💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉
Олексій ДзюбаІсторії
15 жовтня 2022, 11:55
2022-10-15
«Усе починалося з 5 конструкторів та 1 ноутбука». Репортаж з івано-франківського робоклубу, де дітей із 5 років навчають IT
RoboclubIF — резиденти Івано-Франківського інноваційного центру «Промприлад.Реновація». Це місце, де діти від 5 років вивчають основи IT, програмування та робототехніки. Наш журналіст завітав в гості до технологічного клубу та поспілкувався з його керівницями — Іриною Молінською та Оленою Манів-Головецькою. Ще раз публікуємо текст від 14 жовтня, в якому розповідаємо та показуємо, чим живе сьогодні робоцентр.
RoboclubIF — резиденти Івано-Франківського інноваційного центру «Промприлад.Реновація». Це місце, де діти від 5 років вивчають основи IT, програмування та робототехніки. Наш журналіст завітав в гості до технологічного клубу та поспілкувався з його керівницями — Іриною Молінською та Оленою Манів-Головецькою. Ще раз публікуємо текст від 14 жовтня, в якому розповідаємо та показуємо, чим живе сьогодні робоцентр.
Як виник робоклуб
«Освітньому простору RoboclubIF понад 6 років. Ідея його створення з’явилася у 2014 році — тоді зі сходу до нас в регіон переїхало багато дітей. Разом із ними переїхали активні люди, які почали міркувати над тим, як корисно зайняти та водночас адаптувати в місцеве середовище дітей. Так виникла ідея створення клубу роботехніки», — починає розповідь Олена Манів-Головецька, юристка за освітою, яка працювала за спеціальністю, але вирішила змінити її на сферу неформальної освіти.
Фото — Олена Манів-Головецька (зліва) та Ірина Молінська (зправа)
Її колега, Ірина Молінська, має інженерну освіту і досвід роботи координатором місцевого IT-кластера. Дівчата розвивають соціальне підприємництво також з позиції материнства, оскільки виховують власних синів і на практиці знають, що потрібно сучасним підліткам.
«Ідею створення робоклубу координував Сергій Никоноров разом з командою однодумців. „Хрещеним батьком“ простору є неймовірно творчий та завзятий чоловік — Іван Шихат-Саркісов. Про цих чоловіків та величезну команду, яка стоїть за створенням ідеї, можна розповідати вічність», — каже Ірина.
Спочатку клуб працював винятково на волонтерських засадах. А місця шукали скрізь, де могли: в школах, бібліотеках, хабах. «Усе починалося з 5 конструкторів, 1 ноутбуку та великої кількості волонтерів», — згадує Олена.
Фото — Журналіст dev.ua в гостях в RoboclubIF
Учнів ставало все більше, тому виникла ідея знайти стаціонарне приміщення, облаштувати зручні навчальні класи та збільшити кількість техніки. У 2018–2019 роках робоклуб перетворився з волонтерства на соціальне підприємництво.
«За роки існування у нас з’явилось чимало напрацювань, методик та авторських унікальних курсів. Збільшився колектив. Сьогодні RoboClubIF — це унікальний простір початкової ІТ освіти для дітей та підлітків. Також, наш клуб працює як відкрите середовище, де можуть себе реалізувати креативні дорослі люди, які завжди мріяли проявити себе у роботі з дітьми», — каже Олена.
«Зазвичай під час підготовки до нового навчального року, RoboclubIF мав 80% учнів з попередніх років і 20% — нових. Цього року, зважаючи на масові переїзди тисяч сімей по усій країні та за її межі, ми починали свою діяльність, так би мовити — „наново“. Тому цього року 30% — це наші попередні учні, а 70% — нам потрібно було знайти», — розповідає Ірина.
Фото — RoboclubIF під час проведення першого уроку по проєкту «Kids DO» для дітей з проблемами слуху
За понад 6 років роботи через всі курси клубу пройшло понад 1000 дітей. Минулого року RoboclubIF мав близько 250 учнів: 120 навчалися безпосередньо на території «Промприладу», де розташований клуб, інших навчали, організовуючи виїзні заняття за домовленістю з приватними освітніми закладами міста. Найстаршим випускникам клубу сьогодні 15 років.
