Український парламент відклав розгляд ключового законопроєкту про легалізацію віртуальних активів та оподаткування криптовалют, попри те, що його підтримав профільний комітет і цього очікував МВФ. Причиною стала несподівана ініціатива з боку регуляторів і рішення, ухвалене на рівні ОП.
Український парламент відклав розгляд ключового законопроєкту про легалізацію віртуальних активів та оподаткування криптовалют, попри те, що його підтримав профільний комітет і цього очікував МВФ. Причиною стала несподівана ініціатива з боку регуляторів і рішення, ухвалене на рівні ОП.
Як повідомляє Forbes Україна, законопроєкт зник з порядку денного Верховної Ради після наради в Офісі Президента. Про блокування публічно розповів народний депутат Ярослав Железняк, а також підтвердили двоє депутатів та один урядовець, які коментували подію на умовах анонімності.
Документ стосується регулювання обігу віртуальних активів в Україні та встановлення податкових правил для криптовалютних операцій. Закон мав на меті запровадити оподаткування прибутків від торгівлі криптоактивами (в тому числі Bitcoin, Ethereum тощо) за ставкою 5% для фізичних осіб та 18% — для юридичних. Також він мав дати змогу бізнесу офіційно працювати в цій сфері, відкривати рахунки, залучати інвестиції та вийти з «сірої зони».
Це одне з зобов’язань України в рамках програми МВФ. Документ мав бути ухвалений до жовтня 2024 року як частина реформи фінансового сектору.
24 квітня профільний фінансовий комітет Ради одноголосно підтримав законопроєкт. Його голова Данило Гетманцев тоді заявив, що документ готовий до винесення в залу і є пріоритетним. Однак уже на початку травня проєкт раптово зняли з порядку денного без пояснень.
Згідно з джерелами Forbes, це сталося після втручання голови Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку Руслана Магомедова. Він наполягав на доопрацюванні положень щодо ролі НКЦПФР як регулятора, хоча фінансовий комітет уже врахував більшість зауважень комісії.
«Фондовий ринок у нас фактично не працює, тому Нацкомісія хоче показати, що вона теж грає важливу роль у майбутньому фінансових технологій», — припускає один із депутатів.
Законопроєкт мав дати сигнал міжнародним інвесторам, що Україна відкриває крипторинок, легалізує майнінг, токенізацію активів і готує підґрунтя для появи регульованих бірж. Його підтримували Мінцифри, податковий комітет, а також криптоспільнота. Водночас без ухвалення цього документа в повному обсязі Україна ризикує не виконати зобов’язання перед МВФ.
Крім того, без податкових норм Національний банк не дозволяє банкам відкривати рахунки для криптобізнесу. Тож без ухвалення цього закону, діяльність криптокомпаній і надалі залишатиметься в «сірій» зоні, а українські стартапи — продовжать відкривати юрособи за кордоном.
У 2022 році Україна ухвалила базовий закон «Про віртуальні активи», однак він досі не запрацював повністю через відсутність податкових норм і вторинного регулювання. Новий законопроєкт мав стати завершальним кроком у формуванні повноцінного крипторинку. Після цього уряд обіцяв запустити ліцензування криптобірж, брокерів, кастодіальних сервісів і провайдерів віртуальних активів. Натомість зараз галузь діє без державного нагляду.
Джерела у Верховній Раді кажуть, що повернення законопроєкту до сесійної зали можливе не раніше червня. Проте під тиском МВФ чи партнерів ЄС рішення можуть прискорити. У Кабміні сподіваються, що документ встигнуть доопрацювати й ухвалити влітку.
Нещодавно у нас також виходив матеріал про українських держслужбовців, які задекларували у себе найбільшу кількість криптоактивів.
https://upstaff.com/hire/woocommerce/