Український мобільний оператор «Київстар» пройшов майже 30-річний шлях від одного з перших українських tech-стартапів під пильним наглядом норвежців до величезної компанії, яка забезпечує передачу інформації для майже кожного другого українця в мобільних мережах.
Український мобільний оператор «Київстар» пройшов майже 30-річний шлях від одного з перших українських tech-стартапів під пильним наглядом норвежців до величезної компанії, яка забезпечує передачу інформації для майже кожного другого українця в мобільних мережах.
У цьому році в історії «Київстар» може з’явитися новий розділ. І дуже важливо, щоб цей розділ був про перспективу, був про перемогу.
Щоб краще усвідомити, що таке «Київстар», хто його фаундери, чому компанія постійно мала проукраїнську позицію, ми, dev.ua, підготували з експертами самої компанії, а також за участю топів телеком-індустрії цей лонгрід. Його мета — підсилити всебічне розуміння про те, яке значення має «Київстар» для України.
Ринком телекома за останній тиждень прокотилися кілька гучних новин, які матимуть поки що невідомі наслідки.
Перша — суд, згідно з повідомленням СБУ, заарештував корпоративні права російських олігархів Михайла Фрідмана, Петра Авена та Андрія Косогова в Україні. Нагадаємо, що ці люди контролюють компанію LetterOne, яка має долю у телеком-холдингу VEON, що володіє «Київстаром», Helsi та іншими дочірніми компаніями.
Друга — виявилося, що арешт стосується й активів третього за розмірами мобільного оператора lifecell, дочірньої компанії Turkcell, де LetterOne (Фрідман, Авен, Косогов) також має долю. До того ж Turkcell володіє в Україні найбільшим оператором вежової інфраструктури для розміщення базових станцій «Укртауер», який співпрацює з усіма гравцями мобільного ринку. Арешт торкнувся й цієї компанії.
Тобто де-факто ці новини стосуються так чи інакше всього мобільного ринку України.
Офіційна причина арешту — він не дозволить російським власникам «переписати» активи на підставних осіб, щоб уникнути подальшої передачі активів в дохід України. Хто такий Михайло Фрідман, чи він друг Путіна, можна почитати тут.
1. LetterOne належать майже 48% у холдинговій телекомунікаційній групі VEON, яка володіє «Київстаром». Але у самій LetterOne, за заявою компанії, Фрідман і Авен, які потрапили під міжнародні санкції, мають у сукупності менш як 50%. А особисто Фрідман — менше ніж 20%.
2. З lifecell та «Укртауер» ситуація схожа. У Turkcell LetterOne опосередковано контролює 19,8% — тобто міноритарний пакет.
Слід зазначити, що велика частка акцій, як VEON (43,8%), так і Turkcell (54%) перебуває у вільному обігу. Тобто вона належить інвесторам, які купують акції на біржах.
«Там тільки великих інвестиційних фондів приблизно 60. І в загальній кількості акціонерів — 26−27% є громадянами Сполучених Штатів, а всі інші — громадяни з усього світу з більшою часткою європейців», — розповідав про міноритарних акціонерів VEON Олександр Комаров в інтерв’ю NV.
Поки що не було ніяких меседжів влади щодо подальших дій щодо планів з арештованих активів Turkcell в Україні. Чого не скажеш про активи VEON.
Історія з потенційною націоналізацією компанії тягнеться вже більше як рік. А нещодавно інформаційні джерела видання Forbes зробили більш конкретні заяви: «Міністерство юстиції готує позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо стягнення активів підсанкційного бізнесмена Михайла Фрідмана».
Нібито зараз аналізується частка в підприємстві, яка підлягатиме стягненню на користь держави. Так мова може йти не про націоналізацію всього активу, а тільки цієї частки, яка належить російському олігарху.
