💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Олексій ДзюбаСтартап
22 січня 2024, 08:01
2024-01-22
«Поки що не зустрічав у венчурній індустрії жодного росіянина, який за путіна чи за війну». Інтерв'ю з топовим українським інвестором Олександром Сорокою, який працює в Кремнієвій долині
Олександр Сорока — один із найпомітніших інвесторів у стартапи в Україні. Він має понад 20 років досвіду роботи у венчурній індустрії, вивчав підприємницьку діяльність у Гарвардській школі бізнесу та венчурний капітал у бізнес-школі Саїд Оксфордського університету. Олександр являється засновником та директором венчурного фонду Network VC і платформи Startup Network.
Ми зв’язалися з підприємцем, який проживає і працює в Кремнієвій долині, і поговорили про її український аналог, де нашим стартапам зараз шукати кошти, ефективність державних акселераторів в Україні та навіщо виступати разом із росіянами на стартап-івентах (найдискусійніша частина цього тексту).
Олександр Сорока — один із найпомітніших інвесторів у стартапи в Україні. Він має понад 20 років досвіду роботи у венчурній індустрії, вивчав підприємницьку діяльність у Гарвардській школі бізнесу та венчурний капітал у бізнес-школі Саїд Оксфордського університету. Олександр являється засновником та директором венчурного фонду Network VC і платформи Startup Network.
Ми зв’язалися з підприємцем, який проживає і працює в Кремнієвій долині, і поговорили про її український аналог, де нашим стартапам зараз шукати кошти, ефективність державних акселераторів в Україні та навіщо виступати разом із росіянами на стартап-івентах (найдискусійніша частина цього тексту).
— Яким ви для себе запланували 2024-ий рік із точки зору інвестицій?
— Більшою мірою ми інвестуємо на ринку США. У портфелі маємо невелику кількість стартапів із Латинської Америки, Азії та Європи, але в основному чекаємо на компанії, які виходять на американський ринок, роблячи релокейт. У цьому сенсі змін не планується. Звична для нас стадія інвестування, це коли стартап має виручку в $1 млн. Іноді робимо виключення.
Фото — Олександр Сорока
Наприклад 2023-го року так трапилося зі стартапом ZibraAI (українська deep-tech компанія — ред.). І правильно зробили, тому що через декілька місяців у компанію також інвестував венчурний фонд Andreessen Horowitz (a16z). Основна модель, за якою ми зараз працюємо, це синдикат. Для кожної інвестиції ми збираємо синдикат наших інвесторів з 22-х країн світу.
«Цього року плануємо запустити два нових фонди-акселератори».
У першому будуть менторити члени мого Гарвардського ком’юніті (Олександр вивчав підприємницьку діяльність у Гарвардській школі бізнесу — ред.). Другий буде спеціалізуватися на military tech. З одного боку він буде допомагати українським стартапам в цій сфері приходити в Америку, оскільки сюди складно пробитися. З іншого — ми хочемо допомогти американським та європейським military стартапам потрапити до України. Якщо говорити про суми інвестицій в два нові фонди, то на один бенч плануємо $5–10 млн.
— Нещодавно ви поділилися статистикою Network VC за минулий рік. Мова йде про 15 інвестицій. Серед іншого 5 було в українські стартапи, які, зокрема, ведуть бізнес і в США і 2 в miltech-прєкти. Чим вас зацікавив військовий напрямок?
— Кремнієва долина почала «жужати». Раніше VC не інвестували в military tech. Одна з причин — тому що це hardware, який не дуже люблять. Інша причина — етичні проблеми щодо вбивства людей. Але прийшов 2022-й, рік і ситуація змінилася.
«Miltech ще не став хайпом у Долині, але в коридорах уже йде шум. В інвесторів з’являється жвавий інтерес. Багато хто прогнозує, що це буде десятиріччя нестабільності й military-бюджети будуть зростати».
Потрібно розуміти, що сама війна змінилася і для неї поки що немає остаточних рішень. Усі готувалися з танками і літаками воювати, а зараз активно воюють із дронами. Проте навіть із ними ще вчаться, тому що на полі бою немає GPS і попередні рішення не працюють. Також серед причин зацікавлення miltech-сферою — українське походження та спілкування з нашими стартапами. До того ж ми можемо допомогти зайти американським стартапам на українських miltech-ринок.
Ті стартапи, у які ми проінвестували минулого року, не чисто українські, це українсько-американські. Кожен із них має місцевого американського фаундера. Ми бачимо велику перспективу в тому, коли є змішана команда.
Інвестор Довгополий про український miltech: «Якщо у тебе немає досвіду побудови бізнесу у цій сфері, то вірогідність того, що вийде щось розробити навіть не 1%»
— Якими були чеки для цих стартапів?
