Директор краматорського інтернет-провайдера Elite-Line Микола Кучерук разом із колегою Володимиром Кучеруком оприлюднили власний аналіз телеком-сфери України з аргументами, чому найкращі чотири гравці ринку атакують невеликий і середній бізнес. Наводимо дослівно його аргументи.
Директор краматорського інтернет-провайдера Elite-Line Микола Кучерук разом із колегою Володимиром Кучеруком оприлюднили власний аналіз телеком-сфери України з аргументами, чому найкращі чотири гравці ринку атакують невеликий і середній бізнес. Наводимо дослівно його аргументи.
1 серпня голова Комітету Верховної Ради з питань податкової політики Данило Гетманцев заявив, що через «сірий» інтернет-бізнес Україна має великі недонадходження податків. За його словами, «сірі» провайдери створюють цілий ряд юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування або залучають ФОП для надання послуг у межах міста, спального району, групи будинків чи навіть окремо взятого будинку. Він додав, що держава має інструменти, щоб приводити бізнес «до тями».
Того ж дня Микола Кучерук уже опублікував розлогу відповідь Данилу Гетманцеву.
Розбір про те, що, вочевидь, між державою та малими провайдерами інтернет-доступу починається, якщо не війна, то протистояння, Стас Юрасов писав тут.
Оскільки ринок телекому в Україні сформувався давно і, на мій погляд, усі провайдери вже навчилися існувати та працювати поряд, нас зацікавило, чому саме зараз найркщі чотири гравці ринку дуже скоординовано почали дуже сильно атакувати невеликий і середній бізнес? Що саме стало причиною? Бо якщо дивитися пресрелізи мобільних операторів та УТК («Укртелеком» — прим.ред.) — у них усе дуже й дуже добре: сотні мільйонів доларів інвестицій, тисячі кілометрів прокладених оптоволоконних ліній.
Тому знову звернемося до відкритих джерел, які будь-хто може відкрити й перевірити та порівняємо найкращих чотирьох гравців («Київстар», «Укртелеком», «ДатаГрупп-Воля», «Водафон» (ПрАТ «ВФ Україна, ПрАТ «Фарлеп-Інвест», ТОВ «Фрінет») зі всіма іншими ТОВ і ФОП, що здійснюють діяльність в Україні.
Для ефективного аналізу ринок інтернет сегментуємо на декілька сегментів:
Також треба враховувати, що з початкової дати нашого дослідження 30.06.2021 значно збільшилася територія України, яка була окупована росією. Зміни сталися на територіях Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей. Тому при розрахунку проникнення послуги доступу до інтернету Донецьку, Запорозьку, Луганську та Херсонські області будуть виключені з розрахунку.
При розрахунку загальних абсолютних і відносних показників будуть враховані дані щодо всіх регіонів, представлених у звітності за формою 1-Т, і даних з Укрстат.
Зміни щодо кількості абонентів фіксованого інтернету в Україні за період 30.06.2021 до 31.12.2023:
Причинами зниження кількості абонентів у Києві та великих містах є відтік населення з України внаслідок російського вторгнення, повернення в рідні невеликі міста та села внаслідок економічної кризи та міграція з міркувань особистої безпеки, а також проблеми з електроенергією та фактично з низькою доступністю енергонезалежного інтернету за технологією PON у житлових масивах багатоповерхової забудови.
Причини зростання кількості абонентів у селах, селищах і містах менше 100 000 населення пов’язані зі скороченням цифрового розриву внаслідок розгортання нових мереж, побудованих переважно за технологією PON, притоком великої кількості ВПЛ, поверненням у рідні невеликі міста й села внаслідок економічної кризи та міграція з міркувань особистої безпеки з великих міст, особливо враховуючи доступність енергонезалежного інтернету за технологією PON.
Зміни кількості абонентів за групами учасників ринку по Україні в цілому з 30.06.2021 до 31.12.2023:
Більш детально щодо сегментів (Київ, міста більше 100 000 населення, міста до 100 000 населення та селища):
На наш погляд, чинники падіння групи найкращих чотирьох такі:
Фактори збереження абонбази групою «інші юрособи та ФОП»:
У період з 30.06.2021 до 31.12.2023 спостерігається чітка тенденція на скорочення частки ринку групи найкращих чотирьох провайдерів з 39,45% до 30,6% від загального об’єму ринку, пов’язана фактично з низькими інвестиціями та значним запізненням у розгортанні мереж найбільш сучасної технології доступу PON («Укртелеком» спочатку за 10 років втратив 1,2 млн абонентів (-71%), перш ніж прискорено почав будувати PON мережі, щоб зберегти залишок абонентів), недостатніми інвестиціями в енергонезалежні технології й обладнання з одночасним використанням морально застарілих технологій.
