька разів. Міністерство цифрової трансформації наразі залишається «недоторканим» в цьому плані. Виходить, що ти або добре виконуєш свої обов’язки, або «зручний» для теперішньої влади. Чи обидва варіанти відразу. 

Чинний глава держави завжди говорить про те, що «потрібно давати результат». Мінцифра, здається, його не лише дає, але і вміє добре презентувати. Михайло Федоров разом з командою сьогодні вибудовує «цифрову Україну». Будь–яка вдало побудована система має працювати без її творців. Наскільки цифрові держпослуги будуть дієвими без тих, хто стояк біля їхніх витоків? І чи все не полетить шкереберть наступного дня після приходу нових глав? На сьогодні це незрозуміло.

Дія City

14 грудня ухвалив законопроєкт про оподаткування в Дія City. В Мінцифрі неодноразово наголошували, що це рішення «запровадить в Україні одні з найкращих у Східній Європі правових та податкових умов для розвитку ІТ». «Тут не буде бюрократії та корупції, адже для цього залучені усі можливі запобіжники. Дія City допоможе Україні посісти гідне місце серед світових лідерів цифрової економіки», — обіцяє Федоров. 

Але. В українській IT асоціації вважають, що гемблінг і беттінг не є ІТ-бізнесом, тому вони не повинні користуватися преференціями Дія Сіті. Це саме прописано в законодавчих актах, які стосується Дія City. Однак заступник міністра по роботі з IT Олександр Борняков каже, що, наприклад, Parimatch Tech може бути резидентом нового правового режиму. Умови Дія City почнуть діяти з січня 2022 року. На сьогодні транспортна компанія Lyft та сервіс доставки їжі Glovo розглядають можливість вступу в Дія City. Проте черги з міжнародних компаній зараз немає. Рядові айтішники ставляться з пересторогою до нового режиму, кажучи, що він вигідний депутатам і галерам.

COVID–сертифікати

Наприкінці серпня з’явилася новина, що ЄС офіційно визнав українські COVID-сертифікати в додатку Дія. А Україна, в свою чергу, визнає сертифікати країн-членів ЄС. В той же період директор директорату розвитку електронних послуг при Мінцифрі Мстислав Банік  дав інтерв’ю одному з видань. Журналіст запитав у ньому, чому COVID-сертифікати не в усіх спрацьовують. Мстислав відповів, що ЄС визнав, PlayMarket одобрив, українці можуть згенерувати сертифікати. Але виявляється, що ні. Чомусь жодного слова про «баги» Банік не сказав.

В частини користувачів додаток просто не міг розпізнати їх обличчя. Тому довелося витратити по кілька годин, аби допомогти системі. Так, Мстислав Банік особисто приходив в коментарі до юзерів, аби пояснити як влаштована процедура. Але він цього не робив би, якби система, на яку йдуть державні кошти, працювала справно. Як каже Федоров, Мінцифра вміє збирати фідбек, тому COVID-сертифікати сьогодні генеруються без крутіння головою. Цікаво лише, скільки коштували платникам податків експерименти відомства.

Bug Bounty

Наприкінці липня Мінцифра запустила другий етап багбаунті додатку Дія. Тепер кожен бажаючий може перевірити систему на вразливість. Загальний призовий фонд багбаунті становить 1 млн грн. Перша програма, яка проходила в грудні 2020–го року, була закритою і тривала 1 тиждень. Відкрите багбаунті завжди робиться довше,  тому нова версія буде тривати півроку, до 27 січня 2022 року. Як на початку тестування, так і зараз з системою все добре. «З 1 млн грн багбаунті на сьогодні виплатили кілька тисяч доларів „білим“ хакерам, в системії Дії не виявлено серйозних проблем», — розповів тиждень тому Федоров. 

Наприклад, Prozorro виплатив «білим хакерам» 234 000 грн (трохи більше, ніж $8 5000 — ред.) в 2021–му році. Вони найчастіше знаходили вразливості середнього рівня критичності. Схоже, що в Мінцифрі, система надійніше. Тоді багбаунті і справді може бути елементом підвищення довіри суспільства, як вважає перший заступник міністра Олексій Вискуб. Також існує думка, що розробники, які роблять Дію, сидять в EPAM. Ця компанія зареєстрована в Білорусі. Всередині білоруського офісу точно сидять кдбшники. Це означає, що дані українців вже давно у росіян. Але це всього лише оцінка. 

IT–освіта

Великий проєкт Мінцифри, який лише запускається. На думку Федорова, основними проблемами розвитку освіти в галузі є низька якість освіти, як державної, так і комерційної. В перспективі держава опікуватиметься підготовкою світчерів для галузі — покриватиме половину витрат на перепрофілювання фахівців з інших галузей. За словами міністра, зараз Мінцифра та Міносвіти розробляють проєкти для адаптації спеціалістів з інших галузей. У сфері вищої та фахової освіти Федоров та Міносвіти має намір налагодити співпрацю між вишами та бізнесом, також планується надати фінансову автономію університетам. 

Віце–президент, глава EPAM в Центральній і Східній Європі Юрій Антонюк скептично поставився до подібної ідеї. «Нам не потрібні кодувальники. Я не підтримую школи кодування протягом 3-6 місяців — це якийсь bullshit. Має бути фундаментальна освіта», — сказав він. Як саме розподілять 450 млн грн на новий проєкт, в Мінцифрі поки що не знають. А поки маємо показовий факт. Genesis, Мінцифра, МОН запустили спільні IT–курси. Дивним чином до п’ятірки «тестувальників» потрапив Національний університет «Чернігівська політехніка». Саме в ньому теперішній міністр освіти та науки України обіймав посаду ректора з 2010 по 2020 роки.

Крінж тижня. 138 перемог Мінцифри над собою

По темi

Крінж тижня. 138 перемог Мінцифри над собою

Багів майже немає, в «Дії» 2 млн користувачів щодня. Федоров розповів, як проходить цифровізація України

По темi

Багів майже немає, в «Дії» 2 млн користувачів щодня. Федоров розповів, як проходить цифровізація України