«Хочу бути вчителем». 17-річний киянин переміг на фестивалі робототехніки Robotex і вже викладає в школі Robocode

Створений українськими юними інженерами робот 101 Quantum виборов друге місце у змаганні Maze Solving в Естонії на фестивалі робототехніки Robotex. Цей міжнародний конкурс команда української школи робототехніки Robосode Ярослав Демченко, Євген Пунов, Євген Петрікєєв та Єгор Сомов намагались підкорити тричі. Цьогоріч їм це вдалося. І, реалізувавши дитячу мрію про створення унікального робота, один з інженерів ― 17 річний Ярослав Демченко з Києва ― вже викладає робототехніку своїм потенційним послідовникам. 

dev.ua поспілкувівся з хлопцем та розпитав, як він потрапив у світ робототехніки та чи планує пов’язувати з нею своє подальше життя. 

Залишити коментар
«Хочу бути вчителем». 17-річний киянин переміг на фестивалі робототехніки Robotex і вже викладає в школі Robocode

Створений українськими юними інженерами робот 101 Quantum виборов друге місце у змаганні Maze Solving в Естонії на фестивалі робототехніки Robotex. Цей міжнародний конкурс команда української школи робототехніки Robосode Ярослав Демченко, Євген Пунов, Євген Петрікєєв та Єгор Сомов намагались підкорити тричі. Цьогоріч їм це вдалося. І, реалізувавши дитячу мрію про створення унікального робота, один з інженерів ― 17 річний Ярослав Демченко з Києва ― вже викладає робототехніку своїм потенційним послідовникам. 

dev.ua поспілкувівся з хлопцем та розпитав, як він потрапив у світ робототехніки та чи планує пов’язувати з нею своє подальше життя. 

Надихали Термінатор та Леонардо да Вінчі

Як і багато хлопців, у дитинстві я захоплювався роботами. Особливо мені подобалися трансформери — я любив фільми та мультики про них. У мене були іграшки з персонажами, а пізніше я купував журнали з картками з Трансформерів. Також я дуже любив дивитися всю серію фільмів про Термінатора та мультсеріал про Черепашок-Ніндзя, в деяких епізодах якого були присутні кіборги, різноманітні роботи та екзоскелети (наприклад, костюм Кренга). Ще великим враженням для мене стало відвідування музею, присвяченого винаходам Леонардо да Вінчі. 

Прототипи вертольота та автомобіля, танк, підводний костюм, інші дослідження, макети в реальному розмірі — це так вплинуло на маленького мене, що я прийняв тверде рішення — стану винахідником! У той момент мені було не більше 7 років, але, попри це, я не відмовлявся від своєї мрії. Згодом розпливчаста професія «винахідник» набула чітких рис — програміст і робототехнік. 

Шлях у Robосode

Професії моїх батьків ніяк не пов’язані з програмуванням чи робототехнікою. Але з самого дитинства вони підтримували всі мої починання, якщо бачили, що мені було цікаво —  чи то бажання піти на спортивну секцію, чи навчиться малювати. Так само і з робототехнікою.

Щойно батьки побачили вогонь у моїх очах вже після пробного уроку, вони записали мене до школи Robocode. Їхня підтримка для мене неоціненна. Я їм неймовірно вдячний!

Потрапив я до школи після того, як у 2016 році друг запропонував сходити на пробне заняття до місця, де збирають роботів. На пробному занятті ми програмували робота, щоб він помахав своєю рукою за допомогою сервомотора. Мене це зацікавило, і з найпершого уроку складання та програмування роботів захопили мене. 

Незабаром це переросло з простих занять у справжнє хобі. На уроках я намагався ловити кожне слово і не пропустити жодної дрібниці. Через кілька років навчання я також почав паралельно займатися самонавчанням, щоб заглибитись у цю сферу ще більше. Вже в такому віці завдяки отриманим на заняттях знанням і, що не менш важливо, практиці, я міг самостійно збирати нескладні пристрої вдома. Навіть найпростіші пристрої, створені власноруч, викликали бурхливі емоції. 

