Сергій Бабіч — веброзробник, Solution Architect в Edvantis, блогер і ютубер, поділився роздумами в LinkedIn, щодо розвитку джунів в компаніях з закликом до старших спеціалістів підтримувати починаючих фахівців. До обговорення теми приєдналися в коментарях досвідченні айтівці та поділилися думками, як виховати ефективного джуна.
Сергій Бабіч — веброзробник, Solution Architect в Edvantis, блогер і ютубер, поділився роздумами в LinkedIn, щодо розвитку джунів в компаніях з закликом до старших спеціалістів підтримувати починаючих фахівців. До обговорення теми приєдналися в коментарях досвідченні айтівці та поділилися думками, як виховати ефективного джуна.
На думку Сергія Бабіча, одна з найбільших помилок, якої можна припуститись, працюючи з джунами, це «жаліти» їх, або давати завдання, як він написав, на від**бись.
«Джун — це не позиція, не роль, а стадія розвитку спеціаліста, і що швидше він її переросте, то ліпше», — підкреслює веброзробник у LinkedIn.
Сергій Бабіч вважає, щоб джун швидше «переріс» стадію початківця, треба, власне, рости. Для цього потрібно постійно вчитись чогось нового на кожному кроці.
«І джуніор аж ніяк не виросте, постійно тільки змінюючи бордер на кнопці чи міняючи json. Ба більше, він ніяк не виросте, навіть якщо буде постійно робити якусь не надто просту, але одноманітну задачу», — пише айтівець.
На переконання Бабіча, початківець має обовʼязково працювати над задачею трошки важчою, аніж учора. «Інакше в нього не буде стимулу до росту, а, навпаки, розпочнеться фахова деградація, що у випадку з новачком може й геть відкинути його до самісінького початку», — переконаний веброзробник.
Як вважає Сергій Бабіч, джуніор — це не про прості задачі, а про швидкість фахового росту; про жагу до знань і практики; про тисячі питань; про потяг до розвитку.
Якщо джуну не давати можливості розвиватися, тоді навіть найвмотивованіший початківець може втратити свої невеликі навички й жагу до знань.
Усі хочуть мати сильних фахівців, але мало хто хоче займатися розвитком джунів.
«А то вчить джунів ніхто не хоче, але й працювати з ними мало хто хоче, всім подавай сильних синьйорів», — пише Бабіч. — А де їм взятись, якщо величезна кількість потенційних крутих спеців тупо тоне в болоті байдужости й конвеєрних тасків?».
Розробник закликає досвідчених ІТ-фахівців «бути тими світочами, що сяятимуть їм у темряві безнадійности джира-тікетів».
Важливо «не залякувати» джунів. Таку думку висловив JavaScript Developer Serhii Yeromin: «І одразу наголосити, що не потрібно боятись питати те, що незрозуміло. „Тупих“ питань не буває. Є питання, без намагання спочатку самостійно знайти відповідь».
Уже у своєму окремому дописі на цю тему Сергій додав: «Пам’ятаю своїх суворих сіньйорів у команді. Пригадую, як іноді було страшно підходити до них з питаннями. Початківці-розробники — дуже вразливі психологічно, і це зрозуміло, адже в них наразі найважчий період у професії. Тому абсолютно погоджуюсь зі словами Сергія — джунів не потрібно „жаліти“, необхідно давати їм задачки „на виріст“. Але якщо до подібних задачок додавати посмішку й пару підбодьорюючих слів, то можна зберегти чиюсь нервову систему».
«Я джунам одразу кажу, щоб питали усе, і єдині „тупі“ питання це ті, що не задані», — погодився з думкою Сергія Java Developer Денис Андрєєв.
Про розвиток джунів і в чому переваги мідлів, поділився роздумами QA Evangelist Oleksa Mashchyts: «На мою думку, варто цілитись в мідла, як мінімум. Тут можна зупинитись, якщо це відповідаю твоїм амбіціям, планам та світогляду. Бо в синйорстві не тільки грошей більше, але й стресу та різного „головняка“ і це нормально — не хотіти ото все. Проте вважаю, що джун — то ще не повністю сформований фахівець, тоді як мідл все норм. До того ж кого замінює ШІ, яку роботу вміють AI-powered інструменти? Ту, яка низькокваліфікована, зазвичай. Отже, ледащі не амбітні джуни перші будуть замінені ШІ. А воно вам треба?».
Своїм досвідом поділився Front-end developer Oleksii Ustinov: «Це правильна позиція, але якщо джуну допомагають. У мене був досвід, коли нас відправили на проєкт без документації після місяця вивчення Angular. А ще ChatGPT не було. Він тільки починав з’являтись, але не в тому вигляді, який він зараз. І нам дали техліда. Якому взагалі було нецікаво нас вести. Нам дали проєкт і сказали пиляти функціонал. Але коли ти приходив до ліда з питаннями (тільки не питання «Як запустити проєкт», а питання «Я зробив певний функціонал, ось код, але він чомусь працює не так, як є»), відповіддю нам було:"Ідіть гугліть». Так я тому і прийшов за консультацією, тому що я погуглив, попробував, реалізував певний функціонал, але я не дуже розумію, що не так».
Product Designer Alona Revunova вважає, що важливу роль в розвитку початківців грають ліди: «Повністю підтримую. Це позиція сильного лідера, який вміє делегувати й не живе за правилом „ніхто краще за мене не зробить“. Бо саме від лідера і буде залежати ріст джуніора».
І наостанок Сергій Бабіч завершив свої роздуми наступною фразою: «Не треба боятися того, що ви навчите новачка й він піде від вас, бійтеся того, що ви його не навчите й він лишиться».
