Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді нацбезпеки, СБУ та нардепи з кінця березня 2024-го розробляють законопроєкт про посилення відповідальності за поширення російської пропаганди в медіа під час війни, пише Forbes з посиланням на керівника ЦПД Андрія Коваленка.
Центр протидії дезінформації (ЦПД) при Раді нацбезпеки, СБУ та нардепи з кінця березня 2024-го розробляють законопроєкт про посилення відповідальності за поширення російської пропаганди в медіа під час війни, пише Forbes з посиланням на керівника ЦПД Андрія Коваленка.
Він заявляє, що регулювати ворожу дезінформацію планують і в класичних ЗМІ, і в соцмережах.
Чіткі правила допоможуть швидше ухвалювати рішення про блокування ворожих ресурсів, говорить Коваленко. «Для YouTube чи TikTok це буде аргументом, чому в Україні потрібно заблокувати такі ресурси, як уже заблокований канал Діани Панченко», — каже він. Станом на 19 квітня заблоковано 200 YouTube-каналів та 24 акаунти у ТікТок.
Регулювання дезінформації та пропаганди торкнеться всіх: офіційно зареєстрованих ЗМІ, анонімних і публічних Telegram-каналів, інфлюенсерів у TikTok, YouTube, платформах Meta, X та Viber.
Законопроєкт передбачатиме посилення відповідальності за російську пропаганду та дезінформацію, розповів Forbes нардеп від «Голосу» Ярослав Юрчишин. Він разом зі «слугами» Микитою Потураєвим та Євгенією Кравчук також долучений до розробки нового документа.
«Нам цікаво дійти до людей і дізнатися, хто стоїть за певними інформаційними кампаніями та технологічними платформами», — говорить анонімно співрозмовник у СБУ, який не уповноважений коментувати питання публічно.
За «круглий стіл» ЦПД планує посадити власників Telegram-каналів. Ідеться про представників каналів, які не бояться показати обличчя та готові працювати «в білу», говорить Коваленко. «Деякі з мільйонників уже готові до дискусії», — каже він.
Також законопроєкт визначатиме, хто з держорганів уповноважений займатися комунікацією з технологічними платформами, каже співрозмовник в СБУ. «Нині цим займається не один орган: Мінцифри, СБУ, ЦПД при РНБО, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, — додає він. — Платформи просто не можуть зрозуміти, з ким комунікувати».
Ще один захід регулювання — прийняття в Україні європейського Digital Service Act, каже Юрчишин. Він передбачає низку вимог до соцмереж, зокрема щодо модерації контенту, прозорості, представництва тощо.
«Зараз законопроєкт перебуває на етапі «звіряння годинників», — каже Коваленко. ЦПД і СБУ працюють над створенням робочої групи для його написання. До процесу будуть долучати медійників, щоб це не виглядало як спроба контролю з боку держави, додає Коваленко.
У Верховній Раді вже є один законопроєкт, який передбачає регулювання соцмереж. Його 25 березня 2024-го зареєстрував депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький та ще 11 нардепів.
Ініціатива ЦПД і СБУ не конфліктуватиме з наявними законопроєктами, каже Юрчишин. Княжицький пропонує регулювати соціальні мережі і як наслідок зменшити присутність пропаганди в них, пояснює нардеп.
«А ЦПД і правоохоронні органи — посилити відповідальність за поширення російської пропаганди під час війни, посилити наявні та, ймовірно, створити нові механізми протидії», — каже він.
Частина юридичної бази законопроєкту щодо регулювання дезінформації в медіа вже прописана, заявляє Коваленко, відмовившись наразі розкривати подробиці публічно. «Є дуже багато практичного матеріалу та ефективні підходи, які вже використовуються й досить успішно», — додає Юрчишин.
Коли очікувати на регуляторку? «Навряд чи закінчимо цьогоріч», — каже Коваленко. Успішність ініціативи оцінювати рано, вважає Юрчишин. «До кінця року хочеться мати якісь рішення, — каже він. — Проте тут якість переважає над швидкістю».
