При президентові США працює Офіс науково-технічної політики. Його очолює Араті Прабхакар, яка має на меті допомогти керувати штучним інтелектом Джо Байдену та відродити напівпровідникову промисловість. Ось як саме.
Одного дня в березні 2023 року Араті Прабхакар принесла до Овального кабінету ноутбук і показала Джо Байдену майбутнє. Через пів року президент видав указ, який визначив регуляторний курс для штучного інтелекту, пише Wired.
В одну мить стало абсолютно очевидно, що США необхідно прискорити свої зусилля з регулювання індустрії штучного інтелекту — і прийняти політику, яка б дозволила отримати від цього вигоду. Хоча потенційні переваги були безмежними, але й потенційні недоліки, такі як потоки дезінформації або навіть, на думку декого, вимирання людства, теж були безмежними. Хтось мав продемонструвати це президенту. Ця робота випала на долю Прабхакар, адже вона є директором Офісу науково-технічної політики Білого дому і має статус головного радника президента з питань науки й технологій.
Прабхакар народилася в Індії та виросла в Техасі, має ступінь доктора філософії з прикладної фізики Каліфорнійського технологічного інституту і раніше керувала двома американськими агентствами: Національним інститутом стандартів і технологій та Агентством передових дослідницьких проєктів Міністерства оборони. Вона також провела 15 років у Кремнієвій долині як венчурний інвестор, у тому числі як президент Interval Research, технологічного інкубатора Пола Аллена, і працювала директором з технологій у кількох компаніях.
Прабхакар обійняла свою нинішню посаду в жовтні 2022 року — якраз в той час, коли питання штучного інтелекту стали домінувати на порядку денному — і допомогла проштовхнути указ, який запроваджує стандарти безпеки, стимулює інновації, просуває штучний інтелект в уряді та освіті і навіть намагається пом’якшити втрату робочих місць.
Прабхакар каже, що прийшла на цю посаду, тому що її попросив президент Байден. Додає, що вони обоє вважають, що наука і технології дають нам змогу робити великі справи. Місія Офісу науково-технічної політики полягає в розвитку всієї науково-технічної екосистеми. Зараз витрачаються величезні кошти на дослідження і розробки в галузі охорони здоров’я. Але як державне, так і корпоративне фінансування здебільшого зосереджене на фармацевтиці та медичному обладнанні, і дуже мало — на профілактиці чи клінічній практиці, тобто на тому, що може змінити здоров’я, а не на боротьбі з хворобою. До того ж США повинні протистояти кліматичній кризі. Що стосується таких технологій, як чиста енергія, то країна не дуже добре працює над тим, щоб вивести результати досліджень на практичну користь американців.
Щодо ШІ, то одним із компонентів указу про ШІ є Національний дослідницький ресурс. Дослідники не мають такого доступу до даних і обчислень, який мають компанії. Ініціатива, яку розглядає Конгрес і яку дуже підтримує адміністрація, передбачає виділення Національному науковому фонду близько $3 млрд.
Використовуючи ноутбук із ChatGPT, ми обрали тему, яка викликала особливий інтерес. Президент щойно побував на церемонії вручення Брюсу Спрінгстіну Національної медалі мистецтв. Він пожартував про те, що Спрінгстін родом з Нью-Джерсі, який знаходиться через річку від його штату Делавер, а потім згадав про судовий позов між цими двома штатами. Ми подумали, що було б цікаво використати цю судову справу. Для першої підказки ми попросили ChatGPT пояснити суть справи першокласнику. Одразу ж з’явилися слова на кшталт: «Гаразд, малюче, дозволь мені розповісти тобі, якби ти з кимось побився…». Потім ми попросили бота написати юридичний бриф для справи у Верховному Суді. І вийшов дуже формальний юридичний аналіз. Потім ми написали пісню в стилі Брюса Спрінгстіна про цю справу. Ми також зробили демонстрацію зображень. Ми згенерували його собаку Командора, який сидить за столом Resolute в Овальному кабінеті.
Байден сказав: «Ого, я не можу повірити, що він може це робити». Він не вперше стикався зі штучним інтелектом, але це був його перший безпосередній досвід. Це дозволило нам зануритися в те, що насправді відбувається. Це здається божевільною магічною річчю, але потрібно зазирнути під капот і зрозуміти, що ці моделі — це комп’ютерні системи, які люди тренують на даних, а потім використовують для того, щоб робити напрочуд гарні статистичні прогнози.
Існує закон CHIPS, який є центральним елементом програми адміністрації Байдена з відродження напівпровідникової промисловості в США. Закон передбачає виділення понад $50 млрд на розвиток американської індустрії мікросхем.
Його суть полягає в тому, що компанії вирішують, яку продукцію виробляти й де її виробляти, а державні стимули надаються на основі цього. Це перший випадок, коли США зробили це з цією галуззю, але саме так було зроблено в інших країнах світу. При цьому в ОНТП не намагаються повернути час назад у 1980-ті й сказати: «Принесіть все до США». Стратегія полягає в тому, щоб забезпечити надійність, необхідну для Америки, і переконатися, що ми задовольняємо потреби нашої національної безпеки.
