Хочете будувати кар’єру в Data Science та AI? Vodafone Big Data Lab відкриває новий набір —>
Марія Бровінська
31 жовтня 2026, 10:00
2026-10-31
Коли цифровізація — вже не розкіш, а питання виживання: досвід МХП, Visa та Philip Morris
Повномасштабна війна змінила для українського бізнесу не лише умови роботи, а й саму ціну помилок. Пошкоджений склад, нестача працівників, перебої з логістикою чи нові види шахрайства змушують компанії швидше переглядати процеси й шукати технологічні рішення. На форумі TECHNOVATION, що відбувся 27 жовтня у Києві, заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Закусило, Сергій Мартинчук із Visa, генеральний директор «Філіп Морріс Україна» Артем Конік та директор з інформаційних і цифрових технологій МХП Тарас Гошовський пояснили, як цифрові інструменти допомагають їм адаптуватися до нової реальності.
У їхніх виступах простежується спільна думка: цифрова трансформація вже давно не зводиться до модного слова AI чи цифровізації заради цифровізації. Для бізнесу це питання ефективності, стійкості та здатності швидко адаптуватися до нових умов. Особливо в Україні, де повномасштабна війна змусила компанії переглянути пріоритети й навчитися працювати в реальності, якої ще кілька років тому ніхто не міг передбачити.
Повномасштабна війна змінила для українського бізнесу не лише умови роботи, а й саму ціну помилок. Пошкоджений склад, нестача працівників, перебої з логістикою чи нові види шахрайства змушують компанії швидше переглядати процеси й шукати технологічні рішення. На форумі TECHNOVATION, що відбувся 27 жовтня у Києві, заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Закусило, Сергій Мартинчук із Visa, генеральний директор «Філіп Морріс Україна» Артем Конік та директор з інформаційних і цифрових технологій МХП Тарас Гошовський пояснили, як цифрові інструменти допомагають їм адаптуватися до нової реальності.
У їхніх виступах простежується спільна думка: цифрова трансформація вже давно не зводиться до модного слова AI чи цифровізації заради цифровізації. Для бізнесу це питання ефективності, стійкості та здатності швидко адаптуватися до нових умов. Особливо в Україні, де повномасштабна війна змусила компанії переглянути пріоритети й навчитися працювати в реальності, якої ще кілька років тому ніхто не міг передбачити.
МХП: від точного землеробства до автоматизації виробничих ліній
Тарас Гошовський, директор з інформаційних та цифрових технологій МХП
Тарас Гошовський, директор з інформаційних та цифрових технологій МХП, пропонує дивитися на цифрову трансформацію великого бізнесу крізь призму повномасштабної війни. На його думку, до 2022 року компанії могли впроваджувати автоматизацію, насамперед перевіряючи її економічну доцільність. Тепер до цього додалися інші критерії: стійкість, гнучкість і зменшення залежності від людського ресурсу.
«Чи впевнені ми, що будь-що ми зараз автоматизуємо, роботизуємо, впроваджуємо, відповідає на питання економічної ефективності, зменшення витрат? Навіть зараз, мабуть, актуальніше скорочення залежності від робочої сили», — зазначив Гошовський.
Він навів приклад управління складами та логістикою. Якщо раніше компанія могла розробити певний шаблон системи управління складом (WMS) і масштабувати його на різні об'єкти, то тепер важливо мати змогу швидко перебудувати ці процеси. Наприклад, якщо розподільчий центр зазнав ураження, бізнес має оперативно організувати роботу на іншому майданчику та змінити маршрути доставки.
«Ніхто на руках не протягне. На це треба реагувати тільки, виключно, зміною інформаційного рішення», — пояснив він.
Цифрові технології змінюють не лише логістику. Гошовський описав кілька рівнів автоматизації агроіндустріального бізнесу — від поля до переробки готової продукції.
Перший — точне землеробство. За його словами, дрони для обстеження полів у компанії використовували ще до того, як вони стали звичним інструментом війни. Коли йдеться про сотні тисяч гектарів, обробляти такі площі без автоматизації та роботи з великими даними фізично складно.
Наступний етап — виробництво комбікормів. Це вже не просто змішування кількох інгредієнтів, а складний рецептурний процес, який має враховувати потреби наступних етапів виробництва. На м’ясопереробних підприємствах також працює ціла система рішень: виробничі лінії, SCADA-системи, камери та інші інструменти збору даних. Вони допомагають налаштовувати обладнання й оптимізувати вихід готової продукції.
