Богдан Бойко, Strong Middle DevOps Engineer, незадоволений тим, що в Україні не можна знімати валюту готівкою. Його допис жваво коментують айтівці — під постом майже 200 коментарів.
Богдан Бойко, Strong Middle DevOps Engineer, незадоволений тим, що в Україні не можна знімати валюту готівкою. Його допис жваво коментують айтівці — під постом майже 200 коментарів.
«Наболіло, чому не можна знімати надходження у валюті з ФОП рахунків?
Може, тут є люди які знають, як запустити петицію, щоб відмінити це зобовʼязання? Бо від цього заробляє тільки банк, на ваших комісіях і повторному купівлі валюти, чому б не позбутись цього кроку для ФОПів?», — зазначив він.
Богдан спрдівається, що спільнота якось може на це вплинути. «Може із сторони держави виглядає так, що її громадяни не тримають заощадження в іншій валюті, але ж нам від цього гірше. Що скажете на це?», — запитав він.
Айтівці пояснюють, чому діє заборона, а також скаржать на незручності і готові підписати петицію.
Катерина Мелешенко, Data Scientist, додає, що «болить» не тільки конвертація валюти в гривню. «Так, теж давно це болить. А ще ліміт зняття грошей з картки за кордоном. 12 500 грн. Це було ще нічого, коли злотий був 7 грн, а тепер майже 11. Чотири рази на місяць можна зняти, це $1200 виходить. Ледь вистачає, щоб заплатити за оренду та лікаря (за інше, благо, можу карткою розраховуватись)», — каже вона. Катерина додає, що сплачує 5 євро комісії в Польщі і ще 2% комісії української. «Разом це вже 10 євро, за місяць 40 євро. І я вже мовчу про курс. І це тільки якщо одна картка…», — зазначаж айтівниця.
Senior Project & Product Manager Максим Назаренко вважає, що тема гідна обговорень, але «як завжди є нюанси». «Якщо закон про обмеження скасують, то з точки зору B2B та фізиків це буде покращення, і вони не будуть платити більше. А ось з точки зору країни це збільшить відтік грошей у валюті і послабить економіку. Під час війни ніхто не піде на таке, бо це буде мати прямий вплив на хід війни. Навпаки, можуть зробити більш жорсткі правила. Цей закон запровадив би любий президент, або влада з логічної точки зору мікро та макроекономіки», — зазначає він. На його думку, усі обороти з грошима та звіти не прозорі, як для влади, так і для звичайних людей. «І це призводить до махінацій і присвоєння коштів. Загалом можна створити петицію набрати велику кількість голосів та послабити обмеження
Наприклад не проводити подвійну конвертацію для операції до 1000 євро наприклад, тощо», — пропонує айтівець.
Олекса Мащиць, QA євангеліст, пояснює, що зняти валюту без конвертацію в гривню не можна тому, що в Україні не ходить офіційно долар. «У нас тільки гривня валюта. Тому внутрішні перекази лише у гривні. Прийняти платіж з-за меж України в доларі можна, це в рамках зовнішньоекономічної діяльності. Це нормальна практика і не тільки для України. Але можна зберігати долар на рахунку ФОП, наскільки пам’ятаю, зараз ніяких обмежень на продаж валюти немає», — зазначає він.
Василь Савка, AI/ML Data Scientist Engineer, пояснює: «Бо в нас із надходжень у валюті потрібно сплачувати податки. Податки сплачуються в гривнях. І по наших законах вся валюта підлягає обов’язковій конвертації. Бо де тоді держава візьме валюту для покупки нафти і газу? Це не є технічна складність. Так зроблено навмисно, щоб держава забирати валюту собі, а людям замість неї надрукувала гривень) І то не тільки ФОП. Навіть гроші з Paypal ви не зможете зняти у валюті».
«До початку війни це було можливо, це через тимчасове обмеження. Те, що було виводом доларів, то було по факту продаж доларів в гривні і автоматична купівля доларів по тому ж курсу. Виходило типа з ФОП на доларову картку скидаєш 1 до 1 гроші. Зараз mono заявляє що не має змоги тримати курс 1 до 1 плюс обмеження на купівлю валюти фізособам. Тобто в теорії на 50 000 грн могли б дозволити таку операцію на місяць, а решта — як помʼякшать обмеження», — пропонує Віталій Омельченко, фахівець з WordPress.
Василіса Борисова, Project Manager, пояснює: «Зняття обмежень на зняття валюти з ФОП рахунків призведе до зростання попиту на долари/євро, що посилить тиск на курс гривні та може викликати її девальвацію. Уявіть, якщо людям масово дозволити зберігати гроші в готівці. Також це знизить ліквідність банків та збільшить навантаження на золотовалютні резерви України. Такі обмеження — стандартна практика в країнах із кризовою економікою, і зараз вони потрібні для фінансової стабільності. Наприклад, Туреччина чи Аргентина має схожу ситуацію із-за кризи.
Ситуація може змінитися в кращий бік тільки тоді, коли економіка буде стабілізована і як мінімум закінчиться війна. На жаль, зараз, скасування даних обмежень економічно небезпечно».
Щодо ініціативи створити петицію думки айтівців розділилися. Хтось іронізує з приводу дієвості такої ініціативи, хтось ставиться скептично, а комусь вона видається досить раціональною.
«Петиція не допоможе, в банках рахунок завжди буде в певній валюті, якщо треба зняти в іншій то треба конвертувати і перевести гроші на інший рахунок», — зазанчає Angular/NodeJs Developer Андрій Капінос.
Айтівець Олексій Шевченко, вважає, що пропозиція петиції — це дитячий садок. «Нікому ці петиції не потрїбні. Продаж валюти — це великий бізнес, і тут багато можновладців отримують свої відкати. Нхто вам не дозволить це зруйнувати. Краще дивитися на речі більш глобально і вимагати не просто зробити ціпок трошки довшим, а взагалі позбавитись ошийника. Питання треба ставити: чому ми не можемо розраховіватись валютою, ввозити та вивозити свої зароблені кошти без обмежень, дозволити іноземним банкам давати кредити українцям під їх ставки (3-5%). А також — чому ми платимо податки з доходів, а потім на заправці ще й ПДВ, акцизи та багато чого іншого, що здорожчує конкретно бензин на 100%. І чому ми маємо сплачувати за розмитнення авто коли в нас давно нема ніякого вітчізняного виробника яким прикривалися коли вводили ці правила», — зазначає він.
На думку Максима Назаренка, Senior Project & Product Manager, петиція — це логічно. «І дуже хороша ідея — створити якись фіксований податок — як один з варіантів або основний солюшен для петиції. Бо по суті зараз заробляє тільки банк. Я бачу це так — якщо проєктувати це на IT — відповідальність за цю таску несе фінансовий регулятор чи НБУ зі своїм керівником. І ось він, або група людей, як типові мідл менеджери, замість ефективного рішення підсовує красиві звіти для начальства, у яких усе виглядає ідеально і можливо ще отримує відкати від банків за те що зробили такий „Баг“ на якому можна заробити, замість root cause analysis і впровадженню фіксованого податку. А начальство — депутати чи президент просто не займаються мікроменеджментом і банально не знають болі користувачів — ФОП. Тож next step: Створення петиції для того, щоб всі розуміли проблему».
