Що під капотом в Uklon? Слухай TechPower Podcast 🎧

«Релокація — це добре, коли все добре в країні». Як Project Manager керує підрозділом з 30 айтішників

Український Project Manager Роман Перімов працює в IT 20 років. Напередодні війни він планував релокуватися до США, але відклав від’їзд через загрозу вторгнення рф. Наступного дня після нападу, 25 лютого, добровільно став до лав ЗСУ та очолив підрозділ з 30 айтішників у бригаді штурмової піхоти. Розповідаємо головне з матеріалу про IT-складову в українському війську.

Залишити коментар
«Релокація — це добре, коли все добре в країні». Як Project Manager керує підрозділом з 30 айтішників

Український Project Manager Роман Перімов працює в IT 20 років. Напередодні війни він планував релокуватися до США, але відклав від’їзд через загрозу вторгнення рф. Наступного дня після нападу, 25 лютого, добровільно став до лав ЗСУ та очолив підрозділ з 30 айтішників у бригаді штурмової піхоти. Розповідаємо головне з матеріалу про IT-складову в українському війську.

Хто такий Роман Перімов

Про себе Роман пише, що народився в колишньому Союзі, має вірменську, російську, німецьку та татарську кров, виріс і закінчив школу на заході України. Випадково потрапив на факультет ядерної енергетики в Києві, де зовсім не випадково зустрів дружину. Обоє закінчили аспірантуру. Після 3-х років в енергетиці за розподілом його першим свідомим вибором була IT-індустрія, де приваблювала культура англомовного бізнес-середовища.

За 3 роки Роман пройшов кар’єру від Intern до Executive Manager. Він кілька разів відмовлявся від робочої еміграції й вирішив спочатку пожити для себе та родини, а потім, якщо буде потреба, то заради грошей. Разом з дружиною встиг відвідати 40 країн, пожити в шести з них та майже виростити дітей. На початку 2022 року підписався на останній проєкт у США, до якого мав взятися з кінця березня. Міг виїхати в Америку раніше, бо візу отримав ще в січні. 

Початок війни

Коли все почалося, Роман був з родиною у відпустці в Буковелі. Наступного дня побачив танки на камерах біля свого будинку в Ірпені й подумки «списав» його. Колегіально з родиною ухвалили непросте рішення розділятися.

«Відвіз дружину з 10-річною донькою до кордону. Прощалися, як назавжди».

Роман почав допомагати координуватись колегам. Паралельно відкрив неформальний коворкінг у хостелі знайомого в Рахові. Разом з сином (він також працює в ІТ) і товаришем відправилися у рахівський військкомат. Але призвали врешті-решт лише Романа. У товариша виявилася спеціальність, на яку поки що немає запиту, а сина не взяли через «обмежену придатність». 

Як потрапив до ЗСУ

Коли прийшов до військкомату, на запис не було нікого. Лише 2–3 дідусі — в територіальну оборону. Черговий прийняв Романа за паспортом. Далі була перевірка через контррозвідку. Айтішника записали рядовим, бо не мав із собою приписного свідоцтва. Просився «на Київ», не знаючи тоді локальної специфіки. Йому пообіцяли, що так і буде. Айтішника відправили не в Київ, а в частину на Закарпатті. 

Прибули пізно ввечері та всю ніч чекали у спортивній залі черги на розподіл. Вранці приписне свідоцтво Романа, яке раніше вислала дружина, було вже у базі. Так він став офіцером «джуніорського рівня». Його призначили командиром взводу за спеціальністю «радіорелейний зв’язок» (зараз це інтернет-звʼязок). 

«Далі був „швидкісний тренінг“. У мирний час навчання триває 3 місяці. Зараз — тиждень-два».

За цей час трохи вивчили статут, зброю, караульну службу, були тренування зі стрільби й тактичної медицини. Після цього відправляли на місця служби. 

Почав «хантити» айтішників

Роман був першим айтішником, який потрапив у взвод, тому його призначили командиром. Того ж дня він зміг поспілкуватися з керівництвом. Він пояснив, на що готовий і що може зробити. А далі, як він зрозумів, дали неформальне розпорядження, щоб усіх мобілізованих айтішників, які потрапляють у нашу бригаду, скеровували до його взводу. Наступні дні були такими: усім новоприбулим IT-спеціалістам казали: «Там є Роман у лижній куртці, йдіть до нього, він усе знає». І так за тиждень я «заонбордив» понад 30 людей. Не більше як 15% з цієї кількості прийшли добровольцями, всіх інших мобілізували.

«Якщо говорити за географічним розподілом, то є кілька місцевих з Ужгорода, Мукачева, Львова».

Але більшість евакуювалися з родиною та жили тут на околицях, зареєструвалися як внутрішні переселенці, а потім їх призвали. Десь третина з Києва, проте найбільше харків’ян. До половини зі взводу Романа — розробники. Також є й тестувальники, девопси, дизайнери, проджект-менеджери, сейлз, системні адміністратори. Один Executive Manager та один Data Scientist. Цивільні посади не збігаються з реальними званнями. Наприклад хлопець з Харкова працює Executive Manager в англійській компанії, але тут він солдат штатного взводу, бо у нього просто не було військової кафедри.