Позаминулого року я закінчив курс з робототехніки, й потім ще рік ходив на курси з інших напрямків. А цього року я приєднався до компанії Robocode вже як асистент викладача.

Перші роботи

Зараз мені досить складно згадати своїх перших роботів, свої перші кроки, оскільки ми на кожному занятті збирали якісь пристрої. Іноді, коли проєкти були складнішими, ми працювали над одним роботом кілька занять поспіль. Ця практика пробуджувала в мені інтерес до робототехніки. Пам’ятаю, ми якось робили машинку, яка ображалася, якщо її вдарити — від'їжджала назад і починала пищати, а на екранчику з’являлося сумне обличчя. Також збирали метеостанції, розумний замок, проєктували машинку з нуля та багато іншого.

Як на мене, своєрідний level-up я отримав під час Robocode Hackathon у 2018 році. Перед нашою командою стояло завдання — зібрати та запрограмувати систему фітомоніторингу (тобто розумну теплицю) за 6 годин.

До цього я ніколи не робив нічого подібного, тому це був цінний досвід. У підсумку наша команда посіла перше місце — а учасників було понад 500! Ми були неймовірно щасливі, що все вдалося!

Зараз мої проєкти перейшли на абсолютно новий рівень — своя друкована плата, набагато більше компонентів, складніша програма і презентабельніший вигляд. Наприклад, пристрій, який ми збирали на конкурс проєктів серед усіх шкіл по Україні — розумна рукавичка MoSt, що завдяки гіроскопу та іншим датчикам зчитує положення руки та вигин пальців й відправляє ці дані на комп’ютер. Таким чином, можна перемикати слайди у презентації, керувати мишкою, грати в ігри за допомогою жестів руки!

Що найскладніше

Найскладнішим для мене є придумати ідею для проєкту. Безумовно, продумати програму для проєкту — розібратися, що, як, з чим і в яких випадках має взаємодіяти, і прописати це у коді також буває досить проблематично, але це вже справа досвіду. Чим більше практикуватись і навчатись, тим легше буде програмувати, збирати схеми, паяти тощо. Найголовніше — ніколи не здаватися, а йти тільки вперед до своєї мети!

З якими б труднощами я не стикався, я ніколи не хотів усе покинути.

Можливо, це мрія з дитинства, або щирий інтерес до цієї справи, але щось завжди допомагало мені не опускати руки й продовжувати. Я вважаю, що з будь-якої поразки можна отримати цінний досвід і поліпшити свої показники в майбутньому.

На робототехніку я витрачаю багато часу. Я практично не граю в ігри, тому більшість вільного часу я програмую, читаю статті з IT-сфери. Більшість відео, які я дивлюся,  — також пов’язані з розробкою роботів або інших пристроїв. Мені це дійсно подобається, тому я можу проводити час з користю та інтересом одночасно.

Через Robotex до зірок

Про Robotex я вперше дізнався у 2018 році, коли Robocode вирішив зібрати кілька команд дітей для участі.  Це — міжнародні змагання з робототехніки у різних категоріях. Розробники з усієї Європи збирають роботів, а потім змагаються між собою за певними правилами за перше місце. Моїм першим завданням для змагань було зібрати машинку, яка сама їздитиме по чорній лінії на швидкість. Звучить неймовірно просто, але насправді це досить складне завдання, де потрібно враховувати безліч факторів — від будови машинки та кількості датчиків до різних коефіцієнтів у програмі та моделі моторів. На жаль, перемогти нам тоді не вдалося.

У наступному році ми зібрали нову машинку, з урахуванням усіх нюансів, які ми змогли виявити, але знову не здобули перемогу. Але ми отримали ще більший досвід, і у нас з’явилися нові ідеї для наступного року.

