У цій війні росія зазнає ще одного краху — проблеми із захищеним радіозв’язком. І розплачується за це життям генералів та тисяч солдатів. Натомість українські збройні сили легко прослуховують окупантів і навіть ведуть своє мовлення на їхніх частотах.
The Economist опублікував статтю про те, чому в російській армії радіо таке вбоге. Ми зробили переклад цієї статті.
У цій війні росія зазнає ще одного краху — проблеми із захищеним радіозв’язком. І розплачується за це життям генералів та тисяч солдатів. Натомість українські збройні сили легко прослуховують окупантів і навіть ведуть своє мовлення на їхніх частотах.
The Economist опублікував статтю про те, чому в російській армії радіо таке вбоге. Ми зробили переклад цієї статті.
Одна із багатьох «несподіваних» поразок російської армії в Україні — радіозв’язок. Були історії про те, що військові вдавалися до комерційних рацій, а українці перехоплювали їхні частоти. Ця проблема може здатися не такою серйозною, як брак сучасних танків або ракет, але це допомагає пояснити, чому російські сили погано скоординовані, стають жертвами засідок і вже втратили так багато солдатів, зокрема сімох генералів. Що не так із російським радіо?
Сучасні військові радіостанції шифрують сигнали і змінюють частоту безліч разів на секунду, що унеможливлює перехоплення розмов. Але більшість російських сил спілкуються незашифрованими високочастотними (ВЧ) каналами, і це дозволяє будь-якому радіоаматору підслуховувати їх.
У російській армії існують і сучасні технології. У 2012 році солдати Росії почали отримувати радіостанції «Азарт» із вбудованим шифруванням, здатні працювати на більш високих частотах. Томас Візінгтон, військовий аналітик, що спеціалізується на радіоелектронній боротьбі, каже, що система «Азарт» вважається непоганою, хоча й поступається обладнанню НАТО.
Але радіоприймачів на всіх не вистачає. У російських новинах з ентузіазмом розповідали про постачання кількох сотень радіоприймачів цілим військовим угрупованням, кожне по кілька тисяч солдатів.
За найоптимістичнішими оцінками, лише невелика частина сил вторгнення могла отримати радіостанції «Азарт».
Також неясно, чи працює «Азарт» так, як задумано. Розробити надійну та безпечну систему складно. Британська армія зіткнулася з проблемами сумісності та затримками зі своїми новими радіостанціями Bowman у 2000-х роках, а Америка витратила мільярди доларів на свою Joint Tactical Radio System, яка мала замінити «збірну солянку» з різних систем однієї.
Візингтон сумнівається, що російська система закупівель така ж ефективна, як на заході, до того ж там скрізь корупція. Проєкт «Азарт» потрапив у скандал, коли з’ясувалося, що компоненти нібито російського виробництва насправді імпортовані з Китаю.
А третина загального бюджету закупівель у розмірі 18,5 млрд рублів ($240 млн доларів на той момент) була розкрадена.
У Росії є й інші радіоприймачі, але Азарт не завжди сумісний із ними. Якщо елітний повітряно-десантний підрозділ використовує сучасні радіостанції «Азарт», а артилерія — застарілі системи або комерційні приймачі, зв’язок між ними буде на незахищених частотах.
Фото захопленої військової техніки та записи перехоплених розмов Росії вказують на те, що російські використовують рації Motorola, Kenwood і Baofeng. Нормальні військові радіосистеми забезпечують миттєвий зв’язок, передачу геолокації та обмін даними між підрозділами, артилерією, авіаційною підтримкою та розвідувальними дронами. А ось рації занадто прості, щоб підтримувати такі скоординовані операції.
Українські захисники діляться російськими частотами, записують розмови та скидають їх добровольцям, щоб ті розшифрували та проаналізували інформацію. Деякі із цих радіоперехоплень звучать як українська пропаганда, зазначає The Economis. До них відносяться розмови, в яких російські командири повідомляють, що половина їхніх військ страждає від обмороження, що їм не вистачає транспорту для всіх загиблих або їх обстрілюють «дружнім вогнем».
Втім, багато розмов здаються достовірними. Як говорить Візінгтон, суть розмов співпадає зі звуками того, що відбувається навколо. Наприклад, на одному записі чути, як солдати в колоні бронетехніки кажуть, що потрапили в «засідку», і на тлі справді чути обстріл їхніх танків.
Але росіян може скомпрометувати не тільки те, що вони говорять. Старі радіостанції можна прослуховувати за допомогою радіопеленгації, наприклад, тріангуляції джерела передачі двох приймачів. А небезпечний радіозв’язок можна заглушити.
Повідомлялося, що російські частоти глушилися музикою у стилі хеві-метал або іншими передачами від українських операторів, іноді просто під час бою.
Тим часом літаки НАТО, що літають поблизу західних кордонів України, перехоплюють радіосигнали російських військ. А Захід надасть Україні більше обладнання для виявлення, перехоплення та придушення комунікацій ворога.
Проблеми з радіо — це те, що може невидимо вбивати російських генералів і командирів.
Вбивча відсутність зв’язку з підрозділами, які зайшли в глухий кут, змушує старших офіцерів особисто йти вперед і ставати мішенями.
Одного разу українські сили заявили, що знайшли, а потім і вбили російського генерала завдяки тому, що він спілкувався незашифрованим каналом. Можливо, радіо — менш смертоносне, ніж зброя, але росія облажалася із забезпеченням засобів зв’язку, і це сковує її сили.
