💳 Потрібна європейська картка з лімітом 50к євро? Встановлюй Trustee Plus 👉
Вікторія ГорбікІсторії
27 квітня 2022, 12:08
2022-04-27
«Найстрашніше в окупації - залишитись без зв'язку». Буча, Бородянка, Ірпінь: що там було із звя'зком під час війни - одкровення Олексія Зіневича
Олексій Зіневич, власник бучанського телеканалу «Погляд» та інтернет-провайдера «Бест», став очевидцем подій, які відбувались в Бучі, Ірпіні, Гостомелі та Бородянці. Про це він розказав для YouTube-каналу «Переговорка» засновнику MediaSat Олександру Глущенко.
Ми зібрали 20 фактів від нього про те, що відбувалося зі зв’язком та мережами, та що він бачив в тому регіоні.
Олексій Зіневич, власник бучанського телеканалу «Погляд» та інтернет-провайдера «Бест», став очевидцем подій, які відбувались в Бучі, Ірпіні, Гостомелі та Бородянці. Про це він розказав для YouTube-каналу «Переговорка» засновнику MediaSat Олександру Глущенко.
Ми зібрали 20 фактів від нього про те, що відбувалося зі зв’язком та мережами, та що він бачив в тому регіоні.
1. З 25-го лютого почали підривати мости між Києвом у напрямку Ірпеня, Гостомеля і далі. Разом з цим втрачались і кабелі зв’язку.
фото Олександра Глущенко
2. В Ірпені знаходилось серце мережі «Бест», це телевізійна станція, всі маршрутизатори, які опрацьовували весь трафік в Київській та Житомирській областях. Відповідно в час бойових дій потрібно було все вивезти, переналаштувати.
3. Компанія «Бест» декілька разів відновлювала лінію, яка з'єднує Київ і Бучанський район, та йде далі у напрямок Житомирської області. Це фактично артерія, яка з'єднує район із Західною Україною, Києвом і всією мережею. Ці роботи під обстрілами проводив Олексій Зіневич особисто разом зі співробітниками своєї компанії.
«Коли прилітає за 20 метрів від тебе міна і взривається, а в тебе три туби і треба ще півгодини варить, а воно ще прилітає, то в середині лише та відповідальність за надії людей на то, що зв’язок все ж таки буде», — ось його слова про мотивацію.
фото Олександра Глущенко
4. Крім відновлення власних мереж, Зіневич з колегами лагодили й мережі компаній Атраком, де були пошкоджені кабелі внаслідок прямого влучання в телефонну каналізацію. Це найбільший оператор оптоволоконних ліній у країні. Багато компаній орендують швидкісні лінії передачі даних саме у нього.
«Ми відновлювали мережі, поки в Бучі не почалась окупація. Коли зайшли окупантські війська, ми під обстрілами з моїми зварювальниками ледь удрали, ззаду бачили ворожі танки», — згадує Олексій.
5. Крім того на деякий час, поки йшли ремонтні роботи, мережа «Бест» переключила до себе абонентів Атракома, щоб у людей був зв’язок.
«Конкуренти конкурентами. До війни були запеклі, один у одного абонентів тягали. А коли війна, то хлопці допомогли, за шо їм дякую», — згадує засновник.
фото Олександра Глущенко
6. Офіс компанії Зіневича в Бучі під час окупації з 15 березня служив штабом для ворожих військових, які знищили там все.
«Мінних розтяжок після них ми не побачили, але вони все розтрощили», — розповів Олексій про офіс в Бучі, куди приїхав одним з перших після звільнення території.
7. Площа офісу близько 1300 квадратних метрів служила в мирний час офісом і для телестудії, і для персоналу та обладнання оператора зв’язку. Він знаходиться поблизу вулиць Яблунівської та Вокзальної, які відомі найстрашнішими кадрами розстрілів мирних українців.
фото Олександра Глущенко
8. Офіс був новий, перед війною компанія туди в'їхала лише десь за чотири місяці до війни.
