Українська компанія Stetman, яка спеціалізується на виробництві супутникових терміналів, працює над трьома проєктами під брендом UASAT, які мають стати альтернативою супутниковому інтернету Starlink Ілона Маска.
Українська компанія Stetman, яка спеціалізується на виробництві супутникових терміналів, працює над трьома проєктами під брендом UASAT, які мають стати альтернативою супутниковому інтернету Starlink Ілона Маска.
Про це йдеться в матеріалі видання Mind, яке поспілкувалося з CEO Stetman Дмитром Стеценком.
«Ідеться не лише про створення сумісної інфраструктури, а й про розробку власного обладнання, здатного покривати актуальні запити ринку», — зазначив він.
Stetman розвиває одразу кілька напрямів UASAT різного масштабу, як альтернативу Starlink.
UASAT GEO 74 пропонує супутникові термінали, адаптовані до польових умов із захистом від РЕБ, і вироблені в Україні. Вони працюють на базі на базі геостаціонарного супутника Jupiter 3 від Maxar Technologies. В Україні В Україні термінали UASAT GEO 74 мають надавати швидкість 5 Мбіт/с вивантаження, 100 Мбіт/с на завантаження проти 20/200 у Starlink.
Військова UASAT GEO коштуватиме 63 000–86 000 грн із ПДВ. Абонплата — 3000–7000 грн із ПДВ.
За словами Стеценка, цей проєкт не є безпосереднім конкурентом багатомільярдному Starlink, але він «відповідає на реальні запити та обмеження, які зараз існують в Україні».
UASAT GEO Blade — це термінали для рухомих об'єктів, які встановлюються на техніці, автотранспорті, у командно-штабних пунктах тощо.
«Рішення базується на декількох геостаціонарних супутниках і дозволяє гнучке перемикання між провайдерами супутникового зв’язку. Цей проєкт значно складніший технічно, тож орієнтовний строк реалізації — 6–9 місяців. Його цільова ніша ближча до Starlink», — розповів Дмитро Стеценко.
У цьому проєкті Stetman співпрацює зі шведською компанією Requtech, з якою підписала угоду про ліцензійне серійне виробництво передових супутникових терміналів у квітні 2025 року. Стеценко розповідав dev.ua, що угода не фіксує конкретний обсяг виробництва — це ліцензія. За оптимістичним сценарієм, через 6 місяців українська компанія планує запустити виробництво потужністю від 2000 до 10000 терміналів на місяць, сплачуючи Requtech ліцензійний платіж за кожен виріб.
UASAT LEO передбачає створення суверенного угруповання супутників на низькій орбіті.
«Це наймасштабніший і найамбітніший наш проєкт — створення незалежної національної супутникової мережі на базі LEO-супутників. Йдеться про 60 супутників, які забезпечать широкосмугове підключення на всій території України та за її межами», — зазначив Дмитро Стеценко.
За його словами, проєкт передбачає виведення власних супутників за допомогою компаній Eutelsat та OneWeb і оцінюється в $634 млн. Він не має на меті конкурувати зі світовими компаніями й створюється перш за все, щоб забезпечити Сили оборони необхідною інфраструктурою.
Нагадаємо, що сузір’я Starlink SpaceX наразі налічує понад 7000 супутників на низькій орбіті, перший з яких було запущено у 2019 році. Проте, після контроверсійних заяв від власника SpaceX Ілона Маска та натяків на відключення Starlink в Україні, багато країн почали сумніватися в надійності послуг компанії, і розпочали шукати альтернативи.
