💳 Trustee Plus: розраховуйся криптою за допомогою платіжної картки. Ліміт: 50 000 євро 🚀

Як ексдиректор Microsoft Ukraine й ексзаступник голови АП став інвестором українського безпілотного літака. Велике інтерв'ю з Дмитром Шимківим

Дмитро Шимків — це стартапер (у 2000 році заснував «Альфа Тім», котру пару років успішно продав данській корпорації). Шимків —  це працівник великої корпорації (7 років свого життя він віддав роботі в Microsoft, був гендиректором Microsoft Ukraine та боровся з піратським софтом). Дмитро — це також топовий держслужбовець. Після Революції гідності він став заступником голови адміністрації президента. На цій посаді Шимків посприяв запуску 3G/4G в Україні та просував  систему електронних державних закупівель Prozorro. 

Залишити коментар
Як ексдиректор Microsoft Ukraine й ексзаступник голови АП став інвестором українського безпілотного літака. Велике інтерв'ю з Дмитром Шимківим

Дмитро Шимків — це стартапер (у 2000 році заснував «Альфа Тім», котру пару років успішно продав данській корпорації). Шимків —  це працівник великої корпорації (7 років свого життя він віддав роботі в Microsoft, був гендиректором Microsoft Ukraine та боровся з піратським софтом). Дмитро — це також топовий держслужбовець. Після Революції гідності він став заступником голови адміністрації президента. На цій посаді Шимків посприяв запуску 3G/4G в Україні та просував  систему електронних державних закупівель Prozorro. 

Коли держслужба закінчилася, Дмитро пішов працювати до київського фармацевтичного гіганта «Дарниця» де був до літа 2022 головою ради директорів. А зараз він консультує різні бізнеси — є членом наглядової ради таких компаній, як «Київстар», Helsi.me, а також Українського фонду стартапів. 

Велике захоплення Дмитра — вітрильники. Подорожуючи, він дійшов на човні до Антарктиди. Тому в його портфелі інвестицій декілька років тому з’явився такий проєкт як спортивний човен — L30. У 2022 році до яхт додалися ще й літаки — Шимків став співвласником української компанії AeroDrone, куди зараз вкладає багато часу та грошей.

Редактор dev.ua зустрівся з Дмитром, вони поговорили протягом години. Інвестор розповів багато чого цікавого про безпілотну автономну авіацію — скільки це грошей та які можливості. У розмові не обійшлося і без hard talk — про російського олігарха Михайла Фрідмана та «Київстар».

Зробіть хайринг ефективним — заходьте на jobs.dev.ua і закривайте швидко найгарячіші позиції

Про безпілотники

— Як ти взагалі вирішив займатися безпілотниками?

— За часів COVID я вирішив вчитися на пілота гелікоптера. Здав частину іспитів. І почалася війна. Люди почали говорити про безпілотники. А я знав, що мій колишній колега по Microsoft, Юра Передрій, розробляв безпілотні літаки на замовлення, в нього батько працював конструктором на заводі Антонова багато років. 

Я звернувся до Юри. Кажу: треба допомога, а всі говорять про безпилотніки. Мавіки — це звісно добре (я і сам літав на них в Антарктиді, коли туди ходив на вітрильному човні). Але Мавіками треба керувати. І на війні є потреба в значно довшій дистанції польоту, і який повинен відбуватися автоматично.

Так виглядає автономний літак AeroDrone

У Юри в той момент якраз народжується дитина. І він каже мені: «Дім, не можу приїхати, але на Чайці лежать мої літаки. Допоможи їх вивести».

А Чайку обстрілюють (Житомирська траса — Ред.). Я все одно приїхав і забрав їх. 

Потім спробував завести. І вже втягнувся в цю історію. Ми долучалися до військових проєктів та виконали одну з місій під Бахмутом.

Я ще глибше занурився та побачив бізнес-можливість. Запропонував Юрі перейти у другу фазу нашої співпраці, коли я не просто ексколега. Він погодився (Дмитро став партнером з долею у 50% в компанії «Аеродрон»). 

— Скільки це коштує для тебе?