Як проходить IT-служба

Коли Роман прийшов у підрозділ, тут з ІТ не було майже нічого — тільки два старих комп’ютери та напівдохлий принтер. Перше, за що айтішники швидко взялися — це закриття нагальних потреб. У військовій справі є такі поняття, як оперативний і тактичний зв’язок. Другий — це у межах підрозділу, простіше — радіостанції. Нічого таємного тут немає, крім кодів, за якими вони шифруються. Рації мали погані батарейки й були застарілими. Тому інженери запустили інфраструктурний проєкт із заміни парку техніки та її перепрошивки. Це було нескладно, основне питання — дістати кошти, робили це через айтівців-волонтерів.

«Наступною проміжною ланкою є радіоретранслятори. Грубо кажучи, сервери».

І їх теж не вистачало, бо вони часто пошкоджуються при бомбардуванні пунктів управління. Айтішники знайшли, де їх купити, і розібралися, як з ними працювати, таким чином закривши цю прогалину. Наступним питанням став далекий зв’язок — оперативний, організований через інтернет. Раніше все проходило через специфічну систему ретрансляторів ЗСУ, які були старими, досить низькошвидкісними та не в загальному інтернеті. Тут допоміг Starlink. Військові швидко адаптувалися, використовуючи його через цивільні маршрутизатори.

Специфіка служби

Ще був проєкт з IT-інфраструктури для частини Романа та штабу.

«Майже не було комп’ютерів, не було мережі. Зараз частина має повне покриття міжмережевого Wi-Fі, є комп’ютери, сервери, ноутбуки». 

Багато вітчизняних IT-компаній задонатили його підрозділу на уживану техніку. Більшість потреб закрили за місяць. Усі проєкти розпочалися з ідеї. Не було наказів. Буває таке, що айтішники пропонують якусь річ, але її банять. А іноді навпаки — їх про щось просять, а вони додають дещо від себе.

Деякі хлопці займаються окремими ініціативами — контриб’ютять якусь програму, можуть написати скрипт, макрос тощо. Стройовій службі (це аналог HR-департаменту в ЗСУ) допомагають саме з цим. Тобто загалом багато стандартної айтішної діяльності — одні питання закриваються, додаються інші. З проєктами усе так, як у звичайному продакшені, тільки вид діяльності — не IT, а військова справа.Завдяки тому, як айтішники все організували у підрозділі, у середині квітня Роман перед строєм отримав позачергове звання, для якого зазвичай потрібен щонайменше рік служби. 

Айтішників розділили, багато — вже на передовій

Наразі Роман з колегами підтримує поточні проєкти. Команда побула разом лише два тижні — потім розділилися. З підрозділу на 35 людей вісім, включаючи Романа, залишаються на базі, а інші — на лінії фронту. У штабі айтішник та його колеги займаються всім, що пов’язано з інфраструктурою, а також логістикою, постачанням тощо.

«Зв’язківці перебувають на „другій лінії“ і забезпечують ТПУ, ЗКП (тиловий пункт управління, запасний командний пункт — ред.) тощо. Хлопці обслуговують рації, Starlink».

Якщо їм чогось не вистачає, у тому числі того, що було розбите під час бойових дій, це висилають з тилу військовими ешелонами чи «Новою Поштою». Посилки не без снікерсів, звісно, жартує Роман :) Ротації ще не було. За стандартами вона буває раз на 90 днів. Когось можуть забрати раніше через поранення або хворобу. Але, на щастя, поки що все добре, підсумував Роман.

Про зарплатню в ЗСУ

Конкретно у групі Романа не заборонено продовжувати роботу на свою компанію. Є хлопці у взводі, які припинили працювати через закриття проєктів чи інші причини.

«Але більш ніж половина продовжують співпрацю з однією або кількома компаніями й при цьому служать фултайм».

У когось своя робота забирає багато сил, тоді їх трішки «прикривають» на локальних тасках чи чергуванні. Якщо замовники в PST — все ще простіше.

А ще у ЗСУ непогано платять. На лінії фронту — це від 120 000 гривень на місяць. Якщо це друга лінія, де можна чергувати або не забагато нарядів, то цілком реально поєднувати з ФОП-роботою. У тилах і на охороні об’єктів платять близько 50 000 гривень на місяць — це оклад плюс надбавка за воєнний стан. Тому для солдата-айтівця-сеньйора сумарний дохід у $10 000 на місяць — цілком реально.

Project Manager із SoftServe започаткував виробництво бронежилетів. Наразі команда виготовляє по 30-40 штук які розбирають як гарячі пиріжки
Project Manager із SoftServe започаткував виробництво бронежилетів. Наразі команда виготовляє по 30-40 штук, які розбирають як гарячі пиріжки
По темi
Project Manager із SoftServe започаткував виробництво бронежилетів. Наразі команда виготовляє по 30-40 штук, які розбирають як гарячі пиріжки
IT-служба в ЗСУ та перевод з інших підрозділів - міф чи реальність? 4 вдалих приклади із лайфхаками та порадами
IT-служба в ЗСУ та перевод з інших підрозділів — міф чи реальність? 4 вдалих приклади із лайфхаками та порадами
По темi
IT-служба в ЗСУ та перевод з інших підрозділів — міф чи реальність? 4 вдалих приклади із лайфхаками та порадами
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Новий випуск «З фронту в IT» про айтівців, які повертаються до цивільного життя після ЗСУ.

Історія світчера з Тернопільщини, який змінив агро на IT, а IT на ЗСУ

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Читайте також
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.  Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.  (Текст від 26 липня)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два.  Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.  Раніше він розповів  журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України. (текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.  Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense. Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600. (текст від 17 травня 2022)
1 коментар

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.