IT-освіта для дітей
Основна ціль і цінність RoboclubIF — це рівний доступ до IT-освіти для всіх дітей. Крім цього в клубі займаються створенням безпечних умов та розширенням освітніх меж Івано-Франківська.
Сьогодні клуб має 5-річну базову програму по робототехніці та програмуванню для дітей від 5 до 12 років. Для навчання використовують конструктори різного рівня складності. Але цим віком навчання в клубі не обмежуються.
Чому беруть дітей саме з 5 років? В клубі пояснюють це тим, що програмування — історія про причинно-наслідкові зв’язки. Тому до 5 років дитині складно пояснити, як працює така сфера. До того ж, для дітей, молодших 5 років, практично немає конструкторів, додає Ірина.
Фото — Робот-динозавр
Для навчання використовують інтуїтивно-зрозумілі для дітей блокові візуальні середовища програмування: чим далі, тим більше блоків з’являється. Таким чином причинно-наслідкові зв’язки ускладнюються та розгалужуються відповідно до умов, які обирає учень, створюючи програму.
«Для дітей трохи старшого віку у нас є курси 2D-анімації. На цьому курсі діти знайомляться з історією світової та української анімації, працюють над сюжетом та сценою, вивчають 12 основних принципів анімації та створюють власні анімаційні продукти у форматі Gif. Це справжній веселий живий малюночок–GIF-ка, якою можна ділитись», — пояснює Олена.
Уроки побудовані таким чином, щоб дитина змогла вдома продовжити створення власного продукту.
Ще один важливий курс стосується 3D-друку. «З 12 років діти знайомляться і вчаться користуватися 3D-принтером. Спочатку вивчають моделювання і за рік навчання друкують створені ними моделі», — каже Олена Манів-Головецька.
Фото — Одне з робочих місць в RoboclubIF
Діти навчаються роблячи та роблячи навчаються, кажуть в RoboClubIF. «Навчання відбувається в ігровій формі, іноді діти навіть не розуміють, що ось так непомітно багато чого вивчили», — розповідає Ірина.
Крім практичної цілі, юні айтішники дізнаються багато нового про світ навколо себе. «У календарному плані навчання маємо, наприклад, конструкцію дельфіна. Складаючи та програмуючи яку, діти вивчають ехолокацію, життя ссавців тощо», — пояснює Олена.
«Що нас відрізняє від інших клубів, так це акцент на soft skills. Кожна дитина знає свого партнера і розуміє, що її успіх залежить в тому числі і від злагодженої роботи з іншими», — каже Ірина.
Фото — Заняття з робототехніки
Інша важлива умова розвитку — не сварити за помилки. «У нас є спеціальна наліпка — Bug Hunter, тобто мисливець за помилками, вона означає: «Ти крутий, якщо допустив помилку, знайшов її та виправив», — додає Ірина.
«Непомітно для дітей, використовуємо Project Management. У нас є адаптовані kanban-дошки, які ми запозичили в Toyota. Під час уроку обираємо Scrum-майстра і діти розуміють, чому завдання легше зробити, якщо поділити його на частини», — розповідає Олена.
Хто викладає юним айтішникам
Щодо викладачів в клубі, то спочатку ними були вчителі інформатики, фізики та математики. Згодом виявилося, що таким спеціалістам з державної системи освіти важко знаходити підхід в більш невимушеній та творчій атмосфері. З клубом залишились тільки ті, хто розширює свої погляди на освіту та готовий до постійного впровадження чогось нового.
«Ми зрозуміли, що курси для наймолодших гарно викладають мами, які мають технічну освіту чи бекграунд, адже цим учням потрібен напів вчитель напів мама, у такій атмосфері їм найлегше сприймати нові знання», — пояснює Ірина.
