UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія БровінськаРобота
25 вересня 2025, 08:20
2025-09-25
«Я ніби грав у слоти у Вегасі: іноді хтось виграє, але більшість — ні». Індійський інженер у США тричі не отримав візу H-1B, але отримав «візу Ейнштейна» завдяки роботі в ШІ
26-річний Тануш Шаранарті з Бангалора (Індія) три роки поспіль намагався виграти візу H-1B, яка дозволяє працювати іноземним фахівцям у США. Але система лотереї щоразу була проти нього. Натомість його шестирічний досвід у сфері штучного інтелекту допоміг отримати зовсім іншу візу — O-1, яку ще називають «візою Ейнштейна», або візою талантів.
26-річний Тануш Шаранарті з Бангалора (Індія) три роки поспіль намагався виграти візу H-1B, яка дозволяє працювати іноземним фахівцям у США. Але система лотереї щоразу була проти нього. Натомість його шестирічний досвід у сфері штучного інтелекту допоміг отримати зовсім іншу візу — O-1, яку ще називають «візою Ейнштейна», або візою талантів.
Контекст
Трамп запровадив збір у розмірі $100 000 за нові заявки на візу H-1B для кваліфікованих працівників. Цей крок непропорційно впливає на індійців, які становлять дві третини отримувачів таких віз. Нова політика загрожує індійській індустрії технологічних послуг, річний обсяг якої становить $280 млрд, та і тисячам робочих місць.
H-1B — як слоти у Вегасі
Тануш працює в IBM як software engineer. Вже три роки поспіль компанія подавала для нього заявку на H-1B — але безрезультатно. «Ця система не про заслуги, а про випадок. Щороку у пулі десятки тисяч заявок, і обирають приблизно 85 000. Для магістрів є ще 20 000 місць, але шансів все одно мало. Я ніби грав у слоти у Вегасі: іноді хтось виграє, але більшість — ні», — цитує його Business Insider.
Після першого «прольоту» він дізнався від колег про альтернативу — візу O-1 для людей із «надзвичайними здібностями».
Як отримати O-1
Щоб претендувати на O-1, потрібно відповідати мінімум трьом із восьми критеріїв. Тануш зрозумів, що вже має:
опубліковані наукові роботи з AI;
досвід суддівства на хакатонах;
рецензування конференційних статей;
«Я й так цим займався, не думаючи про візу. Але виявилося, що моя робота ідеально лягає у вимоги O-1», — зазначив він.
Шлях до «візи Ейнштейна»
Тануш родом із Бангалора. До США він приїхав на навчання у Johns Hopkins University, де здобув ступінь магістра з інформаційних систем і AI. Після цього працював за студентською візою F-1, а потім на OPT, що дало йому три роки легальної роботи у США. Цей час він провів у IBM і паралельно тричі подавався на H-1B.
Коли настав момент подаватися на O-1, він скористався «premium processing» — прискореним розглядом. «Щовечора я заходив у систему перевіряти статус. Дванадцятого робочого дня бачу: „Approved“. Відчуття було, ніби я знову зіграв у Вегасі, але цього разу виграв».
«Не робіть це лише заради візи»
Візу O-1 іноді називають «Einstein visa» — вона вимагає реальних досягнень. Для Тануша це були шість років роботи: від Kimberly-Clark до IBM, від наукових публікацій до open-source.
«Якщо ви сфокусовані на своїй сфері й справді захоплені нею, ви поступово будете накопичувати потрібні критерії. Також важливий нетворкінг. Я дізнався про O-1 завдяки людям у Кремнієвій долині. Моя порада — не працюйте тільки заради візи. Працюйте заради справи. А віза прийде сама», — радить айтівець.