— Багато. Я не буду називати цифру. Але головне у цій історії це час, зв’язки та знання, які ти інвестуєш. Це також має певну оцінку. Причина проста: Я хочу перемоги, як і всі українці. І ми хочемо створювати технології, які б були краще ніж у ворога.

— Подивився фотографії. Це ж не дрон, яким ми звикли його бачити. Це — повноцінний літак!

— Так, це літаки. Ми дуже обережні з поняттям дрон. Що й говорити: у нашого апарату розмах крил — 8,5 метра. Це повністю автономний літак.

— Що остаточно вплинуло на твоє рішення — зайти у компанію?

— По-перше, ми маємо військову історію. В країні війна. І всі технічні ресурси та інновації повинні працювати на перемогу України. Друге питання — перспективність даної розробки та технології в масштабуванні на більше ніж військову галузь. Літак має ще велику цивільну історію.

— Це ж з початку був дрон під агро.

— Так, початкова історія Юри, як конструктора, який розробляв дрон під замовлення. Основна ідея тут — безпілотна авіація буде розвиватися швидко. І один з її напрямків стосується BVLOS (Beyond Visual Line of Sight). Це польоти поза зоною прямої видимості літака — тобто повна автономність та автоматичність. Зараз у світі відбуватимуться регуляторні процеси, які визначатимуть, як буде розвиватися вся ця галузь. 

А запит на безпілотну авіацію на відстані понад 1000 км та вантажністю понад 200 кг є великим. Відповідно, ми маємо хорошу перспективу та велику кількість можливих застосувань. 

Це створює виправдані передумови для заходу інвесторів.

— Наскільки я розумію, таких компаній в принципі небагато.

— У світі дуже мало компаній, які можуть робити велику безпілотну авіацію. Є купа факторів, які на це впливають: формфактор, обслуговування, електроніка. 

Головна перевага таких літаків: вантажність досить висока. Ми говоримо про 80 кг (перша модель AeroDrone — D-80 Discovery) та про 300 кг (друга модель — E-300 Enterprise). 

Ми фокусуємося на трьох основних компонентах: long distance, великий вантаж та довга тривалість польоту.  

— Який максимум по відстані польоту теоретично може бути?

— Якщо встановити бак 350 літрів, то відстань можна збільшити навіть до 3100 км. Тут можна варіювати: у дрона є корисне навантаження. Частина йде на пальне, частина — на вантаж. Тобто в залежності від цілей польоту. 

— Я знаю, що був тестовий політ до війни для «Нової пошти» — ваш літак у Львів полетів із Києва. 

— Так, тоді було отримано дозвіл на коридор. І в рамках цього коридору отримано дозвіл на експериментальний політ. Довели, що це можливо. Далі відбувається багато процесів, пов’язаних із сертифікацією літаків. А це дуже складний процес, який вимагає великого об’єму інженерних та тестових робіт, співпрацю з регуляторами.

На сьогоднішній момент одним з найкращих регуляторів стосовно взаємодії є Міністерство оборони України — по роботі з безпілотною авіацією. Я можу сказати, що це один з найвищих рівнів підтримки українських розробників. По-перше, їм це потрібно. Вони готові взаємодіяти. 

Міністерство оборони робить семінари для стартапів! 

Як провести випробування, отримати доступ до підконтрольної експлуатації, які документи повинні бути, які ключеві помилки. Вони жартують і називають себе технонянею. 

Не кожний регуляторний орган у світі таке робить! Я працював на державній службі (в АП — Ред.). І якби мені сказали, що Міноборони буде настільки відкритим, як зараз, — я б ніколи не повірив. 

Мінцифри та Михайло Федоров також дуже активно допомагають. 

— На якій стадії виробництва ви зараз?

— Ми пройшли сертифікацію. Це допуск до експлуатації у збройних силах для наших обох моделей. Ми також уклали угоду з МО. Зараз у нас триває серійне виробництво. Кількість нам заборонено розголошувати. Перші взірці дронів будуть знаходитися у підконтрольній експлуатації ЗСУ (коли ваш продукт використовують та дають вам зворотний зв’язок). Вже визначені підрозділи, які будуть їх використовувати.

За результатами підконтрольної експлуатації буде ухвалене рішення, чи ставити нас на озброєння (або ж чи ставити з доробкою).

— Як виглядає ця потужність: це завод, фабріка?