Фото — Діти працюють над зоотропом
Клуб мав курс програмування, де діти створювали мобільний додаток. Працювала модульна система: створювали дизайн — потім програмування — маркетинг. Наприкінці з IT-компанії приходила HR, яка розповідала про роботу в команді та Project Management.
«Викладач кожного з модулів був айтішником. Це було до пандемії та повномасштабної війни в Україні, тому в IT-спеціалістів було дещо більше вільного часу і вони розділяли його з дітьми», — каже Ірина.
В клубі організовували різні курси для дітей, серед них — Java, Python, Unity. Але сьогодні стало важче знайти айтішника, який би міг повноцінно викладати. Тому поки що RoboclubIF з курсів для старших дітей зосередився на 2D-анімації та 3D друку.
Фото — Заняття з 2D-анімації
«У нас є викладачі з різних сфер — вчителі, журналісти, менеджери. Головне, щоб людині подобалося працювати з дітьми і вона швидко вивчила методологію викладання. Ось Олена — юристка. При цьому вона самостійно освоїла та розробила курс з 2D-анімації та створила спеціальні зошити з курсів робототехніки для дітей», — розповідає Ірина.
З року в рік пул викладачів змінюється, але кожний з них має творчий підхід та бажання навчати дітей, ділитися з ними своїм досвідом, це місія вчителів, кажуть засновниці.
«А ще у нас є символ — Дрендель-робот, який зображений на лого. Таку ж назву мали вигадані у робоклубі бали за успішність», — кажуть Ірина та Олена.
Фото — На екрані зображений той самий Дрендель-робот
Які ще є проєкти
Один з найбільших цьогорічних проєктів клубу створений для дітей, які змушені були тікати від повномасштабної війни. Засновниці кажуть, що у Франківську є діти-ВПО (внутрішньо переміщені особи — ред.) практично з кожного регіону України: Харківщина, Запоріжжя, Маріуполь, Миколаїв, Київ, Одеса та інші.
Проєкт стосується вивчення прикладної фізики та математики через призму створення своїми руками інженерних конструкцій з підручних матеріалів. Він є частиною великого проєкту «ФранКоло».
«Діти вивчали різні закони фізики на практиці. Вони познайомились з поняттями підіймальна сила, кінетична та потенціальна енергія, вивчали силу пружності та види деформації, основи аеродинаміки та реактивного руху», — розповідає Олена.
Фото — Створений робот на моторчику з ногами фломастерами в рамках проєкту «ФранКоло»
Впродовж одного з дослідів виготовили зоотроп — пристрій для створення ілюзії руху від швидкої послідовної зміни статичних зображень. До того ж, наприклад, дізнались, що таке тиск та принцип роботи гідравліки, збирали електричне коло та розбирались з паралельним способом з’єднання та напрямом струму.
Також з важливих проєктів цьогоріч — «Освітній HUB у RoboclubIF». По суті — це безплатне репетиторство, а також можливість дистанційного навчання за потреби.
Фото — Заняття «Підліткового клубу» для внутрішньо переселених підлітків
До проєкту запрошені спеціалісти, які допоможуть підтягнути українську мову, пояснити складну тему з фізики, математики чи інформатики, проявити свої ораторські здібності та знання у дискусійному клубі в межах курсу для старшокласників з основ громадянської освіти, дізнатися основи кібербезпеки чи загалом знайти дитині нове коло спілкування — ось що можна отримати завдяки програмі.
Фото — Машина на повітряній тязі
Впродовж канікул клуб працює у форматі денних таборів. Під час них до вивчення IT додаються творчі заняття та фізичні активності.
«Зараз діти мають вибіркову пам’ять, їм важко зосередитися, це все наслідки війни, і усім, хто зараз працює з дітьми та підлітками, потрібно на це зважати та під це адаптуватись. Ми, наприклад, пропонуємо їм мейкерство, щоб дитина щось робила своїми руками й так наново розвивала здатність до концентрації», — пояснює Ірина.