Якщо так, то це дещо змінює ситуацію з «Київстар». Бо з’являється велика ймовірність того, що він залишиться приватною компанією, з потенційними міноритаріями у вигляді держави. Звісно, у тому випадку, якщо це вдасться реалізувати. Бо наразі є низка юридичних перепон у процесі націоналізації навіть долі «Київстар», на які натікає VEON.
От на що варто звернути увагу в цьому повідомленні:
«Наразі ні VEON, ні „Київстар“ не отримували офіційних повідомлень від української влади чи судів щодо цих питань. Єдина інформація, яку VEON має на даний час, — це інформація від реєстратора акцій в Україні, яка підтверджує, що будь-які зміни власності на „Київстар“ наразі не дозволені», — говориться в заяві холдингу.
Слід підкреслити, що розмови про потенційну націоналізацію «Київстар» з’явилися не після повномасштабного вторгнення рф. Ці розмови були й набагато раніше.
«Я був серед тих, хто захистив „Київстар“ від блокування і захоплення під час Майдану у 2014, і завжди розумів, яке критичне значення тоді відіграла для перемоги мережа, що працює», — згадує у листуванні з dev.ua відомий юрист, депутат Верховної ради Андрій Осадчук.
Попри складну історію з акціонерами, «Київстар» завжди стояв на варті інтересів українського суспільства через те, що він був заснований як місцевий приватний бізнес із місцевою командою, яка завжди мала автономію.
Давайте спочатку згадаємо, як ця компанія була заснована.
«Зробив перші розрахунки, у 1994 році ми створили ОАТ „Київстар“. Батьків-засновників було троє: я, Олександр Чумак і Юрій Геннадійович Туманов. Зі всіх нас тільки Олександр мав хоча б якесь відношення до зв’язку», — так описує у своїй книзі «Запалюючи зірку» засновник «Київстар» Ігор Литовченко момент створення компанію.
На самому початку, майже 30 років тому «Київстар» був схожий на звичайний стартап, який до речі хотів заробляти на міжнародному зв’язку, а не на мобільному. Засновники у цього стартапу також були українці.
Росіяни в акціонерах з’явилися далеко не на перших етапах становлення проєкту. А першими інвесторами стали взагалі норвежці. Це був телекомунікаційний холдинг Telenor, який викупив долю (35%) в «Київстар» ще у 1998 році.
Саме скандинави (мобільний оператор також почав використовувати обладнання шведської Ericsson) допомогли українцям-фаундерам поставити технологічний стартап із мобільного зв’язку на ноги, підтримуючи його грошима і досвідом.
У 2001 році «Київстар» набрав перший мільйон абонентів мобільного зв’язку, фактично став лідером ринку. Приблизно з цього моменту і починається історія масовості цього сервісу. Трубки без дротів почали з’являтися не тільки у супербагатих, але й у звичайних менеджерів, підприємців і навіть студентів.
«„Київстар» був рушійною силою до економіки телеком індустрії України протягом майже 20 років. Новації — DJUICE (дисконтний пакет мобільного зв’язку) нові підходи для молодіжної аудиторії, значне омолодження користувачів мобільного зв’язку — завдяки «Київстар»», — згадує засновник Big Data Ua Сергій Бойко, який довгий час працював у компанії «Воля» і був її віцепрезидентом.
Росіяни з’явилися в складі акціонерів «Київстар» тільки у 2002 році. Тоді фаундерам проєкту довелося продати частину своєї власної долі російській «Альфа Груп» Фрідмана. Зробили вони через те, що для подальшого розвитку потрібні були гроші, але норвежці хотіли, щоб українські партнери владали гроші пропорційно скандинавським інвестиціям.
Головне тут, що росіяни ніколи не мали у «Київстар» контроль. Довгий час норвежці мали в українському операторі понад 50%.
А у 2009 році Telenor і Альфа домовилися про об'єднання своїх активів в росії (Beeline) і Україні (Київстар) в один холдинг, який згодом став називатися VEON. Треба сказати, що норвежці та росіяні не дуже товаришували й постійно сварилися. Закінчилося все тим, що Telenor продав свою долю і пішов з цього бізнесу у 2019 році.
