Досвідчений Frontend Developer Тимур Шеховцов написав у Linkedin про низькоякісний код, із яким він стикнувся, а також вплив такого коду на ІТ-курси, бо розробником проєкту був ментор однієї з IT-шкіл. Він висловився проти таких учителів. Але чи згодні з цим айтівці? Вони відповіли в коментарях.
Досвідчений Frontend Developer Тимур Шеховцов написав у Linkedin про низькоякісний код, із яким він стикнувся, а також вплив такого коду на ІТ-курси, бо розробником проєкту був ментор однієї з IT-шкіл. Він висловився проти таких учителів. Але чи згодні з цим айтівці? Вони відповіли в коментарях.
Колись Тимур Шеховцов відмовився від проєкту через те, що стикнувся з «численними незрозумілими рішеннями та максимально низькоякісним кодом». У репозиторію у VSCode він побачив нікнейм розробника, який працював над кодом, і дату його написання. Він знайшов розробника в LinkedIn і зʼясував, що той є ментором однієї з IT-шкіл, і дати написання коду збіглися з часом його «навчальної» діяльності.
«Не маю нічого проти курсів, але проти таких „учителів“. І також проти студентів, які не зацікавлені у програмуванні та йдуть на курси без бажання стати справжніми інженерами. Вони знижують рівень ринку, а після першої робочої пропозиції продовжують писати низькоякісний код, адже для написання якісного коду потрібно мати любов до цього заняття, бо потрібно постійно навчатися», — пише Тимур.
Крім того, за його словами, він стикався з тим, що пропозиції викладати в ІТ-школах часто надходять студентам відразу після завершення навчання.
«Але тестувальники — це інженери, а не професія лише для «школярів, студентів, мам у декреті та пенсіонерів», — зазначає він.
«+1 фобія, що колись хтось буде працювати з моїм кодом після мене то вичислить мене за нікнеймом і буде булити», — пише Flutter developer Максим Лоя.
Frontend developer Руслан Нікіфоров пише, що не розуміє, в чому проблема. «Трешкод пишуть зараз і писали 10–20–30–40 років тому і будуть його писати», — зазначає він.
«Гівняність коду — річ суто суб'єктивна», — акцентує веброзробник, Solution Architect в Edvantis, блогер і ютубер Сергій Бабіч. І додає, що гівнокодом може стати найкращий з точки зору розробника код, до того ж в його власних очах.
«Щобільше, прийде час і ти будеш писати гімнокод свідомо. Бо він вирішує задачу тут і зараз», — пише він.
З цим погоджується і Михайло Хаджинов, Unity3d team lead, що майже будь-що має право на існування.
Middle Software Engineer at SoftServe Анна Дубровіна зауважує, що інколи доводиться гівнокодити, якщо структура проєкту заплутана, коли, наприклад, значна частина проєкту — це легасі, або проєкт будується на основі опен-сорс проєкту і т. д.
Щоб відійти від низькоякісного коду, Front-end Developer Вадим Тома радить знайти одного ментора middle+ який підкаже які технології використовуються зараз. І зможе зробить рев`ю коду.
Окреме обговорення в айтівців відбулось щодо фрази Тимура, що тестувальник — це не робота тільки для «школярів, студентів, мам в декреті та пенсіонерів».
«Мама в декреті та пенсіонер теж можуть бути інженерами) Чому б і ні. Питання тільки що це точно не в тому значені, як подають курси. Однозначно», — відповідає на це Head of QA Ріна.
А Любов Рубель, Python, SQL та QA в IT, жартома нагадує, чому упустили з уваги татів, які теж важко працюють в декреті? До того ж вона додає, що такі курси відволікають від щоденних проблем і одночасно дозволяють відчути вайб сфери, якщо звісно від викладача йдуть правильні вібрації.
«Схоже на ІТ-піраміду. Щоб провести більше клієнтів, школам треба вчителі. І щоб привести клієнтів, їм треба статистика працевлаштування. Тому учні стають вчителями, а вчителі — координаторами вчителів і т. д.», — розповідає про студентів, які на курсах стають вчителями, Ірина Лян, Software Engineer в Amazon.
«Більшість з тих, хто закінчив курси хочуть отримати оффер і заробляти гроші», — зазначає Юліанна Зіміна, QA Manual. Хоча, вона акцентує, що не раз бачила ситуацію, як люди, які вибирають навчання, як хобі, не доходять до кінця курсу, а кидають, тому що стає складно.
А Андрій, розробник python/машинного навчання, наголошує на тому, що самонавчання — це самий не ефективний спосіб навчатись. За його словами, для успіху треба дисциплінованість і професіоналізм, а не ота абстрактна жага кодити і всяка любов-морков. Крім того, він не бачить проблеми з великою кількістю неякісних айтівців.
«По-перше, не розумію чому ви думаєте що раніше їх було менше. Словам про молодь нині не така як в наші сиві часи вже декілька тисяч років. По-друге, нульовий запит на айтішників повністю нівелює проблему великої кількості низькокваліфікованих спеціалістів. Не має значення скільки там охочих, однаково їх ніхто не збирається на роботу брати», — говорить він.
Про те, хто винен у тому, що люди йдуть учитись на низькоякісних курсах низькоякісного кодування, і на кому лежить відповідальність, запитує керівниця проєкту Ірина Азарова. На що Junior Frontend developer Ірина Кравченко відповідає, що люди можуть і не знати про ці курси на udemy, coursera, про Linkedin нарешті. А Тимур Шеховцов аргументує, що тут у всьому винна реклама, брак критичного мислення та бажання все отримати легко та швидко.
«Мені здається, проблема в тому, що смарагд скритий у скелі. А підробка валяється під ногами», — пише він.
