Міжнародна команда вчених із Франції, Італії та Німеччини працює над фотонним квантовим комп’ютером, що використовує скляні чипи та частинки світла замість електронів. Успіх проєкту може відкрити нові горизонти в енергетиці, медицині й дослідженнях Всесвіту.
Міжнародна команда вчених із Франції, Італії та Німеччини працює над фотонним квантовим комп’ютером, що використовує скляні чипи та частинки світла замість електронів. Успіх проєкту може відкрити нові горизонти в енергетиці, медицині й дослідженнях Всесвіту.
Як повідомляє Horizon Magazine, проєкт QLASS фінансується Євросоюзом і об'єднує понад десяток партнерів: від стартапів і техуніверситетів до науково-дослідних центрів. У його центрі — італійська компанія Ephos, яка розробляє унікальні квантові чипи зі скла. На відміну від класичних комп’ютерів, які працюють з електронами, ці чипи передають інформацію за допомогою фотонів — частинок світла.
Інженери використовують до 200 оптичних модулів, які можна переналаштовувати в реальному часі. Ключова складність полягає в тому, щоб утримати фотони в межах чипа без поглинання: втрата навіть одного світлового імпульсу означає втрату інформації.
Одним із проривів команди є лазерне «гравіювання» скла, що дає змогу створювати точні світлові канали. Над створенням повноцінної машини працюють одразу кілька країн: у Німеччині компанія Pixel Photonics розробляє сенсори для виявлення фотонів, Schott AG постачає скляні пластини, а в Римі генерують поодинокі фотони. Тим часом у Франції створюють open-source ПЗ, а в Італії команда з Міланського політеху інтегрує все це із сучасною електронікою.
Першу повноцінну установку планують запустити в університеті Сапієнца до 2026 року. Її перше практичне завдання полягає в тому, щоб оптимізувати конструкцію літій-іонних акумуляторів, щоб покращити зберігання енергії для транспорту та відновлюваної енергетики.
Розробники очікують, що нова технологія пришвидшить пошук нових матеріалів, допоможе моделювати хімію батарей і відкрити нові способи стеження за станом акумуляторів. За словами координаторки проєкту Джулії Акконча, це ідеально поєднується з її інтересом до «зелених технологій» і демонструє, що фундаментальні дослідження вже зовсім близькі до практичного застосування.
У більш довгостроковій перспективі фотонний квантовий комп’ютер зможе виконувати моделювання квантових процесів, що відкриває нові можливості для фармацевтики, хімії та навіть вивчення природи Всесвіту. Саме в цьому бачить головну цінність технології співзасновник Ephos Андреа Роккетто: «Це дозволить нам дізнатися більше про сам Всесвіт. Саме тому ми повинні створити ці машини».
Проєкт QLASS став частиною ширшої стратегії ЄС, зокрема ініціативи Quantum Technologies Flagship з бюджетом €1 млрд. Вона має на меті забезпечити технологічну незалежність Європи у квантовій галузі та запустити перший європейський квантово прискорений суперкомп’ютер уже до 2025 року.
Нагадаємо, ми також писали про те, як компанія IBM анонсувала будівництво першого у світі масштабованого квантового комп’ютера з 200 логічними кубітами. Система під назвою IBM Quantum Starling зможе виконувати до 100 мільйонів квантових операцій і стане основою для подальшого розвитку квантових обчислень.