Окремо Гошовський зупинився на штучному інтелекті. Він зауважив, що в МХП накопичили великий масив структурованих даних — як про агробізнес, так і про переробку м’яса. На їхній основі компанія розробляє рішення, які допомагають оптимізувати виробничі процеси.
Зокрема, на виробництві курячого крильця та філе стегна такі інструменти, за словами спікера, дають змогу помітно збільшити коефіцієнт виходу м’яса. Економічний ефект від цього може вимірюватися сотнями тисяч і навіть мільйонами доларів.
Водночас керівник цифрового напряму МХП застерігає від автоматизації заради самої автоматизації. Він згадав випадок, коли компанія передчасно взялася за автоматичне опрацювання накладних. На певному етапі це рішення обходилося дорожче, ніж ручна робота. Згодом змінилася цінова політика виробника програмного забезпечення, і проєкт став економічно виправданим.
Тому, на думку Гошовського, бізнесу потрібно оцінювати кожне технологічне рішення з погляду реальної користі. І не обов’язково самостійно проходити весь шлях проб і помилок: компанії можуть обмінюватися досвідом через професійні спільноти, розповідати не лише про успіхи, а й про невдалі впровадження.
«Не всі ці AI-рішення треба проходити тепер шляхом своїх помилок і факапів. Краще групуватися і брати досвід, бо ринок тепер біжить, і технологія так швидко змінюється, що легше його черпати від ком’юніті», — сказав він.
Visa: платежі стають невидимими, а AI-агенти зможуть платити замість людей
Сергій Мартинчук, старший віцепрезидент та регіональний менеджер компанії Visa в Україні, Молдові, Південно-Східній Європі, Центральній Азії та на Кавказі
Якщо в агробізнесі цифровізація змінює виробництво та логістику, то у фінансовій індустрії — саму взаємодію людини з грошима. Сергій Мартинчук вважає, що головний напрям розвитку платежів — зробити їх максимально простими для користувача.
Він називає це invisible payments, або «невидимими платежами». Людині не потрібно переходити з одного застосунку в інший, вводити дані картки чи проходити зайві етапи авторизації. Оплата має бути доступною саме в тому середовищі, де користувач вирішив придбати товар або послугу.
Пояснюючи цю ідею, Мартинчук пожартував, що для оплати не повинно знадобитися зробити 25 присідань. Єдиний нюанс, про який усе ж доведеться пам’ятати, — щоб гроші були на рахунку.
За словами представника Visa, Україна вже ставала майданчиком для запуску окремих платіжних інновацій. Як приклад він навів біометричну авторизацію платежів, яку компанія запускала разом із партнером. За його словами, це рішення вперше у світі запустили саме в Україні. Назву партнера та продукту в розшифровці розпізнано некоректно, тому перед публікацією їх варто уточнити.
Ще один тренд — програмовані платежі, які можуть виконувати AI-агенти. У такому сценарії людина не проводить кожну операцію самостійно, а задає агенту правила та дозволи. Далі він може виконувати платежі від її імені в межах цих умов.
Третій напрям, який Мартинчук назвав перспективним для бізнесу, — стейблкоїни. Їх часто сприймають передусім як інструмент для зберігання коштів у криптовалюті, однак компанії дедалі активніше розглядають їх і для розрахунків.
Одна з переваг такого інструменту — можливість проводити операції цілодобово. Традиційні міжнародні перекази можуть залежати від графіків роботи банків та платіжної інфраструктури, тоді як операції зі стейблкоїнами доступні 24/7. Також Мартинчук згадав картки Visa, прив’язані до стейблкоїнів: у такому разі під час оплати кошти списуються з відповідного криптовалютного рахунку.
Він також розповів про консорціум міжнародних компаній, до якого долучилася Visa, і запуск стейблкоїна для транскордонних розрахунків. У розшифровці його назву передано як OpenUSD, однак її потрібно перевірити за матеріалами Visa або в самого спікера.
Розвиток цифрових платежів, за словами Сергія, змінює і підходи до безпеки. Раніше користувачів передусім закликали не розголошувати номер картки, CVV-код і PIN. Але дедалі частіше люди платять через Google Pay та інші цифрові гаманці, не вводячи карткові дані вручну.
За словами Мартинчука, проблема зміщується в іншу площину: шахраї намагаються не викрасти платіжні реквізити, а переконати людину самостійно переказати їм гроші.
Для цього використовують соціальну інженерію, фальшиві повідомлення та відчуття терміновості — так званий sense of urgency. Людину змушують повірити, що потрібно негайно виконати певну дію, і вона власноруч підтверджує переказ.
