Співробітники інтернет-провайдерів і телеком-компаній почали відмовлятися виїжджати на аварії через відсутність броні. Що відбувається і що з цим робити
Голова правління Інтернет Асоціації України Олександр Савчук розповів про суттєву проблему, з якою зіткнулася інтернет-галузь.
Голова правління Інтернет Асоціації України Олександр Савчук розповів про суттєву проблему, з якою зіткнулася інтернет-галузь.
Він наголосив, що зараз суттєво зменшилася кількість кваліфікованих працівників на критичних напрямах роботи з телеком-мережами.
«Співробітники часто-густо відмовляються виїжджати на планові, а іноді й на аварійні роботи, мотивуючи це необхідністю проїжджати через певну кількість блокпостів», — підкреслив Савчук.
Така ситуація, за його словами, впливає на надійність роботи телеком-мереж (критична інфраструктура), на їх цілісність, на можливість працювати в разі надзвичайних ситуацій.
«З іншого боку держава покладає вимоги на всіх постачальників електронних комунікацій про обов’язкову необхідність забезпечення безперервної роботи мереж, таким чином перекладаючи відповідальність за сервіси на провайдерів, незважаючи на те, визнані вони критичними чи ні, мають вони заброньованих співробітників чи ні», — розповів Савчук.
На майбутнє — така ж ситуація, як вважає представник галузі, може виникнути й із бронюванням автотранспорту.
Олександр Савчук пропонує внести зміни до постанови Кабміну № 76, яка регламентує видачу броні.
А саме:
надавати звітну декларацію за 12 місяців, а не за попередній квартал;
змінити ліміт бронювання з 50% до 100% для постачальників електронних комунікацій. Можливо потім з «торгом» до 70–80%. Або 100% технічних співробітників;
додати можливість бронювання співробітників з дефіцитними спеціальностями;
змінити строки розгляду документів у ГШ, Мінекономіки, Мінцифрі у меншу сторону;
зробити бронювання мінімум на 12 місяців (або на весь період воєнного часу), а не на 6 місяців, як зараз, для зменшення адміністративного навантаження на міністерства та для досягнення визначеності для компаній;
визнання компанії критичною зробити не на 12 місяців, а на весь період воєнного часу;
гармонізувати постанову з новим законом «Про мобілізацію»;
розділити всі компанії на два рівні пріоритетності. Перший рівень пріоритету обслуговувати поза чергою.
Крім того, Савчук вважає за необхідне додати у перелік додаткові критерії, які полегшують отримання наказів про критичну важливість:
Компанія є постачальником електронних комунікацій в реєстрі НКЕК (можливо, вичленити певні види діяльності).
Компанія є підрядником постачальника електронних комунікацій в частині обслуговування мережі.
Компанія має об'єкти критичної інфраструктури, визначені згідно ЗУ «Про критичну інфраструктуру».
Компанія обслуговує об'єкти критичної інфраструктури, визначені згідно ЗУ «Про критичну інфраструктуру».
Компанія має відповідний коефіцієнт критичності, що визначається згідно з формулою або таблиці, що додається.
Наявність розпоряджень/постанов державних органів про обов’язкову необхідність забезпечення безперервної роботи компанії.
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Що це за машини та як вони працюють
Німеччина передасть Україні 14 наземних безпілотників THeMIS. Імовірно, 7 таких транспортних засобів прибудуть до України до кінця цього року, вони призначені для евакуації поранених. Інші очікуються у 2023 році — їх будуть використовувати для очищення доріг. Нагадуємо, що це за зброя і що вона вміє.
Атлас зброї: Німеччина передає захисникам чергові MARS II. Які ще РСЗВ отримала Україна від західних партнерів та як вони працюють
Федеральне міністерство оборони Німеччини повідомило у Twitter, що у найближчі кілька тижнів Україні будуть передані чергові системи залпового вогню MARS II.
Раніше ми розповідали про те, які РСЗВ партнери надіслали на допомогу українським воїнам. Нагадуємо про це знову.
(Текст від 26 липня)
На український ударний дрон PUNISHER зібрали понад 1,3 млн грн. Що може гроза командних центрів ворога
Дмитро Томчук повідомив, що найлегші та найменші ударні дрони PUNISHER, які не мають аналогів у світі, тепер коштують $70 000. Виробник додав у комплекс ще одного безпілотника, і тепер їх там два. Дмитро пише, що Юлія Черешня та Павло Харузов зібрали на комплекс більше 1,3 млн грн.
Раніше він розповів журналісту dev.ua, що вміють ці «пташки», та чому саме вони можуть переламати хід війни на користь України.
(текст від 1 червня 2022 року)
США в черговому пакеті допомоги надасть Україні дрони Switchblade 600. Подробиці про ці та інші «пташки», якими користуються українські захисники
Серед списку допомоги, яку пропонує Пентагон, є дрони-камікадзе Switchblade 600, які офіційний Київ просив передати раніше.
Контракт на дослідження та розробку для 10 дронів SwitchBlade 600 виробника Aerovironment, очікується протягом наступних 30 днів, заявила прес-секретар Пентагона Джессіка Максвелл в електронному листі до News Defense.
Ми зібрали список дронів, які використовують українці проти ворога, в тому числі і подробиці про Switchblade 600.
(текст від 17 травня 2022)
«Коли ШІ пише код краще за мідла, треба качати мізки»: як Android-тімлід пішов у Data Science, щоб зрозуміти, що під капотом
Шкільний учитель математики відправляє до сухого підручника у відповідь на просте запитання «що таке логарифм». Знайомий багатьом сюжет, який для когось стає приводом назавжди закрити тему точних наук, а для інших перетворюється на нав’язливий незакритий гештальт на роки вперед.
Чому програмісти стають meat proxy і масово втрачають роботу? Розбираємо тему на кейсі Microsoft
Чи справді штучний інтелект винен у масових скороченнях у світових техногігантах, чи це лише зручне прикриття для оптимізації витрат після ковідного перенайму? Чому сьогодні сервери, дата-центри та електроенергія стають ціннішими й дорожчими за людей? У 20-му ювілейному випуску подкасту «Шо по ШІ» розбираємо жорстку реальність ринку праці, бізнес-процесів і майбутнього професій.
«Ми перетворилися на оператора, якого немає, але все працює». СЕО De Novo Максим Агєєв — про прильоти по ЦОДах, велику міграцію з “цифрового Києва” та ціну виживання
Влітку 2026 року російські війська відкрили прицільне полювання на українську цифрову інфраструктуру. Одним з перших під удар дронів у Києві потрапив дата-центр одного з найбільших операторів хмарних сервісів і колокейшну — De Novo.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі