UASAT позиціюють як «українську альтернативу Starlink», але насправді це сервіс супутникового інтернету на орендованому геостаціонарному супутнику з високою ціною підключення й трафіку. Через це проєкт навряд чи стане масовим, проте може бути корисним для державних структур і бізнесу, яким потрібен резервний канал зв’язку.
UASAT позиціюють як «українську альтернативу Starlink», але насправді це сервіс супутникового інтернету на орендованому геостаціонарному супутнику з високою ціною підключення й трафіку. Через це проєкт навряд чи стане масовим, проте може бути корисним для державних структур і бізнесу, яким потрібен резервний канал зв’язку.
Про те, як саме працює UASAT, детально розповів військовий експерт і волонтер Сергій Флеш у дописі на своїй сторінці у Facebook. Він наголошує, що Україна не має власного геостаціонарного супутника зв’язку, тож єдиним реалістичним варіантом є оренда місткості в міжнародних провайдерів. UASAT використовує потужності HughesNet і продає клієнтам суборендований ресурс.
За наявною інформацією, нинішні тарифи становлять до 2500 гривень за кілька десятків гігабіт трафіку зі швидкістю до 100 Мбіт/с на прийом і близько 5 Мбіт/с на віддачу. Повноцінний «анлім» може коштувати понад 20 000 гривень на місяць, що істотно дорожче за типове використання Starlink і відразу відсікає більшість побутових користувачів і невеликі підрозділи на фронті.
Термінали UASAT збирають в Україні з імпортних компонентів, додаючи українську механіку наведення на супутник і локальну систему живлення. Орієнтовна вартість комплекту приблизно $2500. Супутник, на якому базується сервіс, покриває Україну дев’ятьма променями, а антена має бути постійно спрямована в азимуті приблизно 240–270 градусів. Через це такі «тарілки» добре помітні, їх потрібно вручну переналаштовувати під час переміщення, що в бойових умовах робить систему вразливою.
Серед мінусів UASAT Флеш виділяє високу ціну послуг і обладнання, громіздкі й помітні антени, а також збільшену затримку сигналу, притаманну геостаціонарним орбітам. Окремим ризиком є також російський РЕБ: комплекси на кшталт «Тирада-2» можуть глушити супутник у зоні променя, якщо той не має складної багатопроменевої та фазованої антенної системи, як у Ka-SAT, що використовується сервісом TOOWAY.
Водночас експерт наголошує, що Україні критично важливо не спиратися лише на Starlink. SpaceX не можна вважати цілком прогнозованим партнером, а будь-яка монополія в критичній інфраструктурі зв’язку є ризиком. Тут UASAT дає кілька важливих переваг: українську технічну підтримку, можливість локальної збірки терміналів і потенціал у майбутньому орендувати окремі транспондери або навіть цілий супутник.
У підсумку Флеш робить обережний висновок: UASAT не стане «убивцею Starlink» і має обмежене застосування на передовій, але як локальний, політично менш залежний провайдер супутникового інтернету для державних структур і великих корпоративних клієнтів він може посилити стійкість української інфраструктури зв’язку у довгій війні.
Раніше dev.ua писав про те, як військовий, аналітик, інженер та експерт зі звʼязку та дронів Сергій «Флеш» Безкрестнов запропонував військовим легку та доступну систему оповіщення населення про загрозу від дронів-камікадзе. Ідея полягає в тому, щоб громади могли оперативно попереджати людей без дорогих комплексних рішень.
