Тестувальниця Ірина Горобцова перебуває на стадії етапування в московське СІЗО, де розглядатимуть її апеляцію, рідні повністю втратили з нею зв’язок.
Тестувальниця Ірина Горобцова перебуває на стадії етапування в московське СІЗО, де розглядатимуть її апеляцію, рідні повністю втратили з нею зв’язок.
DOU опублікувало продовження історії полону української тестувальниці DataArt та активістки Ірини Горобцової. Жінку затримали росіяни за вигаданими звинуваченнями, ніби вона була коригувальницею ЗСУ. 15 липня 2024 року Ірину незаконно засудили до 10,5 років колонії суворого режиму.
Після арешту жінки з нею зник будь-який зв’язок і лише за допомогою правоохоронних організацій вдалося дізнатися, що вона перебувала в Сімферополі під вартою. Горобцову два роки утримували незаконно, аж поки її не «зламали» підписати провину в нібито незаконному перетині кордоні. Відтоді проти жінки відкрили кримінальну справу і вона змогла хоч якось комунікувати із зовнішнім світом.
У лютому цього року Ірина Горобцова написала листа до української влади із закликом повернути всіх цивільних українок з російського полону. Цей лист передала DOU колега і близька подруга Ірини, Катерина Золотухина.
Президенту України — Головнокомандувачу Збройних Сил України
Голові Управління розвідки
Міністерства оборони України
Міністру реінтеграції України
Уповноваженому з прав людини в Україні
Я, Горобцова Ірина Володимирівна, 13.05.1985 року народження, перебуваю в російському полоні з 13.05.2022. Сьогодні я беру на себе відповідальність і публічно звертаюся до своєї Батьківщини від імені полоненого українського жіноцтва. Свого часу кожна з нас із готовністю відгукнулася на запит про допомогу від нашої країни, через що ми опинилися під вартою в російській федерації. Тепер ми самі потребуємо допомоги. Саме тому я звертаюся до осіб, уповноважених українським народом на захист інтересів кожного громадянина і громадянки нашої держави. Ми благаємо провести цивільний обмін і додати до нього всіх громадянок України, що перебувають у російській неволі. Це наш сигнал SOS, і ми хочемо бути почутими, адже ми занадто довго чекали можливості звернути увагу на нас і нашу біду. Звільніть українських жінок і поверніть їх додому! Україно, ненько, допоможи, врятуй нас!
Твої вірні доньки
У своїх листах Ірина розповідала про жахливі звірства щодо інших українок, яких викрала росія, — деякі з них уже мертві. Тетяну Мудренко жорстоко зґвалтували та вбили в Скадовську Херсонської області. Тетяну Плачкову закатували до смерті в Мелітополі. Після жорстокого поводження росіян Наталя Рибальченко наклала на себе руки через повішення в СІЗО селища Приазовське Запорізької області.
Ірина Горобцова страждає на аневризму головного мозку, але російські лікарі відмовляються поставити їй діагноз і «лікують» анальгіном. Через брак сну та нервове перенапруження Ірина страждає на сильні мігрені. Рідні пробували передавати необхідні ліки посилкою, однак через відсутність рецепта вони не дісталися полоненої. Одного разу в Ірини виник сильний біль у серці, але ніхто з персоналу в’язниці не відгукнувся на заклики про допомогу жінці, врятували Ірину співкамерниці.
Коли Ірина подала апеляцію, щоб справа набула розголосу, розпочався період її етапування до Москви, де мали б заслухати апеляцію 12 березня цього року. Однак, розгляд перенесли на 31 березня. Сім’я та близькі тепер не знають, що з пані Іриною. «Ми вже мали налагоджений процес, коли могли нарешті надсилати Ірі листи, передавати посилки. Але зараз усе припинилося. Ми не знаємо, скільки триватиме етапування, — настала абсолютна невідомість», — розповіла Катерина.
Батьки Ірини сподіваються, що їхню доньку повернуть назад до Сімферополя, щоб відновити зв’язок.
Міжнародний комітет Червоного Хреста на 6 березня 2025 року все ще не підтвердив факт незаконного утримання Ірини Горобцової в росії. Це при тому, що російська сторона публікувала відео з судового процесу та заявляла про судове засідання щодо неї. Представники МКЧХ пояснюють, що росія не надає їм жодної інформації та не дозволяє доступ до обвинувачених чи засуджених. Офіційні документи, які є в родичів, а також відповіді ФСБ, вони не враховують, оскільки розглядають лише результати власних запитів до російських органів.
Правозахисники, хоча і критикують діяльність таких організацій, як МКЧХ та ООН, все ж наголошують на важливості звернень до них.
Станом на грудень 2024 року, понад 16 000 цивільних громадян України наразі перебувають у російському полоні. З них вдалося звільнити лише 168 осіб. Серед них айтівець Іван Козлов, якого засудили до 11 років позбавлення волі.
