В Україні бум на оптичний інтернет. Його підключають як приватні абоненти, так і бізнеси. Ось великий гайд про його різновиди та переваги (плюс, відгуки бізнесменів)

Що таке оптичний інтернет

Оптичний інтернет надається на базі технології PON (або ж її різновид GPON). Це розшифровується як Passive Optical Network — Пасивна оптична мережа. Чому пасивна? Тому що технологія дозволяє без додаткових комутаторів у будинках доставляти інтернет від вузлів провайдерів до користувача. 

Навіть якщо той вузол розміщений на відстані декількох кілометрів — до 5 і більше — сигнал дійде до отримувача на великій швидкості. Літера G у назві технології означає «гігабітний».

Якщо вузол провайдера зарезервований альтернативним джерелом електрики, і на боці абонента також є безперебійні джерела, здатні заживити ONU (модем, який конвертує оптичний кабель у «виту пару», яка й під'єднується до більшості пристроїв) та, якщо потрібно, роутер, то інтернет не зникатиме під час блекаутів. 

Тут важливо підкреслити, що навіть при стабільній електриці, PON дозволяє зберегти робочий інтернет від раптових відключень світла (наприклад, у будинку під час ремонту або ж під час негоди у сільській місцевості). 

Ось картинка для кращого розуміння. На ній зображено 4 види підключення будинків до інтернету. 

Наш варіант — на самому верху. Він позначений як FTTH — Fiber to the home. Тобто коли оптика заходить безпосередньо до домоволодіння (чи офісу) абонента. 

Таким чином, оптичний інтернет перетворився за останні роки на справжню гарантію безперервності роботи, в різних непередбачуваних умовах, зокрема, для бізнесу. І бізнесмени відреагували на це відповідним чином. 

Бум на підключення

Незважаючи на військові дії та економічний спад в Україні, у 2023 році українці продовжили активно підключатись до оптичного інтернету. Це призвело до помітного зростання українського ринку інтернет доступу. За даними НКЕК, кількість абонентів виросла торік з 860 000 до 8,6 млн. І переважна більшість клієнтів — 7,1 млн — використовують оптичні технології в тому або іншому вигляді.

Оптичний кабель доходить до багатоквартирного будинку або ж квартального вузла зв’язку (FTTx) у 3,77 млн українців. І безпосередньо в помешканні (xPON) оптоволоконний кабель вже є у 3,33 млн українців. Причому останній спосіб підключення зростав найактивніше — на 18% за рік. 

«Збільшення частки використання технології xPON викликане технологічним потенціалом гігабітної швидкості доступу та пов’язане з випадками відсутності стабільного електроживлення у зв’язку з руйнуванням об’єктів енергетичної інфраструктури внаслідок ракетних обстрілів», — коментують у НКЕК. 

Як розповів генеральний директор компанії «Укртелеком» Юрій Курмаз в інтерв’ю «Інтерфакс Україна», торік оператор спостерігав стабільне зростання абонентської бази оптичного інтернету на базі технології GPON. 

У масовому сегменті кількість підключень нових абонентів до оптичної мережі зросла майже на 10%, у бізнес-сегменті — на 32%.

Але Укртелеком не тільки отримував дохід від ажіотажу навколо GPON, а й активно вкладав у розбудову нової оптичної мережі. За два роки війни компанія побудувала майже 11 000 км оптичних ліній.  Що забезпечило доступ до нової технології сотням тисяч домогосподарств у всіх областях країни.

Населені пункти, в яких «Укртелеком» розбудовує волоконно-оптичні мережі, отримують можливість доступу до інтернету на швидкості до 1 Гбіт/с. Як свідчить статистика НКЕК, в Україні вже нараховується приблизно 240 000 абонентів, які мають підключення на швидкості гігабіт та навіть більше.

І взагалі-то, швидкість надання послуги інтернет в Україні стабільно збільшується саме через те, що основна маса абонентів вже отримує послугу на базі оптичного кабелю.

Так, дані НКЕК свідчать про те, що 52,6% всіх інтернет абонентів в Україні отримують послугу на швидкості від 30 Мбіт/с до 100 Мбіт/с. А на другому місці (35,5%) — абоненти, які мають у себе вдома або на підприємстві підключення зі швидкості від 100 Мбіт/с до 1 Гбіт/с.

Досвід компаній, які перейшли на оптику

Як розповідає CIO «Брокард-Україна» Дмитро Юшин, при відкритті магазинів під час організації каналів звʼязку компанія завжди надавала перевагу саме оптичним каналам.

