dev.ua продовжує розповідати про професії в IT, щоб допомогти визначитися з тим, яку спеціальність варто обирати кожному початківцю чи світчеру. Сьогодні Станіслав Кутельмах, UE4 (C++) Developer у Pingle Game Studio, розповідає, як це — писати софт для ігор на одній із найпоширеніших мов у геймдеві.
dev.ua продовжує розповідати про професії в IT, щоб допомогти визначитися з тим, яку спеціальність варто обирати кожному початківцю чи світчеру. Сьогодні Станіслав Кутельмах, UE4 (C++) Developer у Pingle Game Studio, розповідає, як це — писати софт для ігор на одній із найпоширеніших мов у геймдеві.
С++ був створений у 1983 році, з його допомогою розробили велику кількість програм. Сьогодні популярність С++ зменшилась, але своєї актуальності він не втратив.
Сфера використання С++ дуже широка: це може бути прикладне ПЗ, операційні системи, системи реального часу (наприклад, медичні прилади), драйвери, сервери, комп’ютерні ігри тощо.
Обов’язки С++ розробника, окрім спільних для всіх навичок — як-от написання коду, його дебаг і рев’ю — мають свої нюанси. С++ є проміжною мовою програмування — на ньому можна писати як low-level, так і high-level код.
Low-level дає змогу напряму спілкуватись із hardware, а high-level дає змогу використовувати абстракції. Доступ до hardware дає більшу гнучкість для оптимізації та написання ефективного коду. Проте такий код є складнішим у його написанні. Можна легко зробити баг, який буде важко простежити та пофіксити, тому треба виділяти більше часу на планування завдань.
У геймплей-девелопменті С++ використовується десятиліттями. Більшість культових ігор, які ви знаєте, наприклад GTA, The Witcher, StarCraft, TES, написані з його допомогою.
Зазвичай гра не розробляється з повного нуля, попередньо вже є мінімальне програмне рішення для цього — ігровий рушій. Він уже містить бібліотеки для розроблення геймплейної логіки, рендеру, взаємодію через мережу тощо. Також працювати з рушієм зручно не тільки програмістам — аніматори легко можуть додавати свої анімації, художники — свої моделі.
Ігрові рушії можуть розроблятися компанією для власного використання (наприклад, Frostbite) або продаватися за ліцензією (Unreal Engine). Ігрові рушії в тій чи іншій мірі схожі один на одного, але більше «підточені» під ті цілі, для яких використовуються.
Якщо порівнювати використання С++ із геймдевом та іншими нішами, то в ігровій індустрії є певні особливості девелопменту. Щоби розробити новий функціонал для гри (наприклад, додати нового боса, з яким гравець буде битись за скарб), дизайнери спочатку мають придумати його вигляд, характерні особливості, спеціальні здібності. Але не факт, що те, що працює на папері, буде працювати й в ігровому світі.
Тому спочатку створюється ігровий прототип: якесь рішення, створене нашвидкуруч. Його завдання — зрозуміти, чи нова фіча буде працювати, чи буде цікаво грати. І таких прототипів може бути безліч. Цикл «ідея — прототип — висновок» буде виконуватись доти, доки не буде створене щось «іграбельне».
Наприклад, бос має занадто очевидну логіку, його легко вбити. Рішення: варто додати йому ще якісь вміння та покращити АІ. Приклад: механіка збирання трав занадто нудна. Рішення: її треба зробити веселішою. Приклад: розроблена механіка блокування атаки щитом занадто повільна для такої динамічної гри. Рішення: доведеться її вирізати. Такий «цикл» мають не тільки програмісти. Дизайнери, художники, аніматори теж постійно ітерують, щось змінюють. І цю роботу постійно треба з ними синхронізувати.
Наприклад, анімація вичакловування вогняної кулі занадто довга. Треба, щоб аніматори зробили її коротшою — тепер вона занадто коротка, треба створити якісь виразніші візуальні ефекти. Візуальних ефектів немає? Доведеться виділити рендер-програміста, щоб їх написати.
Коли стає зрозуміло, що в грі буде використовуватись, фічу «переписують на чистовик», шліфують і покращують її до тих пір, поки її буде не соромно додати до своєї гри.
Описуючи особливості геймдев С++ програміста, можна виділити декілька спеціалізацій.
Геймплей-програміст повинен мати таку базу знань:
Потрібно бути знайомим із ринком індустрії, розуміти, як перенести ігрову логіку, яку придумав гейм-дизайнер, на комп’ютерний код.
Програміст ігрового рушія повинен мати таку базу знань:
Рендер-програміст також займається ігровим рушієм, але в основному частиною, яка стосується зображення гри, тож він повинен мати такі навички:
Найперше, що необхідно для того, щоб стати С++ розробником, — це мотивація та бажання. Інформації із С++ — величезна кількість. Курси легко можна знайти на Coursera або Udemy, на Youtube теж є багато інформації.
Хороші навички дає розв’язування задач на таких платформах, як LeetCode і CodinGame.
Але набагато важливішою є практика, як би банально це не звучало. Завжди необхідно використовувати знання на практиці, старатись виконувати завдання, що наведені в підручниках і курсах.
Часто найкращий спосіб вивчити щось нове в програмуванні — це спробувати це написати та «погратись»: щось змінити, щось додати. Не завжди буде все виходити, будуть помилки та баги. Інколи ви не будете розуміти, чому воно не працює, або працює не так, як хочете. Але крок за кроком буде приходити розуміння.
Так отримують власний досвід.
Я iOS разработчик, пишу на Obj-C/Swift, но мне очень нравится C-language група языков. Легкость и простота синтаксиса, работа с указателями, работа с памятью, работа со строками - все оч понятно. В том же Swift обход строки используя String.Index порой вызывает боль. А какая неуклюже выглядит цикл for от len до 0 в Swift 'for i in stride(from: len-1, through: 0, by: -1)' по сравнению с лаконичным C-стилем 'for (int i=len-1; i>=0; i--)'
А скорость сборки..., все плохо
Проект на Objective-C собирался секунды, lldb "летал", в пока не начали переписывать на Swift...