Після засідання міністрів НАТО в рамках формату «Рамштайн-6» голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив, що Штати і союзники мають допомогти Україні створити інтегровану систему протиповітряної та протиракетної оборони, пише CNN.
Після засідання міністрів НАТО в рамках формату «Рамштайн-6» голова Обʼєднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі заявив, що Штати і союзники мають допомогти Україні створити інтегровану систему протиповітряної та протиракетної оборони, пише CNN.
Міллі озвучив план, згідно з яким різні системи ППО, які є у кількох країн, включаючи Ізраїль та Німеччину, мають бути передані Україні. Потім ці системи можна інтегрувати у єдину систему і використовувати разом для захисту повітряного простору України.
Журналіст «Голосу Америки» Остап Яриш додав, що Міллі згадував систему ППО Hawk і вдосконалену Hawkeye, які просила українська сторона. Розповідаємо, що це за зброя та в чому її особливості.
Тим часом Іспанія заявила, що планує надати Україні чотири зі своїх систем протиповітряної оборони Hawk. Про це повідомив генсек НАТО Єнс Столтенберг на брифінгу після засідання міністрів оборони Альянсу.
Також Столтенберг оголосив, що Україна отримає від НАТО сотню станцій глушіння безпілотників для захисту від атак Росії на цивільну інфраструктуру.
MIM-23 HAWK, яку розробили ще у 60-х роках, — основний ЗРК НАТО часів Холодної війни, який цілком може посилити обороноздатність України.
Попри те, що MIM-23 Hawk був введений в експлуатацію ще у 1960 році, за цей час він пройшов чотири основні модернізації, останні з яких, зокрема масова Phase III, пройшли у 90-х роках фактично перед його виводом з експлуатації. Остання розповсюджена модернізація включала цифровізацію комплексу з можливістю одночасного перехоплення декількох цілей та знищення маловисотних цілей.
Завдяки комп’ютеризації MIM-23 Hawk вдалось організувати й подальшу модернізацію цього ЗРК, більш відому, як Hawk XXI, яка зараз стоїть на озброєнні Туреччини. Її головна особливість — інтеграція сучасного радара AN/MPQ-64 Sentinel, який також використовується у сучасному ЗРК NASAMS, а також вже загальна цифровізація усіх систем комплексу.
Водночас вогневі можливості комплексу продовжили спиратись на зенітну ракету MIM-23, яка постійно проходила оновлення та модернізації до середини 90-х років.
Дальність знищення цілей ракети — до 45-50 км.
Висотність цілі — до 20 км.
Швидкість ракети — 2,4 Маха.
Ракета наводиться на ціль напівактивною головкою самонаведення.
Цих ракет було вироблено понад 40 000 і це найголовніша перевага цього комплексу. Водночас очевидним недоліком MIM-23 Hawk є те, що він був знятий з озброєння і переданий на зберігання. Тобто є потреба у його розконсервації та відновленні.
Окрім того, як пише defence-ua, чим старіший буде Hawk, тим більше радіолокаційних систем до нього входить, і тим складніше їх відновити та обслуговувати.
Наприклад, у версію Improved Hawk 70-х років входить:
А у версії Hawk XXI є:
Саме від кількості радарів підсвітки й залежить кількість цілей, які можуть одночасно обстрілюватись.
Якщо йдеться про необхідність перехоплення таких цілей, як крилаті ракети та дрони-камікадзе, MIM-23 Hawk цілком може справитись з цією задачею.