Засновниці розповідають про реалізацію проєкту для дітей з порушеннями слуху.
«Якось у колі дружніх посиденьок ми почали обговорювати інклюзивну освіту та взагалі можливості та доступ дітей з особливими освітніми потребами до позашкільної освіти, гуртків. Моя близька подруга сама з сім’ї глухонімих, саме вона розповіла мені про відсутність гуртків для таких діток. Обговоривши проблему з командою, ми зрозуміли, що саме початкова ІТ освіта, базові навички програмування та робототехніки, можуть стати хорошою відправною точкою при виборі майбутньої професії для дітей з порушеннями слуху. Так з’явилася ідея адаптувати для них наші курси», — каже Олена.
Фото — Заняття дітей по проєкту «Kids DO»
Впродовж декількох місяців, враховуючи поради спеціалістів, ми адаптовували програми та навчали викладачів, які володіли мовою жестів, робототехніці та програмуванню. На наші курси, ми покликали діток з різним ступенем порушення слуху, від 7 до 13 років. Деякі з них спілкувались тільки мовою жестів.
«У цілому протягом 2019–2021 року до занять з основ програмування та робототехніки вдалось залучити 24 дітей. Ми практикуємо парне викладання для дітей. Цей курс не став виключенням. Один з менторів був повністю нечуючий та спілкувався тільки мовою жестів. Другий був чуючий і також знав мову жестів. За кілька місяців до цього вони освоїли курс», — розповідає Олена.
Цей неймовірний проєкт ми реалізовували за підтримки грантової програми від Urban Space 100. Результати проєкту перевищили очікування, адже нам вдалось не тільки створити освітній продукт, але об’єднати навколо себе небайдужих людей, які спільними зусиллями допомагають розширювати освітні межі нашого міста та області для дітей з особливими освітніми потребами, кажуть Ірина й Олена.
Фото — Заняття з робототехніки
«Ми глибоко переконані, що своєю діяльністю підвищуємо увагу громади міста до прав кожної дитини на вільний доступ до позашкільної освіти, а також точно знаємо, що IT-освіта для дітей з особливими освітніми потребами — це дуже перспективна сфера, вони можуть реалізуватися в ній як круті спеціалісти», — додає Олена.
Якщо загалом говорити про роботу з дітьми, то найважче працювати з тими, кому виповнилося 13 років, кажуть засновниці клубу. В цей період діти «закриваються» від світу і багато речей сприймають «в штики». Тут на допомогу приходить особистий досвід Ірини та Олени як мам.
«Всі діти хочуть уваги, але по різному. Тому з кожним виявляємо його потребу через уже перевірений спосіб — спілкування. Ми, на відміну від класичної школи, працюємо з ними на рівні. При цьому діти розуміють межі дозволеного та знають, хто старший», — розповідає Олена.
Фото — Разом із засновницями RoboclubIF
Таким чином в клубі розвивають неформальну, альтернативну, сучасну та практичну освіту.
«Ми — освітній стартап, який вірить, що освічені люди створюють навколишній світ. Усе, що існує — колись було мрією. Тому вперед до мрій», — підсумовують засновниці Франківського робоклубу.
«EPAM Франківська на своїй мапі не бачив. Приїжджали тричі, і врешті попросили площу під офіс на «Промприладі». Велике інтерв’ю з засновником проєкту «Промприлад.Реновація» Юрієм Филюком
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Професії у геймдеві. Хто такий левел-дизайнер і як ним стати?
Ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену професіям у геймдеві. Тема нового матеріалу в ній — левел-дизайн. Його вважають підвидом геймдизайну, але все-таки практично кожна студія хоче окрему людину на позицію левел-дизайнера. Адже у цій спеціальності вистачає своїх нюансів та особливостей.
Розібратися з ними всіма нам допоміг досвідчений левел-дизайнер зі студії Fractured Byte Дмитро Нестеренко. Також він веде свій блог Game Designer Notes про геймдизайн в цілому, в якому розбирає багато цікавих нюансів розробки ігор.