«Основний бізнес „Брокард-Україна“ — роздрібний. Отже, повʼязаний із безперервним обслуговуванням клієнтів», — наголошує Дмитро. Тому оптика виявилася оптимальним варіантом для компанії. Причому ще задовго до блекаутів. 

Звісно не всі компанії працювали на оптиці з самого початку. І довелося швидко адаптуватися під ситуацію.

Head of IT «Ароматєки» Максим Махота пригадує, що раніше в приміщення була заведена вита пара. «Але де була можливість зробити GPON, ми одразу це зробили», — підкреслює він. Довелося перепідключитися до іншого провайдера, але це не було дорого. 

«Якщо чесно, я не знаю, як у них це забезпечено, але інтернет від „Укртелеком“ працював у блекаут. Ми тільки забезпечували своє обладнання за допомогою безперебійного живлення», — пригадує CIO ТОВ «Енерджи Трейд» Володимир Пономаренко. 

До початку блекаутів у ТОВ «Енерджи Трейд» також був організований доступ до інтернету через оптику «Укртелеком», але не в усіх регіональних представництвах.

Оператор швидко відреагував і переключив офіси «Енерджи Трейд» на безперебійний канал, тож компанія пройшла важкий період впевнено. В центральному офісі, де найбільша кількість людей, компанія встановила потужний генератор, а в регіональних представництвах — Екофлоу.

 «В деяких точках був свій генератор, десь Екофлоу, десь самі ТРЦ переходили на генератори», — пригадує Максим Махота. 

Щойно «Брокарду» вдавалось вирішити питання забезпечення електроживлення, магазин розпочинав роботу —  інтернет-зв’язок не був вузьким місцем.

«Брокард-Україна» підстраховується не тільки енергонезалежною оптикою. «Крім того, нашим стандартом є два максимально незалежні один від одного канали звʼязку від двох різних провайдерів. Зазвичай це L2 від „Датагруп“ і маршрутизований інтернет-канал від „Укртелеком“», — розповідає Юшин. 

Мобільний звʼязок як альтернативу компанія не використовує. Як правило, він має погане покриття і перевантаження мережі на територіях ТРЦ.

Незважаючи на всі наявні у розпорядженні бізнесменів заходи підстрахування, як показали блекаути, «безперебійних» провайдерів не існує. Це, перш за все, повʼязано з тим, що в багатьох ТРЦ «останню милю» монопольно надають місцеві провайдери, які не могли забезпечити своєчасну організацію безперебійної роботи. 

«Але треба віддати належне командам „Укртелеком“ і „Датагруп“. Їхні колективи героїчно боролися за „живучість“ каналів і тиснули на підрядників на місцях задля забезпечення якісними джерелами безперебійного живлення і генераторами серверних в ТРЦ», — наголошує Дмитро Юшин.

Якість важливіша за швидкість

«Стабільно робоча інфраструктура — це стабільно робочий бізнес. Без належних комунікацій жодний бізнес неможливий. Тож, на мою думку, надійні канали зв’язку — це не інвестиція, а просто необхідність», — резюмує Дмитро Юшин.

Для «Брокарду» найважливішим фактором є не швидкість каналів, а їхня якість і стабільність роботи. Провайдер декларує однакову тарифну швидкість доступу. Але де оптичний канал якісніший, там і швидкість роботи сервісів буде швидша. Це повʼязано зі специфікою роботи протоколів передачі даних. Тому на репутацію провайдера інтернету, надійність його інфраструктури, слід звертати особливу увагу при виборі телеком-партнера для бізнесу.

Якість — це дійсно головне, на що звертають увагу клієнти. Як пригадує Head of IT «Ароматєки», після переходу на оптику швидкість не сильно збільшилася і залишилася на рівні 100-200 Мбіт/сек. «Були пропозиції й до 1 Гбіт/сек, але нам не було потрібно», — підкреслює він.

Висновок

Бум на підключення оптичного інтернету відбувається в Україні небезпідставно. Як і домашні абоненти, власники й менеджери бізнесів намагаються підстрахувати своє швидкісне з’єднання із всесвітньою павутиною як на власному боці (Екофлоу, генератори), так і на боці провайдера — безперебійний енергонезалежний інтернет. Ці заходи необхідні для того, щоб зробити роботу компанії безперервною, незалежною від блекаутів. Адже будь-яка зупинка бізнесу — це втрата клієнтів і грошей.