У нас є група людей, які займається зборкою. Ми закуповуємо частину запчастин. Є ліцензійні платежі за дизайн літака, за авіоніку, автопілот і так далі. 

Відхиляю завісу: ми зараз заходимо в перемовини з іноземною компанією про можливість розширення виробництва в Польщі. Є виклики, пов’язані з формуванням складу запчастин. У Польщі хочемо зробити великовузлове виробництво, для того щоб в Україну заходила фінальна збірка. Це значно спрощує логістику і зменшує безпекові ризики. А також вирішує багато питань по комплектуючим. 

Польща цікава тим, що вона досить активно розвиває безпілотну авіацію. В Європі таких небагато країн.

У Голандії, наприклад, хотіли зробити тестову зону — аеропорт для дронів. Але потім це все загнулося, тому що повстали місцеві жителі. Одна справа, коли над твоєю головою літають літаки з пілотами, і зовсім інша — коли дрони. 

Наш літак, наприклад — це 200 кг. Алк коли відбувається якась позаштатна ситуація — він не падає з неба на землю. У нього є парашютна система. 

— Скільки коштує один ваш літак?

— Може коштувати від $250 000 до $450 000. Усе залежить від начинки, яку хоче замовник. Я тут просто назову диапазон вартості професійних камер: вони коштують від $20 000 до $320 000! 

Зв’язок: хороша, захищена система, яка має радіус 150 км, коштує $80 000–120 000. Системи антиджемінгу: звісно є і за 300 баксів. Але круті — за $12 500.

Це вам для розуміння, скільки коштують компоненти та діапазони. 

— Після війни які можуть бути застосування у безпілотних літаків?

— Ну, наприклад, сьогодні велика проблема — це постачання необхідного включно із харчовими продуктами в Африці. Ці завдання виконують гелікоптери або літаки. І вони значно дорожчі, ніж наші безпілотники. До того ж якщо в деяких районах є ризик втратити пілота, то безпілотний літак, навіть з вантажем, це звісно втрати, які не можна порівнювати.

— Які є сильні конкуренти на світовому ринку?

— Є дві компанії в світі, які вважаються крутими на цьому ринку. Перша — стартап-еднорог Zipline, з оцінкою більше $1 млрд. Їхні літаки возять вантаж до 2 кг, здаєтсья. Вони зробили свою історію на постачанні крови в Африці. Вони стартують з катапульти і їм потрібна точка старту. Нам вона не потрібна. Ми стартуємо з будь-якого рівного полю. Взльотка не потрібна.  

Друга цікава компанія, яка нещодавно підняла раунд інвестицій, — це Pyka, каліфорнійський стартап. Це також вантажний літак. Але це «електричка». У них акумулятори. Їхній плюс — екологічність, а мінус — велика частина їхньої ваги — батареї. У нас — класичне паливо (95 бензин). Але коли ми його спалюємо, ми стаємо легше. А батарейка є батарейка. 

— Скільки, за твоєї оцінкою, зараз у безпілотній галузі працює людей?

— Під час війни ми маємо зараз розвиток безпілотних технологій на стероїдах. В Україні в цей сфері вже понад 100 компаній. А якщо в кожній, скажімо, працює по 20 людей, то в цілому це вже 2000 спеціалістів. А на практиці — набагато більше. Пілоти, постачальники — думаю, десь 10 000 людей.

Усі світові компанії, які створюють безпілотники, приїжджають сюди вчитися. У нас є реальне поле для випробування технології — широкомасштабна війна.

— У вас до речі є якісь патенти на безпілотні технології?

Ні, не має. І один із світових трендів — це непатентування. Якщо запитаєшся у крутих українських стартапів, то здивуєшся, що колись вони гралися в цю тему, а зараз ні. 

— Чому? 

Тому що коли ти патентуєш, ти повинен частково розкривати свою технологію. А якщо сьогодні твоя технологія прошита в чіпі і ти захищаєш його певним чином від зчитування, то це набагато надійніше, ніж патент, який ще треба довести. Але коли ти опишеш, що та як робиться, виникає натяк на технологію. Я це чув від крутих українських хардверних стартапів. І до того ж патентування — це дорого та довго. І далеко не факт, що вплине на оцінку твого бізнесу. Але ризик, що твою технологію можуть вкрасти — великий.