— Зазвичай ми інвестуємо від $100 000 до $500 000.
— Українські стартапи вписалися в цю цифру?
— Так.
— Яким ви бачите цей рік для України з точки зору інвестора та стартапів? Інвестиції під час війни заходять, але з цим складно.
— У цілому ситуація у венчурній індустрії не найкраща. Це стосується минулого року. Гадаю, що те саме буде і в 2025-му. Якщо ми говоримо про Україну, то тут стартапи ніколи не підіймали інвестиції вище раунда А. Вони завжди їхали за цими грошима до Європи чи США. Тому я б не виділяв Україну окремо. Якщо б це був малий, середній чи великий саме бізнес, то тоді можна казати про «інвестиції в Україну». Але якщо стартап хоче зі своїм продуктом вийти на світові ринки, то він буде змушений перебратися до великих екосистем, де є багато клієнтів та інвестицій.
Фото — Олександр Сорока
— Ви вірите в створення української Кремнієвої долини після нашої перемоги? В одній своїй статті ви згадували проблеми із судовою системою, податками, освітньою системою й іншими галузями України.
— Немає маленьких чи середніх країн, у яких є венчурна екосистема. Я б сказав, що в таких країн шансів побудувати повноцінну екосистему немає. Це дуже тонкий прошарок, якщо ми беремо зріз бізнесу в цілому. Він щороку змінюється. Наприклад свого часу був популярним блокчейн, а зараз ШІ. Але навіть із великими країнами також є проблема. Якщо дивитися по «єдинорогах», то 50% виникли в США, 25% — Китай, по 5% — Індія і Британія. Разом це 85% на 4 країни.
Маленькі й середні країни мають будувати «містки» до Кремнієвої долини. В Америці ця індустрія справді існує: бізнес готовий ризикувати коштами, є багато грошей і великих фондів.
«В Україні потрібно розбудовувати стартапи, які з часом будуть перебиратися до США і Європи, інакше вони потраплять в «глухий кут».
Україна матиме з цього зиск. Тому що зазвичай головний офіс роблять в Америці, але back-офіс і розробка часто знаходиться в Україні. Податкова база в країні буде зростати.
— Де шукати гроші українському стартапу цього року? Один із нещодавніх трендів — це активізація ОАЕ в сфері інвестицій. Є сенс дивитися в той бік, чи США все ж номер 1?
— Я б не дивився в бік Еміратів, хоча гроші там дійсно є. У мене на цей рахунок є особиста думка. Я не вірю, що капіталізація стартапу може вирости в авторитарній країні.
«Зараз ОАЕ — це нормальна юрисдикція, проте це також авторитаризм. Одна людина може вирішити майбутнє твого бізнесу».
Я такі екосистеми не дуже люблю. Гроші звідти брати можна, але головний офіс я б розташовував в країнах Європи чи США, де є нормальне право. Коли немає права, то вважай, що в тебе немає компанії.
На ранніх стадіях інвестиції йдуть від локального ком’юніті. Ти маєш йти до 3 °F — «friends, family, fools». Коли не маєш продукту, то тобі навіть бізнес-ангели гроші не дадуть. Коли він з’явився, можна йти до бізнес-ангелів чи акселераторів. В умовах війни ком’юніті українських бізнес-ангелів постраждало. У багатьох бізнеси просто «здулися». Тому я б рекомендував своїми силами дійти до продукту та бігти до акселератора, де дадуть трохи грошей і багато експертизи. Українські стартапи чудово котуються в США, Європі, Прибалтиці.
Фото — Олександр Сорока
— Якщо говорити про державні інвестиції. В Україні, наприклад, є defense tech cluster Brave1. Цього року він планує витратити 1,5 млрд грн на військові розробки. Наскільки це адекватні суми для країни, що воює, і чи вірите ви в державні акселератори?
— У цьому випадку я прихильник вислову колишнього голови Федеральної резервної системи США Бена Бернанке про те, що «потрібно літати на гелікоптері і розкидати гроші».
«Якщо ми говоримо про стартапи, то зараз немає в Україні достатньо коштів, щоб бізнес-ангели їх роздавали. Тому цю нішу має зайняти держава, що вона і зробила».
Є ще Український фонд стартапів. Це важливі ініціативи. Чим більше грошей там будуть роздавати, тим краще. Пробитися зараз на світові ринки, маючи в кишені «3 копійки», майже неможливо. Такі державні фонди закривають ті ранні стадії, коли ще ніхто не хоче давати грошей. Свого часу так було і в США, і в Ізраїлі. Кремнієва долина саме з цього і починалась.
У бюджеті Мінцифри-2024 на фінансування Brave1 припадає 70% всієї суми — 1,5 млрд грн. На що планують витратити кошти
— Навіщо зараз інвестору вкладатися в Україну?
