Дослідниця з України Тетяна Віштак розробила технологію тканини з ефектом «Mechanical Intelligence», яка відстежує натяг і попереджає спортсмена про ризик травми. Розробниця вже веде переговори з Nike Lab.
Дослідниця з України Тетяна Віштак розробила технологію тканини з ефектом «Mechanical Intelligence», яка відстежує натяг і попереджає спортсмена про ризик травми. Розробниця вже веде переговори з Nike Lab.
За словами Віштак, колишньої учасниці національних чемпіонатів з гімнастики та полденсу, технологія Limit Signal працює на «швидкості світла без жодної батарейки».
«Проблема, яку вирішує мій винахід, полягає в тому, що адреналін і високий больовий поріг діють як потужна анестезія. Коли спортсмен перебуває на піку концентрації, його природні рецептори — м’язові веретена та органи Гольджі — десенсибілізуються. Тіло не встигає подати сигнал небезпеки до того, як відбудеться механічний розрив. Запатентована технологія Moiré Strain Indicator — це справжній виклик епосі складних гаджетів. Це „розумна“ технологія, яка не потребує зарядки, дротів чи смартфонів. Вона працює на основі муар-ефекту — оптичного явища, яке вдалось змусити працювати на захист людського тіла», — розповіла розробниця.
Пристрій складається з двох надтонких шарів еластичної тканини з мікропатернами. Коли м’яз розтягується, шари зміщуються, створюючи оптичну інтерференцію. Він спрацьовував саме в діапазоні від 22% до 34% деформації шкіри. Це «золота середина», яка відповідає 80% безпечного натягу тканин. У момент наближення до небезпечної межі хаотичні лінії на бандажі раптом шикуються в чіткий напис LIMIT — своєрідний «аналоговий спідометр для тіла».
За словами Віштак, запатентованою технологією вже зацікавилися великі компанії, зокрема Nike Lab, які ведуть переговори про інтеграцію у своє виробництво. Його собівартість складає $0,15 (використання стандартних циклів текстильного друку та лазерної обробки), а ціна реалізації: $8–10.
«Чому це не винайшли раніше? Бо для цього потрібно було поєднати академічні знання з біомеханіки та оптики з моїм практичним досвідом елітного тренера. Інженери не відчувають натягу тканин так, як це відчуваємо ми в залі», — вважає Тетяна Віштак.
Вона додала, що її рішення додає «розумну функцію безпеки за ціною звичайної етикетки». Виробникам спортивного одягу та гаджетів воно може бути цікавим, бо для не потрібно змінювати заводи, а лише додати «один технологічний шар» у їхній стандартний процес.
Наразі проєкт Віштак перебуває на стадії стратегічного масштабування.
