Поява в людини додаткової руки, крил чи мацаків здається нам чимось неймовірним. Однак учені вже працюють над цим. Вони створюють інтелектуальні імпланти та накладні частини тіла, які можуть розширити наші можливості.
Поява в людини додаткової руки, крил чи мацаків здається нам чимось неймовірним. Однак учені вже працюють над цим. Вони створюють інтелектуальні імпланти та накладні частини тіла, які можуть розширити наші можливості.
Як пише Deily Mail, першим подібним прототипом став «третій великий палець» (Third Thumb) — девайс кріпиться на домінантну руку та додає до неї механічний палець, протилежний великому. Керування ним відбувається за допомогою рухів ногою. Це дає змогу, наприклад, відкручувати кришку з пляшки, чистити банан чи навіть вставляти нитку в голку однією рукою.
Зробіть хайринг ефективним — заходьте на jobs.dev.ua і закривайте швидко найгарячіші позиції
Професорка когнітивної неврології Кембридзького університету Тамар Макін, причетна до розробки пристрою Third Thumb, заявила, що здатність мозку людей, які випробували її на собі, пристосовуватись була надзвичайною. Але питання адаптації до додаткових частин тіла все ще залишається досить складним.
Коли людина призвичаюється до протеза, це задача одного рівня, але потреба опанувати цілу нову кінцівку значно ширша. «Ми переживаємо через те, що називаємо проблемою перерозподілу ресурсів — що, як я краду ресурси ніг, щоби віддати їх рукам?», — задається питанням науковиця.
Професорка Макін також розповіла, що, з технічного погляду технологій, для створення крил чи щупалець для використання людиною зараз уже достатньо. Але проблема полягає в масштабуванні їхнього використання. «Є технологічні проблеми, які потрібно вирішити. Наприклад, ви хочете, щоб вони могли вдягатись і були зручними, але при цьому вони не мають бути важкими та залежати від розетки», — пояснила вона.
Наразі ключовою проблемою для розробників є контроль. Як приклад Макін навела крила. Керувати ними досить просто — рух відбувається тільки вгору і вниз. Коли ж ідеться, наприклад, про мацаки, то питання стає значно більш комплексним. Адже на керування рухами, потрібними для того, щоби дотягнутись до чашки на столі, потрібно буде стільки контролю, що просте вставання зі стільця при цьому може стати проблематичним.
Утім, колега Макін із проєкту Third Thumb Дені Клод розповів, що 20 учасників випробування пристрою за 5 днів тестування опанували його дуже ефективно. «Третій палець» управляється за допомогою датчиків тиску із бездротовим з'єднанням, прикріплених до великих пальців ніг. З його допомогою піддослідні піднімали однією рукою одразу кілька тенісних м’ячів чи келихів із вином. Вони дуже швидко опанували основи роботи з пристроєм і навіть могли використовувати його, відволікаючись чи із зав’язаними очима. З плином часу вони все частіше відчували девайс частиною свого тіла.
До та після випробування механічного пальця дослідники сканували мозок учасників. Вони виявили тонкі, але важливі зміни в організації нейронних ланцюгів, залучених у роботі рук. «Еволюція не підготувала нас до використання додаткової частини тіла, і ми виявили, що для розширення наших здібностей новими та несподіваними способами мозку необхідно адаптувати уявлення біологічного тіла», — пояснила професорка Макін.
Тим часом Клод розповів про проєкт «Vine 2.0». Він являє собою роботизоване щупальце, яке діє, як протез руки. У ньому є 26 схожих на хребці частин, якими користувач управляє за допомогою датчиків тиску й електроніки у взутті.
Водночас Сільвестро Мічера зі Школи передових досліджень Санта-Анна в Пізі поділився, що розробляє прототип третьої руки. Вона кріпиться до тіла навколо талії, а керувати нею можна за допомогою дихання.
А у Швеції уже троє людей з ампутованими кінцівками тестують на собі систему імплантатів, яка дає змогу використовувати приєднану до неї біонічну руку, керуючи нею силою думки. Двоє з них носять новітній винахід уже близько трьох років, а один послуговуються розумним протезом уже сім років. Наразі до їхніх пристроїв намагаються додати відчуття дотику.
Доктор Макс Ортіс Каталан із Технологічного університету Чалмерса сподівається, що цю технологію можна буде поширити на Європу. Результати вже показують, що люди можуть керувати біонічною рукою протягом тривалого часу без допомоги вчених.
Дослідники, які розробили проривну систему, сподіваються запустити її в регулярне виробництво вже за два роки. Наразі система проходить європейську сертифікацію.
Очікується, що вчені обговорять свої досягнення в галузі розширення можливостей тіла на щорічній конференції Американської асоціації сприяння розвитку науки у Вашингтоні.
