Російські видання пишуть про те, що в РФ проводять спеціальні «стрес-тести» на перевірку готовності економіки в разі посилення санкцій через можливе повномасштабне вторгнення на територію України. dev.ua розповідає чи готові російські системи до самостійної роботи.
Російське видання The Bell пише, що в країні проводилися так звані стрес-тестів для компаній та системно-значущих банків. Про це виданню нібито розповіли три джерела, близькі до уряду.
Зазначається, що звітували фінансовий сектори та інфраструктура, також з доповідями виступили «Пошта Росії», «Аерофлот» та «РЖД» (російська залізна дорога — ред.).
Навчання, зокрема, містили у себе відключення від системи SWIFT (міжнародна міжбанківська система для здійснення платежів — ред.), заборону постачання західного програмного устаткування, серверів, чіпів та іншого технологічного устаткування.
Інше російське видання «Коммерсантъ» писало про те, що подібні вчення проводив банк «Сбер». На них моделювалося відключення IT-інфраструктури банку від підтримки Microsoft, Nvidia, VMware, SAP та інших компаній.
У російському офісі SAP (німецький гігант з розробки ПЗ для компаній — ред.) заявили, що не мають інформації щодо подібних навчань, стверджує російське видання.
У компанії Nvidia (американський розробник графічних процесорів — ред.) не готові коментувати ситуацію: «Наш бізнес поза політикою. Продовжували й продовжуватимемо підтримувати користувачів наших технологій у всьому світі, включаючи Росію».
В компанії Microsoft відмовилися від коментарів. Компанії Oracle (американський виробник програмного забезпечення — ред.) і Intel (американський виробник пристроїв та комп’ютерних компонентів — ред.) не відповіли на запити.
«Пошта Росії», «Аерофлот» та «РЖД» на запит видання The Bell не відповіли. В «Сбер» та інших великих банках — ВТБ, Газпромбанку, Промзв’язку банку та Альфа-банку, на питання про проведення подібних навчань «Коммерсанту» також не відповіли.
У 2017 році в РФ була затверджена спеціальна директива, яка зобов’язує держкомпанії поетапно переходити на власне ПЗ. Мова про компанії, де держава є контролюючим акціонером або має більшість у Раді директорів. Це стосується не лише держкомпаній, а й їхніх «дочок», у яких частка держкомпанії перевищує 50%.
У плані були прописані конкретні дії та терміни поетапного імпортозаміщення, бюджети, KPI та відповідальні за перехід. Власне план переходу мав закінчитися у 2021 році, але про його результати нічого невідомо.
Цим займалася компанія ОТР, яка створила спеціальну платформу «ОТР.ОПОРА». Це ніби як російський аналог платформних рішень провідних західних компаній типу SAP, IBM, Microsoft, Oracle та інших. Таким чином РФ намагалася реалізувати політику імпортозаміщення.
Банк «Сбер» у 2021 році проявляв інтерес до того, щоб зробити IT-інфраструктуру менш залежною від американських компаній. Він проводив зустріч із розробниками електроніки щодо можливого переходу на російську обчислювальну техніку, у тому числі для підтримки роботи систем. Але один з найпотужніших у РФ суперкомп’ютерів — Christofari того ж таки «Сбера» — працює на обладнанні американської Nvidia.
Також в Росії є аналог SWIFT — Система передачі фінансових повідомлень ЦП. Вона нібито дозволить забезпечити безперебійність платежів всередині країни, але що буде з міжнародними платежами — залишається питанням.
Інший можливий варіант — китайські системи. «У частині інфраструктури ми дивимося лише на китайських підрядників», — розповідали в одному з великих держбанків РФ. «На Huawei конкретно ніхто не наполягає, але це рекомендація, яку варто враховувати в поточних умовах», — додали в тому ж банку.
Якихось конкретних систем чи дій щодо відмови від західних технологій у РФ сьогодні знайти важко.
Ось як про це говорять зсередини: «Звітують всі бадьоро, але в приватних розмовах кажуть — це катастрофа». Зокрема, у разі введення обмежень на конвертацію рубля в долар, євро та британський фунт у російських банків «точно є проблема з рефінансуванням зовнішнього боргу».
«Загроза блокування доступу Росії до глобальних постачання електроніки викликала занепокоєння в уряді» — це інші слова всередині тамтешніх бізнес-кіл.
«Зараз багато закордонного ПЗ має вітчизняні аналоги, але для організацій, які ще не приступили до заміни закордонних рішень, різкий перехід стане проблематичним». Зокрема при заміні систем знадобиться перенесення даних, що неминуче позначиться на бізнес-процесах.