Я сам для себе нещодавно цю штуку відкрив.

Про участь у наглядових радах

— Скажи, скільки твого часу зараз займає цей стартап?

— Десь відсотків 70%. Думаю, що коли все запуститься, зменшиться до відсотків 50. Зараз багато процесів ще йдуть у ручному режимі.

— Що ти робиш у інші 30% часу?

— По-перше, я входжу до наглядової ради «Київстар», а також в наглядову раду Helsi. Працюю з командами по стратегії і по продуктовим питанням, ринку (я непогано розумію ринок фармацевтичних послуг України). 

Крім того, я входжу в наглядову раду Українського фонду стартапів. Будучи сам партнером у стартапі, я розумію всі болі, через які вони проходять.

Зараз мене також запросили до наглядової ради американо-австралійської компанії з кібербезпеки. Вони співпрацюють з українськими силовиками та урядом. Ця компанія входить до світової коаліції компаній із захисту від ransomware. 

— Я зрозумів. Якщо ми в dev.ua створимо наглядову раду, ти до нас прийдеш?

— Ні, в мене є ліміт. І це вже зараз такий максимум. Наглядові партнери як правило менеджать від 6 до 10 проєктів. От у мене їх вже достатньо організацій, в яких я працюю. 

В середньому одна наглядова рада — це не більше 10 зустрічей на рік. Тобто — приблизно раз на місяць.  Але крім цього, є ще зустрічі з менеджментом компаній. 

Я долучаюся до цих проєктів, які мені цікаві і на яких я розуміюся. Якщо мені завтра запропонують сферу харчування, я б сказав: не моє.

В мене зараз телеком, медицина, кібербезпека, hitech та aerospace. П’ять сфер, куди мені подобається занурюватися.

— Тобі ще медіа додати — і будеш олігарх (жартує).

Ні. Я співпрацюю з медіа, але я не настільки розумію, як працює їхня економічна модель.

«Про Київстар»

— А чим ти в «Київстарі» займаєшся?

— Велика частина, де я залучений у межах роботи Наглядової ради — це люди, стратегія, M&A, технологічна історія, Helsi.

— Тобто ти рекомендував купити Helsi?

— Так, я був залучений у due diligence, переговори. 

Helsi — це така крута українська компанія, яка має дуже великі амбіції і розуміє, як розвиваються технології. Моя роль — викристалізувати стратегію та допомогли налаштувати деякі операційні процеси.

— У «Київстар» буде ще щось покупати?

— Ми сподіваємося.

— На які напрями дивитися?

Дуже різні. «Київстар» рухається в напрямку цифрової компанії. Передові телекоми зараз рухаються від інфраструктури транспорту даних (кабелі, вишки, супутники, базові станції) до цифрових сервісів. Звісно, тут, крім healthcare, це кібербезпека, яка я вважаю буде швидко розвиватися. Досвід української кібервійни буде обрамляти світову індустрію ще дуже довго.

— У бік фінансових сервісів дивитися? «Київстар», скільки його пам’ятаю, завжди переживав зльоти та падіння в цій сфері.

— Ми вважаємо, що майбутнє за цифровими компаніями. І на них дивимося. На абсолютно всі напрями, навідь на ті, які спочатку були мені не очевидні, але команда потім переконувала.

Я тобі скажу, я не вважаю monobank лише банком. Я вважаю його цифровою компанією. Вони інші. Вони більше цифрова послуга на базі банківського продукту. 

Цим класичними компаніям, які зараз не трансформуються в щось цифрове, буде дуже складно. Вони будуть маргіналами — базовими компаніями, які роблять базові штуки.

— Не можу тебе не спитати. Як Михайло Фрідман та його імідж в цілому впливає на «Київстар»?

— По-перше, що зроблено на рівні Veon, голландської компанії, яка торгується на NYSE: «вирізали» LetterOne (компанія, де є участь російського олігарха Михайла Фрідмана — Ред.). Вони зараз взагалі не беруть участь в прийнятті рішень. 

Також дуже важливо, що наглядова рада «Київстар» має великий рівень автономії. У нас є представники Veon. Але велику роль відіграють незалежні директори, які активно впливають на прийняття рішень.

«Київстар» має дуже патріотичну команду менеджменту. Та ніхто в «Київстарі» ніколи не буде робити щось, що суперечить інтересам України. 

«Київстар» співпрацює зі збройними силами та силовиками, робить багато чого для них, про що наразі не можна говорити. Лише податків за рік сплачено понад 8 млрд грн.

І найцікавіше: «Київстар» активно відстоював позицію, щоби Veon вийшов із росії. І от: вони таки продають активи там. 

— Чув багато розмов про необхідність націоналізації «Київстар». Що думаєш із цього приводу.

— Власниками «Київстар» (через акції Veon — ред.) є ще інші американські організації, великі канадські інституції. Будь які дії української сторони — мені здається будут трохи неадекватні. Це моя думка.

— І як ти вважаєш, держава зараз також думає?

— Дивися, тут я не можу коментувати державу. Тому що тут є багато чуток і я їх не поділяю. 

— Чуток. Але ж дій ти не бачив?

Весь час відбуваються різні дискусії. Моя позиція — є актив, який сьогодні працює, дає робочі місця майже 4000 людей, сплачує великі податки в Україні та інвестує в Україну. І це є досягнення менеджменту компанії. 

— Чи вважаємо ми, що в Україні держава є ефективним власником?

— Давай подивимося на «Приват». Сьогодні Monobank робить «Приват» з якості послуг на раз-два-три. А колись інноваційність банківських послуг була за «Приватом».

— Я б сказав, я очікував від «Привату» гіршого після націоналізації.  Але…

— Чекай, держава влила в нього купу грошей. 

Майбутнє за компаніями, які мають бачення. Крапка. І саме візія та стратегія це робить. Там є коммітмент, там є драйв!

Я не вірю в те, що держава є ефективним власником. Назови мені ефективну державну комерційну організацію в Україні? Нема. Ти не найдеш.

Я вважаю, що держава має бути регулятором. Вона може контролювати, моніторити, створювати інші інструменти впливу. Але вона не повинна заходити на територію власників, окрім певних монополій.

Тоді це створює інструменти непрозорого використання влади — приводи для корупції. Будь-яка історія, коли держава входить в управління бізнес-структурами — це привід для корупції.

— «Київстар» — це прибуткова компанія. У нього є дивіденди. Яка політика зараз щодо їхнього розділення?

— Наша стратегія вбачає розвиток українського цифрового простору. Частину коштів ми направляємо в благодійні фонди. Частину ми інвестуємо в Україні.

— Розподілення дивідендів за кордон зараз відбувається?

— Ні, це заборонено. 

— Тобто можна сказати, що те, що зараз «Київстар» заробляє, піде на розвиток України?

— Звичайно. Усе, що зараз «Київстар» заробляє, реінвестується назад в Україну. Тому ми зараз і дивимося на цікаві цифрові компанії, які потребують інвестицій.

— Тому що, це, напевно, зараз вигідно — інвестувати.

Ні, повір мені, war-discount майже не присутній в українських компаніях.

— Майже, як в українській нерухомості.

Так.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте також
«Київстар» відновлює пошук айтішників для розробки власних діджитал продуктів. Кого шукають
«Київстар» відновлює пошук айтішників для розробки власних діджитал продуктів. Кого шукають
«Київстар» відновлює пошук айтішників для розробки власних діджитал продуктів. Кого шукають
«Київстар» достроково погасив борги перед банками на 4,8 млрд грн
«Київстар» достроково погасив борги перед банками на 4,8 млрд грн
«Київстар» достроково погасив борги перед банками на 4,8 млрд грн
«Київстар» втратив більше мільйона абонентів. Відток клієнтів може продовжиться
«Київстар» втратив більше мільйона абонентів. Відток клієнтів може продовжиться
«Київстар» втратив більше мільйона абонентів. Відток клієнтів може продовжиться
Власник «Київстар» веде переговори з потенційними покупцями щодо продажу вишок в Україні
Власник «Київстар» веде переговори з потенційними покупцями щодо продажу вишок в Україні
Власник «Київстар» веде переговори з потенційними покупцями щодо продажу вишок в Україні

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.