Антоніна Воронкова із Харкова. Завдяки щасливому випадку вона з чоловіком-айтішником виїхала за день до початку війни з України. Тепер вони живуть біля моря та поступово адаптуються до місцевого життя.
Антоніна Воронкова із Харкова. Завдяки щасливому випадку вона з чоловіком-айтішником виїхала за день до початку війни з України. Тепер вони живуть біля моря та поступово адаптуються до місцевого життя.
Редакція dev.ua розпитала дівчину, наскільки важко обжитися в Туреччині з нуля. І вона дала кілька корисних та слушних рекомендацій. А також розповіла про ціни, працевлаштування, медицину та житло.
«Ми відлетіли 23 лютого о 15.45 із Харкова. Напевно, це був останній літак до Туреччини», — згадує дівчина.
У Харкові у пари залишилося все життя — квартира та дача. Залишились родичі.
«Сім’я у нас велика та родичів багато, частина виїхала, але деякі досі у Харкові та на західній (Україні — Ред.)», — розповідає Антоніна.
У Туреччину вона з чоловіком поїхала відпочивати та спробувати пожити та попрацювати віддалено. Її чоловік — IT-спеціаліст, співробітник продуктової компанії. Сама Антоніна також працює в онлайні. І тому така можливість у подружжя була.
Спочатку пара їхала на один місяць, але через війну залишиться в Туреччині на невизначений термін.
«Спочатку, коли ми приїхали, то зняли житло на 4 дні, на протязі цих 4-х днів ми знайшли варіант на місяць. Далі з'їжджатимемо в інше житло, яке орендували на 1,5 місяці (все це через сервіс AirBnB), а потім вже шукатимемо квартиру з довгостроковою орендою від 6 місяців і з оформленням ВНЖ», — зазначає дівчина.
Пара з Харкова зняла до Туреччини квартиру у новому комплексі Azura 1+1 (кімната студія з кухнею + спальня). Вона обходиться в $750. Додатково приблизно $100 треба буде доплатити за електрику та воду (електрика в Туреччині з 2022 року сильно подорожчала).
«Це класний комплекс, тут є спорт зал, сауна і навіть критий басейн», — розповідає Антоніна.
За словами дівчини, можна знайти житло значно простіше — від $550.
І це ціни на помісячну оренду, не довгострокову. Якщо знімати на 6-12 місяців, ціна буде ще нижчою.
Житло за вартістю оренди схоже на ціни в Україні у великих містах — Харкові, Львові, Києві.
«На довгий термін у Туреччині часто здають порожні квартири, вам треба самостійно купувати меблі, але не завжди, винятки бувають. Меблі в Туреччині дешевші, а ось техніка дорожча. Ми винаймали квартиру в Аланії, у Стамбулі ціни та умови квартир можуть бути іншими», — розповідає Антоніна.
За її словами, всі місцеві зараз кажуть, що ціни зростають. На це є кілька причин:
1) незабаром починається сезон і квартири біля моря з подобовою та помісячною орендою дорожчають;
2) зростає попит — росіян та українців може бути більше, ніж раніше.
Що радить Антоніна:
«Місцеві допомагають як туристам, але не як біженцям. Біженцям тут немає допомоги. Місцеві чуйні, всі підказують та показують, намагаються допомогти. Облаштуватися в Туреччині не складно, достатньо володіти гуглом, там вся інформація є, чи запитати щось у чатах чи групах», — зазначає Антоніна.
Як розповідає дівчина, є відчуття, що росіян тут зараз більше ніж українців. Вона з чоловіком перебуває у Махмутларі.
Росіян багато, але сутичок із ними мало.
«Тут багато молодих росіян, і вони проти війни. Деякі втекли вчасно з Росії, щоб їх не відправили на війну, всі вони ввічливі і навіть вибачаються і кажуть, що їм соромно. У нас навіть питав громадянин Росії, як стати українцем:) А ось категорія 50+ дивиться російські новини і, самі розумієте, ось із ними може вибухнути суперечка, але не більше», — розповідає харків’янка.
Сервіс — наприклад послуги масажу, шугарингу та інше — так само, як у Харкові, часто є російськомовні майстри.
«Мені навіть удалося знайти грумера! І ціна від Харкова не відрізняється», — наголошує дівчина.
Харчування — щось дорожче, а дешевше. Наприклад, м’ясо — курка та яловичина — стоять стільки же (хоча дивлячись, де купувати). А ось риба — у 2 рази дорожча.
«Свинина золота — ми знайшли якийсь балик за 1000 грн за кг…», — вигукує дівчина.
Овочі та фрукти, як вона розповідає, смачні та значно дешевші. Дуже хороші сири та за приємною ціною.
«Загалом у нас харчування за місяць обійшлося так само, як у Харкові», — наголошує на переселенці.
Щодо кафе — все дуже по-різному. Чим більш туристичне місце — тим дорожче (і далеко не факт, що смачно!).
«Але можна знайти і класні місця за доступною ціною. Наприклад, ми знайшли кафешку, де приблизно за 120 грн вам приносять таку порцію м’ясної страви, що навіть дорослому чоловікові це складно з'їсти. При цьому дуже смачно», — розповідає Антоніна.
Медицина — з «ВНЖ» вартість відвідування лікаря буде не дорожчою, ніж в Україні. Але це так люди кажуть.
«Лікарів тут не вистачає, хоча медицина дуже якісна. Тому, можливо, прийому доведеться чекати довго», — уточнює дівчина.
Як розповідає Антоніна, із цим складно. Самим туркам роботи не вистачає. І зарплати дуже маленькі. Жити в Туреччині можна тим, хто може забезпечити себе онлайн.
Якщо не IT — можна піти нянечкою, нелегально, або в сім’ю прибирати.
«Можна в готель піти працювати (зараз починається сезон). Але цих варіантів мало», — уточнює Антоніна.
Можна відкрити свою справу, наприклад, якщо ви майстер депіляції, — почати це робити в Туреччині.
«Як це все оформляти — не в курсі. Але знаю, що люди це роблять. Приїжджих достатньо, і воно ймовірніше зростатиме. Отже, клієнти будуть», — резюмує дівчина.