— Якщо чесно, то я не думаю, що в цьому є сенс. Тому що ризики дуже великі. Це якщо ми говоримо саме про бізнес. Тому що стартапи роблять релокейт та і все. Для бізнесу мотивів може бути лише два. Перший — якщо тобі дають фінансові гарантії. Вони вже почали з’являтися з боку європейських країн. Другий — якщо ти знаєш, що отримаєш наддохід в певній сфері.
«Для порівняння — це якби вам зараз запропонували проінвестувати в будівництво заводу в Сирії. Є багато невідомих складових для бізнесу».
Якщо інвестиції зараз прийдуть до України, то це або державні інвестиції від Європи, або комерційні, але гарантовані тими державами, звідки вони прийдуть. Інакше ти будуєш завод, а в нього прилітає ракета і все.
— Але, наприклад, Bayraktar будує завод під Києвом.
— Military tech я згоден, він буде будуватися. Але щоб звичайний бізнес прийшов і почав будувати умовно фабрики і заводи, то я скептично до цього ставлюсь. Хоча в США я зустрічаю українців, які вже давно тут проживають і які зараз вкладаються в будівництво в Україні.
В Україні нарешті почали будувати завод із виробництва Bayraktar
— Про технології, в які точно вкладають кошти інвестори, тобто штучний інтелект. Це серйозна історія чи хайп, який затягнувся? Скільки ви вже проінвестували в ШІ?
— Ми почали інвестиції в штучний інтелект в 2019-му році, коли хайпу і близько не було. У нас більшість портфелю, це AI. Цей рік ми інвестували практично лише в ШІ. Ця технологія проникає у всі індустрії. І це не хайп.
«У чому персонально для мене різниця між ШІ і блокчейном, який був не так давно популярним? Штучний інтелект несе багато користі клієнту. Зрозуміло навіщо він потрібен».
Наприклад, якщо це техпідтримка, то не потрібен зайвий час на обробку дзвінка.
Чи ось ми проінвестували в український стартап Zeely, який дає змогу малим бізнесам відкрити webstore та запустити промо в Facebook, Instagram, Google та TikTok за кілька хвилин. Ми з ними розмовляли рік тому, коли у них не було великих продажів. Ми дивилися скептично, тому що таких продуктів на ринку багато. Але вони використали штучний інтелект. Через рік, коли ми повернулися, продажів було вже в 10 разів більше. Тому що клієнту дуже зручно і за нього зроблена вся робота.
Фото — Олександр Сорока
— Восени 2023-го року відбувся івент GPT 2.0, в якому ви брали участь разом з росіянами. Там ще така дивна реклама була — «для російськомовного ком’юніті». Ви — українець. Виходить, що не розрізняють в Долині українців і росіян. Як так трапилося?
— Івент організовували не ми, я там був спікером. Зараз це не дуже популярна думка в Україні. Давайте подумаємо. Ось хто для України краще — той, хто розмовляє українською, ходить у вишиванці і вкрав 1 млрд грн з військового бюджету чи росіянин, який зараз воює за Україну?
«ШІ-івент для російськомовних з благодійністю для України». В Кремнієвій долині проходить спільна GPT Party українських підприємців та «хороших росіян»
— Ви зараз більше говорите про винятки, ніж правило.
— Я поки що не зустрічав у венчурній індустрії жодного росіянина, який був би за путіна чи підтримував війну. Тут усі росіяни дуже антипутінські й антивоєнні.
— Добре. Вони грошима допомагають Україні?
— Конкретно на GPT 2.0 ми назбирали тоді $8400 на підтримку благодійного фонду Kids of Ukrainian, який є сестринським фондом Tabletochki в Україні. Я відкрив захід словами: «Слава Україні», зал мені відповів: «Героям Слава!».
«Потрібно розуміти, що Кремнієва долина — це така екосистема, куди з’їжджаються всі. Є, наприклад, представники Ірану, Іраку, та з інших тоталітарних країн. Багато людей тут насправді вигнанці».
Тут система лояльна до всіх живих істот. Ти — гей? Це окей. Синє волосся маєш? Окей. Ти — собака? Це окей. Безхатько? Це також окей. Ти — крадій? І це окей. Тут людину, яка вкрала менше, ніж на $1000, не можна заарештовувати. Ти — росіянин і ти проти війни і путіна, це окей. Ти — мусульманин чи кришнаїт? Це теж окей. Якщо ти нікого не вбиваєш, то роби майже все що хочеш. Водночас я маю родичів у росії і всі вони підтримують путіна і війну, і це метально вбиває, бо це не ок.
