Начальник штабу бригади «Хартія» Максим Голубок та командир полку безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко розповіли, за рахунок яких технічних новацій та рішень їх підрозділи знижують вартість знищення живої сили супротивника.
Начальник штабу бригади «Хартія» Максим Голубок та командир полку безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко розповіли, за рахунок яких технічних новацій та рішень їх підрозділи знижують вартість знищення живої сили супротивника.
«На знищення одного російського піхотинця у середньому йде до $5000. Але ми повинні максимально зменшити цю суму. Прийти до того, щоб смерть росіянина коштувала нам $100. Тоді ми будемо суперефективними», — зазначив Максим Голубок у коментарі Forbes.
Зі слів Максима Голубка, аби офіцери й сержанти «Хартії» знали, як воювати ефективно, їх навчають рахувати гроші — і вони знають, скільки коштує один боєприпас, FPV‐дрон чи інший ударний безпілотник.
Попри все, найдорожчим компонентом підрозділу, як каже Голубок, є люди.
«Безпілотник сам не літає. Аби він влучив у ціль із першого разу, ним повинен керувати досвідчений пілот. Я це називаю one shot, one kill. До витрат на навчання ще додайте постійний upskilling», — пояснює він.
Максим Голубок уточнив, що «Хартія» витрачає на день близько $1 млн, і у ці витрати входять пальне, грошове забезпечення бійців, боєприпаси та харчування, а джерелом коштів є державне забезпечення та допомога від бізнесу.
У свою чергу, Юрій Федоренко зазначив, що мегаефективними стають ті підрозділи, які «прокачують» свою аерокомпоненту.
«Візьміть „Птахів Мадяра“. Вони виросли із підрозділу тероборони до бригади. Свого часу їх атакували буквально всім, чим тільки можна собі уявити. Опанувавши безпілотники, вони почали помічати ворога на підступах до власних позицій і знищувати його ще до того, як він пробереться вглиб. Шлях „Ахіллеса“ схожий. Безпілотники забезпечують нам живучість нашого основного капіталу — особового складу», — пояснив він.
Як каже Федоренко, побудова одного безпілотного полку вартує орієнтовно 10 млрд грн. «Це норма забезпечення, тобто той комплект — форма, засоби індивідуального захисту, автівки, РЕБ‐системи, дрони, аптечки, — який стовідсотково має бути у полку», — уточнив командир.
Водночас, сума видатків на засоби БПЛА, а саме розвідувальні, ударні «крила», FPV‐дрони, важкі бомбери та Mavic, з його слів, становить десь 1 млрд грн на місяць.
«Якщо порівнювати, то $1, витрачений нами, еквівалентний $15, витраченим росіянами», — припустив він.
Що стосується навчання військових, то Федоренко зазначив, що для того, щоб пілот навчився гарно управляти дроном, йому потрібно зробити мінімум 100 вильотів.
«100 FPV‐дронів — це 2 млн грн. До цієї суми ще слід додати непрямі витрати. У результаті виходить цифра 5 млн грн… 40% своїх людей ми готуємо у навчальних центрах. 60% — власними силами. На симулятори, монітори, програмне забезпечення та інше витратили десь 4 млн грн, на місяць на навчання йде 2,5 млн грн», — поділився він інформацією.
Як писав dev.ua, очільник 7 корпусу Десантно-штурмових військ ЗСУ полковник Євген Ласійчук розповів, як роботизовані комплекси допомагають штурмовикам у боях і повідомив, що браку особового складу штурмовиків нині немає.