«Найбільша біда в тому, що злочини зараз відбуваються з певним, можна сказати, бажанням клієнта. Злочинці таким чином використовують штучний інтелект, що вони змушують жертву заплатити. Причому жертва робить це самовільно», — пояснив представник Visa.
Для фінансових установ це складніший сценарій, ніж звичайна крадіжка даних: клієнт сам натискає кнопку підтвердження. Тому системам захисту потрібно аналізувати не лише параметри транзакції, а й поведінку людини.
Мартинчук розповів про два інструменти, які Visa використовує для цього. Перший — FeatureSpace, продукт для поведінкової аналітики, який аналізує фінансову активність клієнта: які операції він зазвичай проводить, як користується картками та рахунками. Якщо нова транзакція нетипова для конкретної людини, система може її заблокувати або запустити додаткову перевірку. Наприклад, банк може зв’язатися з клієнтом і з’ясувати, чи справді він сам ініціював платіж та чи розуміє його призначення.
Другий інструмент — BioCatch. Він аналізує, як людина взаємодіє з банківським застосунком: якою рукою користується пристроєм, як натискає на екран, з якою швидкістю виконує дії та чи відповідає така поведінка її звичному патерну.
Такі сигнали можуть допомогти виявити ситуацію, коли користувач поводиться незвично — наприклад, через стрес або під впливом сторонньої людини.
Мартинчук наголосив, що технологічний захист не скасовує потреби у фінансовій та кібергігієні. Шахрайські сценарії змінюються, тому користувачам важливо критично ставитися до термінових повідомлень, не поспішати з переказами й перевіряти, кому саме вони надсилають гроші.
Philip Morris: цифрова інфраструктура для нової бізнес-моделі
Артем Конік, генеральний директор «Філіп Морріс Україна»
Артем Конік, генеральний директор «Філіп Морріс Україна», описує цифрову трансформацію компанії як наслідок змін у самому продукті та бізнес-моделі. Історично тютюнова індустрія була зосереджена на виробництві й дистрибуції: головним завданням було забезпечити наявність товару на полиці. Але компанія взяла курс на розвиток категорій за межами традиційних сигарет. Це, за словами Коніка, змінило і вимоги до сервісу.
Нові продукти мають електронні пристрої, які потрібнообслуговувати, ремонтувати та гарантійно підтримувати. Тобто компанії вже недостатньо просто доставити товар у торгову точку — потрібно вибудувати постійну комунікацію з людиною після покупки.
Конік порівняв масштаб такого стратегічного рішення з гіпотетичною заявою Apple про те, що через десять років компанія планує відмовитися від продажу iPhone як одного зі своїх основних продуктів. За його словами, саме настільки масштабною є трансформація для Philip Morris: майбутнє компанія бачить у категоріях за межами сигарет.
Для підтримки цієї моделі в Україні протягом останніх семи років фактично з нуля будували цифрову інфраструктуру. Конік навів показник у 2,8 млн звернень споживачів на рік. Це комунікація one-to-one, коли компанія взаємодіє з кожним клієнтом і може надавати йому необхідну інформацію та сервіс.
За словами керівника, цифрові системи також допомагають прогнозувати потреби споживачів: наприклад, розуміти, коли може знадобитися заміна пристрою або виникнути проблема з ним. Так компанія може не лише реагувати на звернення, а й завчасно готуватися до можливих запитів.
Окремий напрям — робота з роздрібними партнерами. Компанія створила цифрову екосистему та застосунок, через який підтримує зв’язок із понад 25–30 тисячами торгових точок. За словами Коніка, це дає змогу практично миттєво надсилати повідомлення, інформувати партнерів і надавати їм сервіс.
Важливість такої інфраструктури особливо помітна під час війни. Умови роботи торгової точки в Харківській області поблизу фронту й у Львові можуть суттєво відрізнятися, але цифрові канали дають змогу забезпечувати партнерам доступ до однакової комунікації та сервісів.
Ще один приклад — камери в окремих торгових точках, за допомогою яких компанія може дистанційно бачити стан вітрин і розуміти, на що потрібно звернути увагу. Раніше для цього представник мав фізично приїхати до магазину. Тепер частину питань можна виявляти й опрацьовувати віддалено. Таким чином цифровізація для Philip Morris — це не лише автоматизація внутрішніх процесів, а й інструмент управління всією взаємодією зі споживачами та торговими партнерами.
