Інженери з Університету Мену показали мікроелектронні сенсори, що не «вигорають» під дією інтенсивної радіації й продовжують працювати за температур до 800 °C. Рішення закриває ключову прогалину в вимірювальних системах для нових високотемпературних реакторів.
Інженери з Університету Мену показали мікроелектронні сенсори, що не «вигорають» під дією інтенсивної радіації й продовжують працювати за температур до 800 °C. Рішення закриває ключову прогалину в вимірювальних системах для нових високотемпературних реакторів.
За даними Interesting Engineering, команда UMaine протягом двох років випробовувала чип у середовищі, максимально наближеному до умов активної зони. Прототип зчитує параметри потужності реактора без деградації показників протягом щонайменше тижня безперервної роботи, а сенсори витримують температуру 800 °C. Випробування велися в Ядерній дослідницькій лабораторії Університету штату Огайо, що входить до мережі користувацьких наукових об’єктів Міненерго США.
Контроль у таких умовах критичний: чинні промислові датчики для традиційних АЕС не розраховані на теплові та радіаційні навантаження майбутніх установок. Новий сенсор вимірює температуру, потужність і інші ключові параметри в режимі реального часу, тож інженери отримують оперативний зворотний зв’язок про стан реактора, можуть швидше виявляти відхилення й зменшувати витрати на обслуговування. Керівник проєкту професор Маурісіу Перейра да Кунья підкреслює: це перша демонстрація мікрочипа, здатного вимірювати потужність реактора при 800 °C — температурі, на якій серійні аналоги не працюють.
На наступному етапі дослідники інтегрують бездротовий режим: чип не потребуватиме батарей, а живлення й обмін даними забезпечуватиме зовнішній опитувальний сигнал. Це спростить монтаж і технічне обслуговування, особливо там, де прокладати кабелі небезпечно або економічно невигідно.
Приблизно 20% електроенергії США виробляють АЕС, а перехід до високотемпературних реакторів і мікрореакторів вимагає нових матеріалів та електроніки, стійких одночасно до спеки та опромінення. Мікрочип UMaine знімає головний бар’єр і відкриває шлях до точнішого керування, підвищення ефективності та продовження міжремонтних інтервалів на майбутніх енергоблоках.
Раніше dev.ua писав про те, як компанія OpenAI та виробник напівпровідників Broadcom уклали одну з найбільших в історії угод у сфері обчислювальної інфраструктури. Партнерство передбачає спільну розробку та розгортання 10 ГВт обчислювальних потужностей для штучного інтелекту протягом наступних чотирьох років.
