Чим довше українські айтівці перебуватимуть за кордоном, тим меншою стає ймовірність їх повернення додому. Причина — це адаптація родини до нового життя, особливо дітей, які почали навчатися в місцевих школах та заводити нових друзів. Але, насправді, причин небажання повертатися до України набагато більше. Їх можна умовно поділити на декілька категорій: відчуття небезпки, корупція та мобілізація.
DOU провели опитування серед спеціалістів, які виїхали за кордон і нині проживають там, щодо того, чи планують повертатися в Україну. Проаналізувавши відповіді, виділили головні причини або умови повернення.
«Іспанія. Що більше влада займається популізмом, обманом і даванням порожніх обіцянок, то менше хочеться повертатися. На жаль, такого стає все більше і більше. Хабарництво і шкідництво процвітає, бо безкарне» (Principal Engineer).
«Виїхав до Туреччини. Дуже маловірогідно, що ми повернемось. Умови прості: повна перемога, жорсткий контроль за зброєю, що лишиться у людей на руках, допомога воїнам, щоб адаптуватися після війни, низький рівень криміналу в країні, зменшення або повне знищення тотальної корупції» (QA Manager).
«За жодних умов не повернусь в Україну на постійне проживання. Тільки в гості. Планую перевезти родичів, які воюють, до Польщі. Вони погодились. Гроші на відновлення після руйнувань вкрадуть, товари теж, це вже перевірено. Будинок батьків був пошкоджений уламками. Їм повідомили місцеві чиновники, що нічим не можуть допомогти, крім як п’ятьма метрами плівки. А за два дні після цього місцева влада прозвітувала, що всім все компенсували. Ця подія кардинально змінила ставлення до державних органів» (Middle С# Developer).
«Якщо війна повністю завершиться і буду бачити зміну в ситуації з корупцією, ефективністю управління та просуванням реформ, то повернуся» (Senior iOS Engineer).
«Не плануємо повертатися, хіба що в разі ухвалення жорстких антикорупційних рішень» (Senior JS, .NET Engineer, Team Lead).
«У червні 2022-го поїхали у Францію. Почуваюся добре, але мені досить самотньо без друзів. Не плануємо повертатися, хіба що в разі ухвалення жорстких антикорупційних рішень» (Senior JS, .NET Engineer, Team Lead).
«У Польщі з минулого року. Почуваюся ок. Я готова поступитись персональним комфортом задля майбутнього країни, але те, що корупційні скандали відбуваються посеред війни, вбиває в мені надію, що на такі поступки піде хтось ще, крім звичайних людей. Не буде адекватної судової реформи — не буде майбутнього» (Delivery Manager).
«Хотіла б повернутися, але за умови, що вдома буде безпечно. Якщо можна буде жити в мирній країні без загрози ракет і з гарантіями безпеки на майбутнє» (Middle Java Developer).
«Чи планую повертатися, важко відповісти. За півтора року склалося певне життя тут. Хочеться неймовірно. Але тільки за умови повної впевненості у безпеці в Україні та в тому, що за кілька років війна не відновиться».
«Виїхала у березні 2022-го до Болгарії. Хотіла б повернутися, але за умови, що вдома буде безпечно. Якщо можна буде жити в мирній країні без загрози ракет і з гарантіями безпеки на майбутнє» (Middle Java Developer).
«Якщо перемога виглядатиме тактичною паузою, то не ризикну безпекою дітей».
«Виїхали в березні 2022-го у Польщу. Я обовʼязково повернуся, коли літатимуть літаки та не буде воєнного стану.» (Senior Project Manager).
«Я в Нідерландах. Повернуся за умови закінчення обстрілів і розуміння, що війна не почнеться знову у найближчі 20 років, бо я жив у Харкові й повертатися хотів би в Харків» (Senior Developer).
«Я в Німеччині, і мені супер. Навряд чи повертатимуся в Україну. Моє місто знищене, боюсь мобілізації та мілітаризації» (C/C++ Engineer).
«Улітку 2022 року виїхав до Польщі. Планую повернутись, коли буде припинена мобілізація та знята заборона на виїзд для чоловіків.» (Senior Machine Learning Engineer).
«Поки що у Польщі. Почуваюся значно краще, ніж в Україні. Можу вільно дихати та пересуватися без страху бути запакованим у бусик та опинитися в окопі, вийшовши у магазин».
Ті ж самі люди, які звинувачують росіян у бездіяльності, ставлять тут умови для повернення. Хай якась абстрактна сутність поборе корупцію в Україні, а тоді ми подумаємо. Цікаво хто ж це має зробити?
Сцикуни і лицеміри. Повтікали,як останні шалави, сидять ніхєра не роблять, ще й умови ставлять. Срані зрадники і зрадниці. Легкодупі інфантіли. В ви не прих...їли малята? Сидіть там і далі, тут і без вас буде кому і що робити. А от коли почнуть там таких "хероїв" на мороз з галер виганяти - от тоді по іншому заспіваєте. Але пізно буде.