У 2021 році ми вирішили брати участь не тільки в їзді лінією, а й в іншій номінації — проїзд лабіринтом. Оскільки у 2020 році змагання скасували у зв’язку з карантином, ми мали більше часу для підготовки.

Роботи настільки кардинально відрізнялися від перших версій, що навіть складно повірити, що між ними різниця лише кілька років.

Моїм основним завданням при розробці Quantum — робота, який сам проїжджає лабіринт, було проєктування плати. На основі попередньої моделі потрібно було внести певні зміни безпосередньо в схему робота, замінивши деякі компоненти на більш оптимальні для нашого завдання, а також прибрати ті, в яких немає гострої потреби. Після цього було необхідно розвести плату з урахуванням змін. Потім я брав участь у пайці та складанні робота, а також у написанні його програми.

Певні труднощі виникали на багатьох етапах підготовки. Це не дивовижно, враховуючи складність проєкту. Але після досить довгого налаштування та калібрування машинки, ми усвідомили, що у нас не вистачає часу прописати основний алгоритм для об'їзду лабіринту та запам’ятовування оптимального шляху, оскільки до змагань залишився лише один день. Саме тоді виникла цікава думка — написати для машинки нейронну мережу.

Що всередині робота

В основі 101 Quantum лежить мікроконтролер Atmega. Він також використовується в налагоджувальній платі Arduino Mega, з якою знайомі багато електронщиків. Але її можливості далекі від плат, котрим зазвичай пишуть нейромережі. Тому ідея «залити» нейронку в робота здавалася на межі можливого.

Але двоє наших розробників впоралися з цим завданням лише за одну ніч! Оскільки у мене немає досвіду роботи з нейромережами, я спостерігав за процесом написання коду і допомагав при тестуванні роботи машинки. Через кілька годин, машинка почала їздити! А час, що залишився, ми витратили для збільшення точності роботи, а також швидкості проходу лабіринту.

Навіть зараз мені важко віриться в це. Хлопці однозначно зробили щось неймовірне, тобто цього не описати!

За кожним поворотом 101 Quantum я спостерігав як за першими кроками дитини.

І я анітрохи не засмутився через те, що йому не вистачило трьох поворотів до фінішу. Я цілком пишаюся цим результатом, враховуючи те, що нейромережа була написана всього за ніч. Та й відрив від третього місця значний, так що нам є чим пишатися! І, зрозуміло, наступного року наш результат буде ще кращим.

Що далі? 

Якщо казати про плани, то найближчим часом я планую розвиватися на посаді асистента викладача. Я хочу стати добрим викладачем, який вже матиме досвід за спиною і який зможе запалити вогонь в очах дітей.  Так само як і мені кілька років тому.

Також мені вже хочеться почати розробку нових версій роботів, які будуть в рази кращі за поточні! Але ще важливо не забувати про навчання, оскільки цього навчального року на мене чекає написання ЗНО та вступ до університету. А до цього не завадило б і підготуватись!

Нещодавно безліч моїх мрій, про які я мріяв роками, збулися. Тому я перебуваю, скажімо, в активному пошуку нової глобальної мети.

А саме сьогодні я можу виділити ці два бажання. Я хочу працювати на тій роботі, яка приноситиме мені задоволення, оскільки я вважаю, що люди повинні працювати не лише заради грошей, а й заради себе, собі в насолоду. А також бути вчителем і розпалювати цікавість, живий вогонь захопленості.