Чому цифровізація бізнесу починається також із державних процесів
Олександр Закусило, заступник міністра цифрової трансформації України
Олександр Закусило, заступник міністра цифрової трансформації України, нагадав, що Мінцифри працює одразу з трьома групами: громадянами, бізнесом і державою. І цифрові зміни потрібні в усіх трьох напрямах.
За його словами, технології дають змогу аналізувати процеси, знаходити неефективні етапи, автоматизувати рутинні операції або взагалі відмовлятися від тих, які більше не потрібні. Наприклад, замість паперових документів і ручного перенесення інформації державні системи можуть обмінюватися даними між собою.
«Завжди треба все рахувати. Якщо процес працює ідеально, можливо, він поживе якийсь час у папері. Але якщо ми говоримо про швидкість, про прийняття рішення, про необхідність бути інноваційними першими, ми не можемо ігнорувати ті виклики і ті зміни, які несе зміна технологічних підходів», — зазначив Закусило.
Серед конкретних проєктів, важливих для бізнесу, він назвав еАкциз. Запуск системи відбувався непросто, але за перші шість місяців пілотування Мінцифри отримало значний обсяг відгуків від компаній. Частина з них була критичною, однак ці зауваження опрацювали й використовують для вдосконалення системи.
Окремий виклик — малий роздрібний бізнес. Для невеликих торгових точок перехід на цифрові інструменти може бути складнішим, зокрема через необхідність відповідного обладнання. Закусило зазначив, що міністерство планує працювати над цим питанням разом із великим бізнесом і податковою службою, щоб допомогти підприємцям подолати технологічний бар'єр.
Ще один напрям — використання штучного інтелекту в судовій системі. Мінцифри хоче запропонувати допомогу в підготовці проєктів судових рішень за одним із типів порушень. Ідея полягає в тому, щоб автоматизувати частину типової роботи, зменшити навантаження на суддів і дати їм більше часу на складні справи. Закусило підкреслив, що в цьому процесі міністерство виступає консультантом, адже судова система є доволі консервативною сферою.
Водночас цифровізація держави потребує базової інфраструктури. Серед таких напрямів спікер назвав «Трембіту» — систему обміну даними між державними інформаційними системами, розвиток електронної ідентифікації та забезпечення надійної роботи державних реєстрів.
Окремо Закусило зупинився на вебдоступності — напрямі, який стосується не лише державних сайтів, а й комерційних сервісів та платформ. Йдеться про те, щоб цифровими послугами могли користуватися люди з різними порушеннями, зокрема зору.
За словами представника Мінцифри, п’ять років тому мінімальним вимогам вебдоступності відповідав лише один державний сайт. Тепер хороші показники мають 29 зі 100 сайтів, ще 50 — достатні. Міністерство готує законопроєкт, пов’язаний із впровадженням двох європейських директив у цій сфері, а також прагне закладати вимоги доступності вже на етапі проєктування цифрових продуктів.
Закусило також зауважив, що Україна в окремих напрямах цифровізації вже сама може ділитися досвідом із європейськими партнерами. Зокрема, це стосується державних сервісів і роботи в умовах війни.
Цифровізація — не змагання за кількістю AI-проєктів
Історії МХП, Visa та Philip Morris показують, що цифрова трансформація не має універсального сценарію. Для агробізнесу це можливість автоматизувати виробництво, точніше працювати з даними та швидко перебудовувати логістику. Для платіжної індустрії — спростити фінансові операції й навчитися розпізнавати нові види шахрайства. Для виробника — побудувати цифрову взаємодію зі споживачами та торговими партнерами.
Держава, зі свого боку, має створювати інфраструктуру, яка дозволить цим змінам масштабуватися: цифровізувати адміністративні процеси, забезпечувати обмін даними між системами та робити онлайн-сервіси доступними для всіх.
Водночас жоден із цих кейсів не доводить, що бізнесу потрібно впроваджувати AI заради самого AI. Навпаки, спікери наголошують на необхідності рахувати економічний ефект, перевіряти доцільність автоматизації та не боятися визнавати невдалі рішення.
«Середня вартість офлайн-послуги становить 1583 грн. У «Дії» — 242 гривні, у 6 разів менше». Федоров розповів, скільки мільярдів на рік дозволяє економити цифровізація
«Після останніх кібератак ми вжили безпрецедентних заходів». CDTO Мін’юсту — про кібербезпеку, ШІ, ІТ-фахівців на держслужбі та чому цифровізація не може бути paperless заради paperless