Що стосується «Київстар», то він вже давно переріс стадію стартапу, тому розвивався останні десятиріччя здебільшого самостійно, просто регулярно звітуючи перед власниками. Ключові рішення приймав згідно зі статутом компанії менеджмент, під пильним контролем наглядової ради, яка складалася з українців, а також німців, італійців, турків. Ця автономія допомогла підсилити локальну проукраїнську позицію.
Інакше просто не могло бути. Бо «Київстар» почав страждати від російської агресії ще у 2014 році, коли російські ляльковики допомагали терористам із так званих ДНР і ЛНР захопити частину України на сході. Мережа «Київстар» у Донецьку і Луганську тоді була захоплена. І на її основі терористи зробили власну компанію. Втратила свої активи компанія і в Криму, коли той був анексований.
Добре знаючи, що таке російська агресія, менеджмент «Київстар» розпочав підготовчі заходи безпеки ще восени 2021 року.
«Ми ухвалили рішення, що інвестуватимемо в мітигацію ризиків, пов’язаних із можливим вторгненням російської федерації в Україну», — розповідав у квітні 2022 року Олександр Комаров.
За його оцінкою, завчасна інвестиція компанії у запобігання ризикам вже наближалася до $10 млн. Але вона коштувала того, щоб підстрахувати працездатність найбільшої мобільної мережі України під час війни.
Окрім того, що «Київстар» зробив безпечними умови праці для своїх людей, він ще й із перших днів війни допомагав військовим підрозділам. У ЗСУ на початку війни пішли воювати близько 180 його співробітників, і ще 80–90 — у ТрО.
Мобільний оператор також підтримує економіку України, будучи одним із найбільших платників податків. З початку повномасштабного вторгнення компанія сплатила в бюджет більш як 15 млрд грн.
«„Київстар» залишається значним гравцем і відповідно одним з вирішальних чинників економіки під час повномасштабної війни. Він трохи втратив свою вагу. Але ж навіть 35% від всіх доходів галузі — це суттєва частка», — розповідає Сергій Бойко.
СЕО «Датагруп/Воля» Михайло Шелемба перераховує основі задачі, які «Київстар» виконує для України: «Забезпечення передачі інформації, впровадження інновацій, вдосконалення внутрішніх процесів та ефективності неможливе без телекому».
Він підкреслює, що «Київстар» — це системний та системотвірний гравець телеком індустрії України, як до війни, так і зараз.
«Насамперед ми повинні розуміти, що „Київстар“ (і HELSI) і lifecell служать безпеці України. Тому двічі подумайте, перш ніж перешкоджати цій діяльності», — говорить ексгенеральний директор UMC (зараз це Vodafone Ukraine) Ерік Франке.
За його словами, менеджмент компаній показав себе дуже лояльним і компетентним щодо України.
Він думає, що націоналізація активів без припинення діяльності можлива. Але попереджає, що розриваючи міжнародні відносини треба бути впевненим у тому, що це не вплине на доходи.
«Підчас війни „Київстар“ в першу чергу забезпечує сталий звʼязок для українців в самій країні так і закордоном. Бути завжди на звʼязку з своїми рідними і близькими, в реаліях війни з агресором, — це не менш важливо, ніж тепло, вода і електрика», — наголошує засновник інтернет-провайдера «Ланет» Віктор Мазур.
Якщо «Київстар» перейде в державне управління, він очікує погіршення якості послуг.
«Зараз мережа „Київстар“ — це, без перебільшення, рятівне коло для України», — розповідає Андрій Осадчук.
Як він наголошує, важко переоцінити подвиг інженерів «Київстару», які «всі ці 20 місяців працюють в тотально пекельних умовах».
«Для держави зараз важливо дуже акуратно вирішувати всі політичні й регуляторні питання, аби не зашкодити один зі стовпів критичної інфраструктури країни. Нам з цією мережею треба ще вигравати війну і відбудовувати країну», — резюмує він.