Причин, на наш погляд, декілька:
1. Великі провайдери на ринку доступу до інтернет «Київстар», «Воля» та «Датагруп», «Водафон» («Фрінет», «Фарлеп-Інвест», «ВФ «Україна»), крім «Укртелекому», який історично мав покриття по всій країні, сфокусувалися на сегменті багатоквартирних будинків у переважно в крупних і середніх містах України з компактними житловими масивами, що на паперах давало можливість покрити досить велику кількість домогосподарств за відносно невеликий кошторис, швидко досягти високого проникнення та мати гарну окупність.
Під час розгортання мереж у період 2004–2015 роки використовували різні технології:
Для прискорення розгортання мереж великі компанії брали великі кредити розміром у десятки та сотні мільйонів доларів. Та девальвації 2008 та 2014–2015 років, а також одночасне здешевлення, в умовах жорсткої конкуренції, телекомунікаційних послуг привели до сильного економічного удару по великим гравцям. Економічні удари були сильними, але не критичними. Їхніми наслідками стало гальмування розширення мереж великих гравців, більш зважена політика щодо нових проєктів, виважені розрахунки та максимальне скорочення витрат.
2. Поява нової масової технології доступу xPON. Перші комерційні мережі почали будувати в 2012–2013, а масове будівництво пасивних оптичних мереж почалося з 2015 року, коли ціни на обладнання та матеріали для ПОН мереж почали сильно дешевшати. Це дало можливість отримати доступ до величезного сегменту приватних будинків і малоповерхових будинків із кількістю квартир менше 40 по всій країні, де була вже сформована велика потреба в якісному швидкому доступі до інтернету.
У цифрах це виглядало, що завдяки технології xPON при розбудові мереж 8,5–9 млн домогосподарств (6,5 млн приватних будинків + 2-2,5 млн квартир у багатоквартирних будинках, понад 50% від їхньої загальної кількості) мали змогу підключити високошвидкісний інтернет. Фактично з появою xPON виник новий ринок, за обсягом абонентів, рівний уже існуючому, який великі гравці фактично проґавили. Пасивність великих гравців у новому сегменті привела до появи великої кількості як нових провайдерів, що побачили відкриті можливості, так і відкрило друге дихання для багатьох середніх і малих провайдерів, які перебували під тиском великих гравців у багатоповерховому сегменті.
Російське вторгнення спричинило масову міграцію, втрату мереж внаслідок окупації, удари по енергетичній інфраструктурі загострили технологічну відсталість і неготовність великих провайдерів до ризикованих економічних інвестицій у розвиток мереж в умовах економічної нестабільності. А малий і середній бізнес, більш схильний до ризику, скористався створеними в кризовий час можливостями, збудувавши нові сучасні енергонезалежні мережі PON збільшивши власну абонбазу на 781 000 абонентів, у той час як абонентів PON у них стало більше на 906 000.
Великі провайдери збільшили кількість PON лише на 145 000 абонентів, втративши 672 000 абонентів. І тут також постає питання, хто реально інвестував більше в нові технології, енергонезалежність і стійкість мереж.
Згідно з паперами-звітами, 75% інвестицій робили провайдери найкращих чотирьох компаній, у яких гарно налагоджена робота фінансових відділів, але фактичного результату це не дало, а значні проблеми з наявними мережами й мала кількість побудованих нових мереж є.
Малі та середні провайдери забезпечили весь позитивний результат у галузі, що значно пом’якшило наслідки кризи. Оскільки серед малих і середніх провайдерів багато використовують спрощену систему оподаткування, де не треба вести повноцінно фінансову звітність за стандартами МСФО та рахувати капітальні й операційні витрати, амортизацію й інше, то їм складно виділяти обсяги інвестицій і заповнювати зростаючу кількість звітів. Але реальні інвестиції в нові мережі та стійкість мереж є за фактами.
Наразі в умовах неподоланої енергетичної кризи великі провайдери продовжують втрачати абонбазу, але прискорення будівництва нових енергонезалежних мереж поки не відбувається (за винятком «Укртелекому»), що продовжує тенденцію зменшення частки ринку й доходів групи найкращих чотирьох провайдерів.
У таких умовах великим провайдерам без зміни стратегічного курсу залишаються маніпуляції з ринком і ЗМІ, «очорнення» конкурентів, лобіювання використання важелів адміністративного ресурсу та законодавчого тиску.
