Хто стане головою ДКАУ, Orbiter відкрив код і зигзаги Науки. Дайджест

Редакція dev.ua підготувала дайджест головних подій у космічній галузі за тиждень.

Хто стане головою ДКАУ, Orbiter відкрив код і зигзаги Науки. Дайджест

Редакція dev.ua підготувала дайджест головних подій у космічній галузі за тиждень.

1. Космічне агентство готується до виборів 

Після відставки у листопаді 2020 року голови Державного космічного агентства України (ДКАУ) Володимира Усова на цю посаду призначили Володимира Тафтая, але одразу ж почали нову виборчу кампанію. У лютому цього року сісти в крісло голови ДКАУ було аж шістнадцять бажаючих. Зараз їх залишилося сім.  

За даними Нацагентства України з питань державної служби, серед кандидатів — нинішній глава ДКАУ Володимир Тафтай, головний економіст «Південмашу»  Дмитро Никон та народний депутат минулого скликання ВР Віктор Кривенко. 

У компанію кандидатів також потрапили перший заступник голови Державіаслужби Кирило Новиков, заступник директора Мультимедійної платформи іномовлення України Сергій Дідур і два колишніх працівника Кабміну — Геннадій Заболотний та Андрій Колесник.

Майбутній голова має реалізувати цільову науково-технічну програму до 2025 року загальною вартістю $ 1,3 млрд. З цих коштів $ 550 млн.– бюджетні, а більша частина — кошти інвесторів. 

Супутник Січ 2-1

До 2025 року Україна повинна мати власне угруповання малих сателітів з високою роздільною здатністю, а також програмний продукт, який дозволить ефективно користуватися даними супутників. Для цього необхідно модернізувати засоби навігаційного забезпечення. У галузі ракетобудування завдання голови ДКАУ — сприяти комерціалізації розробок.

Для цього треба провести корпоратизацію галузі, де домінують державні підприємства-гіганти. Це вельми складне завдання, про яке говорять як мінімум з 2014 року, але дискусії ще не дійшли до практичних кроків. Тим часом космічна галузь продовжує втрачати свій потенціал і скорочувати людей. Ще одне завдання голови ДКАУ — створити 2000 нових робочих місць.  

2. Хакатону NASA — бути  

У понеділок 26 липня почалася реєстрація на хакатон NASA Space Apps Challenge-2021. Локальним лідером її проведення в Києві затверджений Роман Малькевич, який став переможцем минулорічного аналогічного заходу в складі команди FireWay. Організатор першого українського хакатона NASA Андрій Бігунов, який зараз співпрацює з проєктом на волонтерських засадах, повідомив Ukrainian Space Tech, що цьогорічний хакатон буде віртуальним. Команди зможуть працювати над завданнями за допомогою віддалених інструментів. Приїжджати до Києва або до інших локацій не потрібно. 

Фото: NASA

Роман Малькевич в інтерв’ю dev.ua висловив сподівання, що у хакатоні візьме участь багато дітей і юнаків з маленьких містечок і сіл. Для цього він пообіцяв створити чати, в яких люди, які не мають власних команд, зможуть приєднатися і допомогти іншим. Хакатон NASA Space Apps Challenge 2021 відбудеться 2-3 жовтня. Зареєструватися можна за посиланням

Новини хакатону також дивіться на сторінці у Facebook.

3. Відкритий Orbiter 

У четвер 29 липня розробник відомого симулятора космічних польотів Orbiter  Мартін Швайгер оприлюднив вихідні коди свого проекту на GitHub під відкритою ліцензією MIT. Розробник пояснив це неможливістю розвивати проєкт поодинці і бажанням зберегти його для ентузіастів.

Перша версія Orbiter вийшла freeware у 2000 році і в подальшому неодноразово оновлювалася. Зараз симулятор дозволяє відтворити як історичні, так і фантастичні космічні місії. Останні створені для менш досвідчених пілотів і надають можливість досягти ще недосліджених районів Сонячної системи.

Orbiter

Проєкт має багато шанувальників, а його автор — відомий вчений і популяризатор науки, доктор медичних наук, професор кафедри медичної фізики та біоінженерії Університетського коледжу Лондона. 

Мартін Швайгер попередив спільноту, що вихідний код проєкту «дещо не організований і погано документований, але він повинен скомпілювати і зібрати працюючу установку Orbiter». Деякі текстури планет користувачам доведеться також встановлювати окремо. 

Розробник також зазначив, що «одна з найбільш нагальних проблем зараз — це перехід на 64-бітну реалізацію, яка вимагає відмови від DirectX версії 7 і, в ідеалі, використання DirectX 11». Виконати цю роботу самотужки Мартін не може, тому він прагне залучити інших ентузіастів, які зроблять Orbiter ще кращим. 

4. «Наука» супроти «Прогресу» 

Закрити цей космічний тиждень повинен був політ 30 липня нового космічного корабля США — CST-100 Starliner, розробленого Boeing, який претендує на роль головного виконавця пілотованих місій NASA. Але стиковка з МКС російського модуля «Наука» затьмарила цю подію. 

29 липня у 13.29 UTS (за всесвітнім координованим часом) модуль вдало «пришвартувався» до МКС. Цю подію російські ЗМІ назвали «стиковкою десятиліття» і пішли святкувати. Але у 16.45 UTS (19.45 за Києвом) російські космонавти Олег Новицький й Петро Дубров помітили неконтрольоване увімкнення двигунів модуля. 

NBC NEWS: В капсулі CST-100 Starliner

Відновлення роботи призвело до обертання усієї конструкції МКС довжиною 109 і завширшки 73 метри зі швидкістю 0,6 градусів на секунду. Частково стабілізувати станцію вдалося завдяки зустрічному увімкненню двигунів модулів «Зірка» й «Прогрес». За даними NASA, відхилення МКС від нормальної орієнтації склало 45 градусів. У російському ЦУПі кажуть про розворот на 160 градусів. 

Взагалі, некерованою або частково керованою МКС залишалася кілька годин. Лише у 19:30 UTC «Наука» повністю витратила пальне і припинила рухи. Увесь цей час інформацію з борта міжнародної станції, на якій перебувало сім астронавтів, світ отримував завдяки прямому зв’язку з центром керування NASA у Хьюстоні. 

Після надзвичайної події американські астронавти отримали день відпочинку, а NASA змушена була відмінити запланований на 30 липня запуск Starliner. Керівник «Роскосмосу» Дмитро Рогозін у традиційній для себе манері знов зробив кілька яскравих заяв. Він запропонував іноземцям вчити фразу космонавта Олега Новицького «вимкніть нах. ці двигуни», сказану у прямому етері, а також повідомив про запуск 24 листопада до МКС наступного модуля «Причал». За його словами, це дозволить збільшити стикові можливості російського сегменту МКС. У тому числі, прийняти новий місячний корабель «Орел», який росіяни обіцяють запустити у 2028 році.    

Тріумф Безоса, проблеми «Науки» та українські мрії. Дайджест SpaceTech
Тріумф Безоса, проблеми «Науки» та українські мрії. Дайджест SpaceTech
По темi
Тріумф Безоса, проблеми «Науки» та українські мрії. Дайджест SpaceTech

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Читайте також

Поповнення в армії космічних мільярдерів. Ілон Маск відправив на орбіту перший в історії екіпаж без профі-астронавтів
Поповнення в армії космічних мільярдерів. Ілон Маск відправив на орбіту перший в історії екіпаж без профі-астронавтів
Поповнення в армії космічних мільярдерів. Ілон Маск відправив на орбіту перший в історії екіпаж без профі-астронавтів
Дайджест SpaceTech: день Місяця, у пошуках води для космодрому та космічні зарплати керівників галузі
Дайджест SpaceTech: день Місяця, у пошуках води для космодрому та космічні зарплати керівників галузі
Дайджест SpaceTech: день Місяця, у пошуках води для космодрому та космічні зарплати керівників галузі
Щотижневий звіт про космічні події за 6-12 вересня — про Місяць, гроші та перспективи для українського космосу.
Україна в пошуках гарного містечка для космодрому. На приміті Кенія
Україна в пошуках гарного містечка для космодрому. На приміті Кенія
Україна в пошуках гарного містечка для космодрому. На приміті Кенія
Не маючи можливості запускати ракети з власної території, Україна змушена кооперуватися з іншими країнами, щоб стартувати разом.
Індійці в космосі,  або коли півтора мільярдна країна добереться до орбіти
Індійці в космосі, або коли півтора мільярдна країна добереться до орбіти
Індійці в космосі, або коли півтора мільярдна країна добереться до орбіти
Попри тимчасові невдачі, космічна програма Індії рухається до головної мети — власного астронавта на орбіті.