Учені з Університету Аризони разом із міжнародними колегами заявили про прорив у мікроелектроніці — їм вдалося створити транзистор, який працює на швидкості понад 1 петагерц. Це в понад мільйон разів швидше, ніж сучасні кремнієві процесори, і може відкрити нову еру світлових комп’ютерів.
Учені з Університету Аризони разом із міжнародними колегами заявили про прорив у мікроелектроніці — їм вдалося створити транзистор, який працює на швидкості понад 1 петагерц. Це в понад мільйон разів швидше, ніж сучасні кремнієві процесори, і може відкрити нову еру світлових комп’ютерів.
Новий транзистор створено на основі графену — надтонкого, лише в один атом, шару вуглецю. Про це повідомляє Techspot із посиланням на дослідження з журналу Nature Communications. Вчені використали лазерні імпульси тривалістю 638 аттосекунд (1 аттосекунда = 10⁻¹⁸ секунди), щоб запустити в матеріалі так зване квантове тунелювання — явище, при якому електрони фактично «проникають крізь» бар’єри без фізичного проходження через них.
За словами одного з керівників проєкту, професора Мухаммеда Хассана, цю технологію вже вдалося реалізувати на звичайному графеновому фототранзисторі, який модифікували шаром кремнію.
Після впливу надкоротких лазерних імпульсів команда спостерігала несиметричну реакцію струму — замість того щоб скасовувати одне одного, як це зазвичай відбувається в графені, вони генерували реальний сигнал. Це і стало основою першого у світі «петагерцового квантового транзистора».
На відміну від багатьох лабораторних експериментів, ця розробка працює не в стерильних умовах вакууму, а за кімнатної температури. Це відкриває шлях до практичного використання таких транзисторів у майбутніх пристроях.
Хассан вважає, що подібна швидкість обробки сигналів може здійснити революцію в ШІ, квантових обчисленнях, космічних технологіях, фармацевтиці та хімії.
Університет Аризони вже працює з Tech Launch Arizona над патентуванням і комерціалізацією технології. Наступна ціль команди — створення версії транзистора, що працює зі стандартним електричним сигналом, а не лише під впливом лазера.
Нагадаємо, раніше ми писали про американського сенатора-республіканця Тома Коттона. Він вніс законопроєкт, що передбачає відстеження місцезнаходження на чипах штучного інтелекту, щоб обмежити доступ Китаю до цієї продукції.
