Інженери ГО «Всеукраїнська Федерація підтримки та розвитку БПЛА» створили чіп «Телепорт», який дає змогу ефективніше використовувати дрони Mavic в умовах фронту.
Інженери ГО «Всеукраїнська Федерація підтримки та розвитку БПЛА» створили чіп «Телепорт», який дає змогу ефективніше використовувати дрони Mavic в умовах фронту.
За способом дії, розповів dev.ua очільник організації Дмитро Гнап, чіп найбільше схожий на вже відомий пілотам чіп «канадка», який ставиться між модулем GPS та материнською платою дрона, підмінюючи реальні координати на зміщені.
«Головні „фішки“ — це антіспуфінг, безпека пілота, анонимізація і неможливість використання ворогом. А також, онлайн-оновлення, що дає змогу отримати найновіший функціонал на вже встановленому у дрон чіпі», — каже він.
«Телепорт», за словами Дмитра, — це більш сучасна технологія, яка завдяки просунутим алгоритмам антиспуфінгу дає можливість пілотам літати з включеним gps модулем. Таким чином, на відміну від інших технологій — дрон літає більш стабільно, це дозволяє краще виконувати бойові задачі.
Ще одна важлива функція чіпа, анонимізація — або зміщення реальних координат у вибрану країну телепортації. Ця функція також дозволяє підняти рівень сигналу передавача дрона, що покращує зв’язок на дальніх дистанціях.
І найголовніше, на думку розробників — це вбудована архітектура безпеки. «На відміну від інших чіпів, тільки пілот може контролювати спосіб телепортації, змінювати вектор телепортації, і ніхто, ані інсталятор і навіть виробник чіпа не має доступу до цих налаштувань», — каже Гнап.
«Не секрет, що „трофейні“ дрони, які захоплює ворог — можуть прилетіти до нас і завдати шкоди. Так і буває з „канадкою“, „монголкою“ та іншими застарілим технологіям. Але завдяки вбудованим алгоритмам активації чіпа „Телепорт“, ворог не може ані інсталювати чіп, ані скористатись „трофейними“ дронами з установленими чіпами. Саме це дозволяє вільно розповсюджувати та встановлювати чіпи „Телепорт“, на відміну від інших. Також, чіпи „Телепорт“ дуже просто інсталюються, для цього навіть не потрібні спеціальні навички», — пояснює він.
Гнап наголошує, що нині в чіп вбудована технологія онлайн-оновлення, тому якщо військові помічають новий спосіб впливу на дрони ворожими технічними засобами — програмісти оновлюють алгоритми протидії — і вже через лічені години всі пілоти за бажанням можуть підключити чіп до інтернету і оновити на останню версію.
Раніше треба було відправити дрон «Новою поштою» в майстерню. «Це займало день або два, потім черга, потім ще два дні доставки. Таким чином, треба було до 10 днів на встановлення чіпа. Наразі, військові встановлюють чіп „Телепорт“ самостійно, і займає це 30 хвилин вже з розборкою-зборкою дрона», — розповідає Дмитро.
Вартість розробки складно порахувати — це тисячі годин програмістів і інженерів, але більшість роботи було зроблено на волонтерських засадах.
Деякі технології, завдяки яким став можливим обхід систем внутрішньої безпеки DJI — були придбані за кордоном.
Наразі чіп виробляють декілька виробників. Ціна чіпа коливається залежно від ціни на валюту і комплектуючі, і наразі чіп коштує близько 2500 грн.
«Але випробовування військовими на нулі, на складних напрямках, показує що Mavic без Телепорту — то на один виліт», а завдяки чіпу дрони літають тижні й навіть місяці. Тобто вартість вильоту зменшується з $1500–3000, то $200–300. Відповідно, якщо взяти 100 мавіків на $300 000 без чіпу, вони зроблять 100–200 вильоті, а з чіпом таку кількість може зробити 10–15 мавіків за $30 000–50 000, ще й підвищуючи безпеку наших пілотів», — пояснюють розробники.
Чіп вже працює на перемогу. «Його розробили завдяки тісній співпраці з військовими. Починаючи з липня 2023 вже тисячі дронів з чіпом „Телепорт“ завдають збитків ворогу. Встановити чіп можна або у військових майстрів, або в цивільних майстернях, наприклад „Dronix“ у Львові чи „Dronecenter“ в різних містах України. Звичайно, можна встановити чіп самому. Допоможемо, навчимо», — каже Гнап.
Мета розробників — повертати дрони, які зазнали впливу ворожих РЕБ, та втратили зв’язок із пілотом. «Для цього ми експериментуємо з декількома інерційними системами, щоб навчити чіп орієнтуватися в просторі у разі повної втрати навігації GNSS. Якби держава підтримала розробку, на великих партіях можна було б суттєво знизити ціну виробництва», — каже він.
