Відомо, що перш ніж Сонце перетвориться на білого карлика, воно спершу поглине внутрішні планети, включно із Землею. Нове дослідження британських вчених проливає світло на те, що станеться з рештою Сонячної системи.
Відомо, що перш ніж Сонце перетвориться на білого карлика, воно спершу поглине внутрішні планети, включно із Землею. Нове дослідження британських вчених проливає світло на те, що станеться з рештою Сонячної системи.
Вчені з Ворицького університету та інших університетів вивчили вплив білих карликів (зірок, які спалили все своє паливо і перебувають на межі розпаду) на планетні системи подібні до Сонячної. Про це пише The Guardian.
Коли астероїди, супутники й планети наближаються до білого карлика, його величезна гравітація розриває їх на все менші й менші шматочки, які продовжують зіштовхуватися, врешті-решт перетворюючись на пил.
Хоча дослідники кажуть, що Земля, ймовірно, буде поглинута Сонцем, перш ніж стане білим карликом, решта нашої Сонячної системи, включно з астероїдами між Марсом і Юпітером, а також супутниками Юпітера, в кінцевому підсумку можуть бути подрібнені Сонцем, яке стане білим карликом.
«Попередні дослідження показали, що коли астероїди, супутники й планети наближаються до білих карликів, величезна гравітація цих зірок розриває ці маленькі планетарні тіла на все менші й менші шматочки», — сказав доктор Аморнрат Аунгверойвіт з Університету Наресуан в Таїланді, який очолював дослідження.
Зіткнення між цими шматками врешті-решт перемелюють їх на пил, який згодом потрапляє в білий карлик, що дозволяє дослідникам визначити, з якого типу матеріалу були зроблені початкові планетарні тіла.
«Простий факт того, що ми можемо визначити, з якого матеріалу були зроблені початкові тіла. Той факт, що ми можемо виявляти уламки астероїдів, можливо, супутників або навіть планет, що кружляють навколо білого карлика кожні кілька годин, вражає уяву, але наше дослідження показує, що поведінка цих систем може швидко еволюціонувати, за кілька років», — сказав професор Борис Гаенсіке з кафедри фізики Уорікського університету.
Для нового дослідження вчені вивчали зміни яскравості зірок протягом 17 років, щоб дізнатися, як ці тіла руйнуються. Вони зосередилися на трьох різних білих карликах, які поводилися дуже по-різному.
Перший досліджуваний білий карлик — відомий як ZTF J0328-1219 — виглядав стабільним і «добре поводився» протягом останніх кількох років, але автори знайшли докази великої катастрофічної події близько 2010 року.
Інша зоря — відома як ZTF J0923+4236 — нерегулярно тьмяніє кожні пару місяців і демонструє хаотичну мінливість своєї яскравості.
Третій досліджуваний білий карлик — WD 1145+017 — як показав Массачусетський технологічний інститут (MIT) у 2015 році, поводиться близько до теоретичних прогнозів, з великими варіаціями у кількості, формі та глибині транзитів. В останньому дослідженні, на подив дослідників, транзити повністю зникли.
«Загалом, система дуже плавно стає яскравішою, оскільки пил, що утворився внаслідок катастрофічних зіткнень близько 2015 року, розсіюється. Непередбачувана природа цих транзитів може звести астрономів з розуму — в одну хвилину вони є, а в наступну їх вже немає. І це вказує на хаотичність середовища, в якому вони перебувають», — сказав Ґенсіке.
За його словами, «сумна новина» полягає в тому, що Земля, ймовірно, буде просто поглинута Сонцем при розширенні, перш ніж воно стане білим карликом.
«Що стосується решти Сонячної системи, то деякі астероїди, розташовані між Марсом і Юпітером, і, можливо, деякі супутники Юпітера, можуть зміститися і наблизитися до можливого білого карлика, щоб пройти процес подрібнення, який ми досліджували», — повідомив вчений.
