FPV-дрони, як розповідає Сергій Флеш, не транслює сигнали телеметрії, а працює на прийом, бо транслює картинку оператору, який ним керує.
«І ось ця відеокартинка і є передавальним відеосигналом, який ми можемо перехоплювати, і на його основі робити висновки, що FPV-дрон підлітає до нас», — пояснює аналітик.
Сергій Флеш каже, що FPV-дрони полюють здебільшого на техніку та автівки. І детектор може врятувати життя бійців.
«Ми дивимось на екран, а там наша посадка, наша машина, кидаємо машину, відбігаємо врозтіч і завдяки цьому залишились живі», — згадує аналітик слова військових, які розповідали йому ситуацію із детектором та ворожим FPV.
Крім того, майже всі FPV-детектори за словами Сергія Флеша можуть за необхідністю вмикати купольний РЕБ на час підльоту дрона і вимикати його після того, як небезпека минула. Так девайс виконує також функцію РЕБ-чекера.
«Таким чином РЕБ зберігає свій ресурс, а ми не світимось постійно в ефірі», — підкреслює аналітик.
Як працюють FPV-детектори
Сергій Флеш розповів про механізм роботи детекторів FPV. Зокрема, спочатку девайс бачить сигнал. Після чого, розумний детектор ідентифікує чи посилюється цей сигнал. Якщо він не посилюється — то дрон пролітаю умовно мимо і загрози для захисника не несе. Проте, у разі посилення сигналу у розумного FPV-детектора спрацьовує кілька зумерів, які наголошують про ймовірну небезпеку.
В девайсах, оснащених екраном, слідкуючи за сигналом можна вирахувати траєкторію ворожого FPV.
Найкращий девайс той, за словами Сергія, в кого ширший діапазон частот.
Про необхідну кількість девайсів
«Виробники, що роблять FPV-детектори, виготовляють приблизно 200–300 одиниць на місяць і за ними стоїть черга на 4–5 місяців», — повідомляє Сергій Флеш в розмові з керівницею проєкту Victory Drones Марією Берлінською на YouTube-каналі Dignitas.
За його словами, виробники просять не афішувати їхні бренди, бо вони не потягнуть збільшення кількості замовлень.
«Попит на ці прилади умовно десятки та сотні тисяч, а виробники їх роблять 200-300 на місяць», — наголошує Сергій Флеш, підкреслюючи проблему нестачі девайсів.
«Уже обирала нове робоче місце в офісі». Інтерв'ю з українкою, якій Apple відмовила через війну з росією
Катя Трусова — українська айтішниця, яка живе та працює в американському місті Остін, штат Техас. Нещодавно її пост у мережі LinkedIn зібрав понад 23 000 реакцій. У ньому дівчина розповіла, як майже перейшла працювати до компанії Apple, однак в останній момент отримала відмову, пов’язану з повномасштабною війною в Україні. Ми зв’язалися з Катею та дізналися деталі резонансної історії.
Війна за стандартами НАТО. Як працюють сучасні технології, ситуаційні центри та мережево-центричність на війні в Україні
Створення мережі ситуаційних центрів було передбачено рішенням РНБО від 4 червня 2021 року, наказом № 396 від 23 грудня 2021 року Міноборони було утворено робочу групу з цього питання. Але лише після початку повномасштабного вторгнення українські військові стали на крок ближче до натовських стандартів.
Марина Ціркун, членкиня ГО «Аеророзвідка», керівниця напряму С4ІSR, розповіла деталі про роботу системи ситуаційних центрів і пояснила концепцію ведення мережево-центричних війн.
«Не говоримо на політичні теми». Чому український єдиноріг AirSlate досі не покинув ринок росії
Українська компанія AirSlate має великий офіс в Україні, оцінку в понад $1 млрд та інвестиції на $130+ млн. Також вона має офіс у Санкт-Петербурзі, який після майже п’яти місяців війни росії з Україною не планує закривати та звільняти місцевий персонал. Розповідаємо головне з матеріалу AIN про те, що відбувається в компанії Семена Дукача, Вадима Ясиновського та Бориса Шахновича.