«Ми зробили там гарний ремонт, все красиво, все сучасно. По факту зараз більше 100 компьютерів розкурочені, всі сервери розкурочені… В офісі знищено все, включаючи туалети, унітази… все розкурочено», — розповідає про приміщення після окупації Зіневич.
9. Найбільші збитки — це пошкоджені мережі.
«Фактично 50% мереж в деяких населених пунктах треба мінять. Деінде, наприклад в Горенці, це 100% мереж. Сума збитків становить мільйони доларів», — сказав засновник.
фото Олександра Глущенко
10. Серед окупантів було декілька різних угрупувань з різних регіонів і вели себе вони, відповідно, по-разному. В Бучі розграбовано 90% домогосподарств.
«В мене біля будинку були пітєрські, вони не брали унітази, тільки золото чи ще щось цінне, грабували досить „делікатно“. Зайшли, трохи обнесли, але не зруйнували», — каже Олексій.
Орки під'їжджали на БМД, валили паркан, заходили в будинок, дивились, брали саме цінне та уходили.
«Якщо брать тих, що були в офісі, там були дикі… там мало того, що все розбили, ще й насрали», — говорить про розгром в приіщенні Зіневич.
11. Офіс компаній в Бучі працював до 24 березня. Рішення закрити його прийняли після того, як при чергових обстрілах загинуло ряд людей. Вони збирались у тому місці, щоб від генераторів офісу зарядити телефони та за допомогою WiFi під'єднатись до мережі.
12. Після підриву мостів солярка з трофейних розбитих БМД, яку злив Олексій разом зі співробітниками, допомогла протриматись генератору ще додаткових 8 днів.
13. На останній день роботи бучанського офісу зі всієї мережі Ірпінь-Буча зафіксували роботу лише 179 абонентів.
фото Олександра Глущенко
14. В Бородянці повнісню зруйновано половина будинків авіаційними бомбами чи важкою артилерією.
«Під'їздами цілими воно все в руїнах, і з-під ціх руїн діставали при мені трупи. Це трашна смерть, коли людина ховалась в підвалі, цей будинок завалився, а потім загорівся», — згадує Бородянку Зіневич.
15. Starlink Зіневичу дістався лише один — не від Мінцифри, а від партнерів на тиждень, коли, як каже Олексій, був дуже важливий. Потім він повернув станцію. А від Мінцифри, як каже засновник, дали два Starlink, щоб поставити в Бучанському районі.
«Це взагалі не моя історія, іздити і ставити Starlink. Я б хотів отримати собі один на coll-центр в Коростині, щоб його забекапити, але поки що його не має, а може вже й потреби в ньому не буде», — ось що каже про супутникові станції засновник.
16. В Коростині були обстріли, але мережа там ціла.
«Не дивлячись на те, що окупації там не було, понад 50% людей звідти виїхало. Це ми бачимо по навантаженню в мережі», — пояснює Олексій.
Він каже, що це досить депресивний регіон, і звідти багато людей до війни їздило в Польщу на заробітки.
17. Навантаження в мережі «Бест» з початку війни впало в 10 разів.
фото Олександра Глущенко
18. В Василькові була напружена ситуація там були штурми, обстріли та висадка десанта. Між Бояркою і Васильковим, коли копали траншеї, викопали всі кабелі і зруйнували комунікації.
19. Олексій Зіневич виїжджав з Бучі через гуманітарний коридор 11 березня. З 3 до 11 березня, поки гумкоридори не відкрили, окупанти розстрілювали всі машини, які виїжджали.
«Ми коли виїжджали, бачили цілу кучу машин на обочинах з написами „Діти“, з білими тряпками, які були просто наскрізь розстріляні», — згадує він.
20. Налаштована технологія PON, що дозволяє з використанням одного волокна організувати повністю пасивну оптичну мережу доступу для 32 вузлів в радіусі 20 км, надаючи Ethernet послугу в кожному вузлі, дала можливість Ірпеню бути на зв’язку близько 30 днів.
«Прийшли російські війська, замкнули хлопців у підвалі, і весь зв’язок обірвався». В «Київстар» розповіли про роботу останньої базової станції в розбомбленому Маріуполі