Головним інструментом у боротьбі росії з українськими розвідувальними дронами є не зенітні дрони ворога, а протидронові радіолокаційні станції, зокрема система з назвою СКВП.
Головним інструментом у боротьбі росії з українськими розвідувальними дронами є не зенітні дрони ворога, а протидронові радіолокаційні станції, зокрема система з назвою СКВП.
Як розповів у інтерв’ю виданню Defence Express військовий зв’язківець та експерт Сергій «Флеш» Бескрестнов, 90% загальної протидронової системи огляду ворога забезпечує саме РЛС під назвою «Система контроля воздушного пространства».
Флеш попереджає, що якщо ситуацію не вдасться кардинально не виправити, то ворог знищуватиме більшість українських розвідувальних БПЛА.
«А це означає, що Сили оборони України залишаться без значної частки інформації щодо дій ворога у його навіть ближньому тилу, включно з концентрацією сил для прориву оборони. А також без можливості завдати ефективних ударів по ньому. Бо будь-яка високоточна зброя, наприклад, HIMARS працює лише тоді, коли має актуальні координати цілі з аналогічною точністю», — передає видання думку експерта.
РЛС СКВП, що випускається компанією «Высокоточные комплексы», має нерухому фазовану антену розмірами 1,2×1 метр з кутом огляду у 90 градусів, працює у S-діапазоні (частіше фіксується у діапазоні 2700-3100 МГц). Вони розміщуються не ближче 5-7 км від лінії фронту, найчастіше її встановлюють у посадках (ворог не піднімає її на вежі чи дахи).
СКВП дозволяє виявляти БПЛА на дальності до 20 км, на які вже наводяться оператори зенітних дронів, які мають позицію у 2-5 км від РЛС. Крім СКВП також зустрічаються інші російські РЛС «Радуга», «Репейник».
На питання, як шукати такі РЛС, Сергій «Флеш» Бескрестнов зазначив, що це доволі складна задача. Зафіксувати її наземними засобами радіоелектронної розвідки доволі складно, бо росіяни ставлять її в низинах.
«Певну допомогу дають супутники радіотехнічної розвідки, які фіксують їх випромінювання. Але вони дають лише район цілі, а далі її все одно необхідно візуально вишукувати дронами. А СКВП доволі мініатюрна, пласка та немає рухомих частин, її доволі легко та якісно можливо замаскувати. Також вона не дуже сильно гріється, що робить пошук її за допомогою тепловізійних камер малоефективним», — розповів Флеш.
З його слів, ключовим залишається пошук за зовнішніми факторами — джерелом живлення, бо вона потребує близько 1 кВт, активністю особового складу тощо.
«Задача із розробкою ефективного рішення пошуку та знищення ворожих протидронових РЛС має отримати значний пріоритет. Бо простого контрзаходу не існує, а загроза дуже значна», — зазначається у матеріалі.
Нагадаємо, що раніше Флеш розповідав про те, що росія активно впроваджує технологію дистанційного керування далекобійними дронами через mesh-мережі, зокрема у «Шахедах».
Також, за його інформацією, противник працює над збільшенням точності та дальності ударів БпЛА формату «Молнія».