Мільйон на роботів. Як українець Павло Пікулін «догрався» до мільйонів і здійснив свою дитячу мрію
Мільйон на роботів. Як українець Павло Пікулін «догрався» до мільйонів і здійснив свою дитячу мрію
По темi
Мільйон на роботів. Як українець Павло Пікулін «догрався» до мільйонів і здійснив свою дитячу мрію
18-річний хлопець з Бучі прогулював школу постійно грав в Доту і став доларовим мільйонером. Як?
18-річний хлопець з Бучі прогулював школу, постійно грав в Доту і став доларовим мільйонером. Як?
По темi
18-річний хлопець з Бучі прогулював школу, постійно грав в Доту і став доларовим мільйонером. Як?
«Основна маса дітей бачила хімію в одному місці». Чернігівський вчитель розриває TikTok своїми дослідами. 5 інсайдів як «підсадити» учнів на науку
«Основна маса дітей бачила хімію в одному місці». Чернігівський вчитель розриває TikTok своїми дослідами. 5 інсайдів, як «підсадити» учнів на науку
По темi
«Основна маса дітей бачила хімію в одному місці». Чернігівський вчитель розриває TikTok своїми дослідами. 5 інсайдів, як «підсадити» учнів на науку
Новий випуск «З фронту в IT» про айтівців, які повертаються до цивільного життя після ЗСУ.

Історія світчера з Тернопільщини, який змінив агро на IT, а IT на ЗСУ

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Читайте також
«10 роботів перекривають фронт 10-20 км». Головний конструктор КБ «Роботікс», що виробляє українських військових роботів, - про плани, перешкоди та конкуренцію з рф
«10 роботів перекривають фронт 10-20 км». Головний конструктор КБ «Роботікс», що виробляє українських військових роботів, - про плани, перешкоди та конкуренцію з рф
«10 роботів перекривають фронт 10-20 км». Головний конструктор КБ «Роботікс», що виробляє українських військових роботів, - про плани, перешкоди та конкуренцію з рф
Якщо про такий безпілотний авіаційний комплекс як Bayraktar наразі українській спільноті відомо майже все, то про розробку та виробництво наземних роботизованих комплексів (НРК) знають менше. Одним з українських підприємств, що фокусується на НРК, є КБ «Роботікс». Головний конструктор КБ «Роботікс» Іван Кириченко в інтерв’ю агентству «Укрінформ» розповів, як працюють наземні роботи та чим корисні рзробки компанії у війні з окупантами. 
У Росії створили андроїда, який жестикулює і виражає емоції. Про нього вже наплодили фотожаб
У Росії створили андроїда, який жестикулює і виражає емоції. Про нього вже наплодили фотожаб
У Росії створили андроїда, який жестикулює і виражає емоції. Про нього вже наплодили фотожаб
Співвласник АТБ з партнером інвестували $5 млн в Deus Robots Павла Пікуліна. Серійному виробництву роботів у Києві - бути
Співвласник АТБ з партнером інвестували $5 млн в Deus Robots Павла Пікуліна. Серійному виробництву роботів у Києві - бути
Співвласник АТБ з партнером інвестували $5 млн в Deus Robots Павла Пікуліна. Серійному виробництву роботів у Києві - бути
Мільйон на роботів. Як українець Павло Пікулін «догрався» до мільйонів і здійснив свою дитячу мрію
Мільйон на роботів. Як українець Павло Пікулін «догрався» до мільйонів і здійснив свою дитячу мрію
Мільйон на роботів. Як українець Павло Пікулін «догрався» до мільйонів і здійснив свою дитячу мрію
Український підприємець Павло Пікулін каже, що комп’ютер у нього був з народження. Батько-радіотехнік і мама-програміст виховали програміста, який в 7 років вже писав сайти, в 13 ― розробляв ігри і керував командою геймдевів, заробивши до 25 років свій перший мільйон.  Сьогодні Павлу 32, він — успішний підприємець, співвласник одного з найбільших ігрових холдингів WhaleApp і драйвер робототехнічного прогресу в українських реаліях. Його компанія Deus Robots — піонер у створенні української історії робототехніки. Павло вклав у свою улюблену справу понад $1 млн і є потенційним партнером для найбільших логістичних компаній України.  dev.ua розповідає його історію. 

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.