Кетамін для Ілона Маска та гриби для Сергія Бріна. Як Кремнієва долина лікується від депресії та шукає свіжі ідеї за допомогою наркотиків
— Чи не вважаєте ви, що коли українець і росіянин на одній сцені виступають разом, це складає враження, що між народами все окей? Але це не так.
— Я думав, що, можливо, і не потрібно було виступати (на тому івенті — ред.). Але ось наприклад наш міністр закордонних справ Дмитро Кулеба виступає на ООН, де також є Лавров.
— І каже, що Лавров — представник путіна. Лавров — такий самий вбивця, який понесе покарання після нашої перемоги.
— Я так само кажу. Було питання, чи загрожує ШІ людям. Я сказав, що є лише одна загроза. Це президент росії путін. Мені здається, що нашу позицію потрібно доносити там, де це можливо.
— Щодо позиції, то це однозначно. Але ось в Німеччині був нацизм. Гітлера перемогли, але покарання понесли німці. Усі, хто толерував нацизм. путін — винний, він віддає накази. Але росіяни просто мовчать. Коли ти так робиш, ти підтримуєш зло. Винний — російський народ, не лише путін. Ви говорили про це з росіянами в Долині?
— Тут я згоден. Я їм раніше казав, що вони теж мають про це постійно говорити. Частина росіян про це активно каже і хоча б трішки розхитує це російське суспільство, яке зовсім зомбоване. Чи мають вони всі понести покарання?..
— Запитаю по-іншому. Чи мають росіяни стати нацією-вигнанцем у світі після того, що вони зробили в Україні?
— Думаю, що вони вже стали. Багато росіян поїхало і до 2014-го, і в 1990-му. Чимало з них сприймають себе як американців російського походження. Якось у одній книжці було питання про Ізраїль: хто є справжнім євреєм? Той, хто живе в Ізраїлі, але не знає івриту — перша версія. Або живе в Ізраїлі, говорить по івриту, але не розділяє віри. Третє — віру розділяє, але немає коріння. Така сама заплутана справа і тут. Якщо вони тут живуть 30 років, мають громадянство і проти путіна, то чи є вони росіянами?
Фото — Олександр Сорока
— Є і такі. Але і є ті, що після 2014-го року переїздили, і після 24 лютого 2022-го. Вони точно є.
— Наприклад, якщо я росіянин, який переїхав до війни в США і активно допомагає ЗСУ. Має він понести покарання, чи ні? Ось у мене є такі знайомі.
— Вони говорять про допомогу ЗСУ відкрито?
— Так.
— Скиньте їх пости, будь ласка. Це називається «корисні росіяни». Нам таке окей.
— Добре. Ось в цьому складність питання про росіян. І я розумію чому це так сьогодні. Тому що рана всього українського народу. Але я коли дивлюся на Гринкевича у вишиванці…
— Це називається «свої воші».
— Я вважаю, що людей потрібно ділити за цінностями, позиціями та вчинками, а не за національностями.
«Є росіяни, які воюють за Україну, а ми кажемо, що вони погані, а Гринкевич хороший, бо він у вишиванці. І це як мінімум нелогічно».
— Вони воюють не за Україну, а за свою державу, яку вони, вибачаюсь, прос#али. А ми тепер дорого платимо, що вони не змогли нічого зробити — усі ці «болотні» і т. д. Гринкевич уже в СІЗО. Впевнений, що він понесе покарання. росіяни роблять зараз багато зла Україні. І мені не хочеться, щоб інші росіяни, які зараз в Долині, сказали: «Ми ж тут, ми ж хороші». Ніби ніякої війни не було і ми почали заново дружити.
— Я тут згоден. Це складні питання. І краще ніяк не взаємодіяти. Усе це боляче і заплутано. Але мені здається, що не потрібно впадати в крайність. І коли люди борються і їх прирівнювати до інших неправильно. Я своїх родичів із росії «спустив до мусорної корзини». Я відкрито виступаю за розвал росії. Щоб її поділили на частини. Тому що коли цього не зробити, то буде просто перемир’я на 5–10 років і війна знову повернеться.
«Я намагався аналізувати, що трапилося з росіянами. І мені іноді здається, що вони опинилися в секті, яку побудували через медіа».
Якщо ти пробував щось довести сектанту, то це неможливо зробити. А ще є така хвороба — «індуковане божевілля». Це захворювання, при якому маячні ідеї психічно хворої людини (індуктора) сприймаються іншою особою, котра раніше не страждала психічною хворобою. Можливо нею хворіють росіяни. Вони навіть не хочуть дивитися альтернативні канали типу YouTube. Кажуть, що там неправда.
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.
Черкаський винахідник створив водоплаваючий трактор, який може перевозити 5 пасажирів та 650 кг вантажу. В планах майстра - адаптувати трактор для потреб ЗСУ
